Постанова № 37603779, 05.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 876/1442/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на постанову Монастирського районного суду Тернопільської області від 31 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування постанов державного виконавця,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися в суд з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування постанов державного виконавця.

Постановою Монастирського районного суду Тернопільської області від 31 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 оскаржили її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, оскільки дії державного виконавця і постанови про повернення виконавчих документів є неправомірними.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 18.04.2011 року в справі № 2-а-853/2011 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком та зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області починаючи з 05.10.2010 року нараховувати та виплачувати позивачам підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 року вищевказану постанову суду від 18.04.2011 року залишено без змін, постанова набрала законної сили 23.04.2013 року.

01.11.2013 року державним виконавцем Пушкаренком І.П. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами Монастириського районного суду №2-а-853/2011 від 12.09.2013 року.

На підставі розпоряджень Управління пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області від 08.11.2013 року позивачам (стягувачам) перераховано пенсію з 05.10.2010 року по 22.07.2011 року. Як вбачається із повідомлень Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області від 08.11.2013 року виконавчі листи виконанні в межах компетенції.

19.11.2013 року державним виконавцем, після отримання повідомлення від Управління пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області, на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачам.

Аналізуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів звертає увагу на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Частиною 4 наведеної правової норми встановлено, що про повернення стягувачу виконавчого документа державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У мотивувальній частині спірної постанови державний виконавець посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Пунктами 7, 41, 42 вказаного Порядку визначено механізм стягнення присуджених коштів з державного бюджету (місцевих бюджетів) без участі органів Державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що у Державної виконавчої служби України відсутні повноваження та способи виконання рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 18.04.2011 року в справі № 2-а-853/2011.

Обговорюючи правомірність винесення спірної постанови відповідачем, колегія суддів зважає на викладені у мотивувальній частині цієї постанови доводи, а також на приписи пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, згідно з яким рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства.

Тобто, внаслідок змін, внесених до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) Законом України від 04.11.2010 року № 2677-VI, та прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 03.08.2011 року № 845, встановлено порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів та бюджетних установ без участі органів державної виконавчої служби, а за участю органів Державного казначейства України.

Однак, судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції в тому, що постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.11.2013 року винесені на законних підставах, а державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до п.7 постанови від 03.08.2011 року № 845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець зобов'язаний був самостійно направити виконавчий лист за належністю, адже такий обов'язок встановлений після внесення змін до вказаного Порядку, що пов'язані з набранням чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову Монастирського районного суду Тернопільської області від 31 грудня 2013 року у справі № 603/1144/13-а відповідно до п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.202 КАС України скасувати з постановленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити.

Постанову Монастирського районного суду Тернопільської області від 31 грудня 2013 року у справі № 603/1144/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Пушкаренка І.П. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.11.2013 року №40475204, №40474982, №40474729, №40474638, №40474480, №40474185, №40474055.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула