Ухвала суду № 37601969, 04.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 р. Справа № 876/15449/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

за участю секретаря судового засідання: Дутки І.С.

представника позивача: Рісна Ю.Б.

представника відповідача: Квасниця Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року у справі за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У вересні 2013 року Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств «Авіокон проект» звернулася з позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач вказував, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку МНВАП «Авіокон проект» з питань правильності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «Мюрт» за весь період взаєморозрахунків, за результатами якої складено акт №144/22-10/23958467 від 30.08.2013 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.09.2013 року №0000762210 та №0000752210, якими позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 266 084,00 грн. основного платежу та 133 042,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; податок на додану вартість у сумі 253 413,00 грн. основного платежу та 126 707,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про безтоварність операцій позивача з ТзОВ «Мюрт».

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач звернувся до суду та просив їх скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 06.09.2013 року №0000752210 та №0000762210.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Оцінивши зібрані докази в сукупності, суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 22.08.2013 року по 29.08.2013 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку МНВАП «Авіокон проект» (код ЄДРПОУ 23958467) з питань правильності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «МЮРТ» (код ЄДРПОУ 37913598) за весь період взаєморозрахунків. За результатами проведеної перевірки складено акт від 30.08.2013 р. № 144/22-10/23958467.

Актом перевірки встановлено порушення: п. 44.1, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, із змінами і доповненнями, що призвело заниження податку на прибуток в ІІ квартал 2012 року на суму 266 084,00 грн; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що привело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в травні 2012 року на суму 253 413,00 грн.

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області 06.09.2013 року прийнято: податкове повідомлення - рішення № 0000752210, яким згідно п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, встановлено порушення п. 44.1, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, усього 399126,00 грн, у тому числі за основним платежем - 266 084,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 133 042,00 грн; податкове повідомлення - рішення № 0000762210, яким згідно п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 380120,00 грн, у тому числі за основним платежем - 253413,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 126707,00 грн.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Згідно п. 198.1 ст. 198 цього є Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього є Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Судом встановлено, що між позивачем «Покупець» та ТзОВ «Мюрт» «Продавець» укладено договір №503 від 03.05.2012 року про поставку та передачу товару на умовах даного договору.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій, фактів здійснення поставок надано суду копії: договору № 503 від 03.05.2012 року; видаткових накладних за травень - червень 2012 року виданих позивачу ТзОВ «МЮРТ» із зазначенням найменування товару продавця, його кількості, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ; товарно-транспортних накладних від 21.05.2012 року та 25.06.2012 року; податкових накладних за травень - червень 2012 року, виданих позивачу його контрагентом ТзОВ «МЮРТ» із зазначенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару; актів звірки розрахунків станом на 31.05.2012 року та 30.06.2012 року між позивачем та ТзОВ «МЮРТ»; реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період травень-червень 2012 року; витягів з реєстру довіреностей за травень - червень 2012 року.

Придбані товари позивачем використані у власній господарській діяльності товариства, зокрема, металопрокат, суміш для бетону та інша електротехнічна продукція були використанні при виконанні будівельних робіт на об'єкті ПАТ «Миколаївцемремонт» згідно Договору № MYK/TP/05/2012 від 19.04.2012 року; кабельно-провідникова продукція, монтажні комплекти шино проводів та інша електротехнічна продукція були використанні при виконанні будівельних робіт на об'єкті ГТ у формі ТзОВ завод «Флектронікс ТзОВ» згідно договору від 24.04.2012 року.

Позивачем на підтвердження використання придбаних у ТзОВ «МЮРТ» матеріалів у власній господарській діяльності надано суду: копію договору підряду, довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних робіт на користь ПАТ «Миколаївцемент»; копії договору підряду, довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт на користь ГТ у формі ТзОВ завод «Флектронікс ТзОВ»; копії видаткових накладних про поставку матеріалів на користь ТОВ «Енергетична компанія Контур», ТОВ ТПФ «Донтехпром», ТОВ «ВКФ САЛД», ТОВ ТВК «Перша Приватна Броварня «Для людей - як для себе», ВАТ «Західенергоавтоматика».

На підтвердження транспортування товару ТзОВ «НВП «Технофантазія» позивачем надано договір № 65 на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях, акти надання послуг за період травень-червень, податкові накладні за травень-червень 2012 року, товарно-транспортні накладні від 21.05.2012 року та 25.06.2012 року.

Судом також не враховуються висновки акта перевірки щодо заниження та безпідставність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями, що проведені з контрагентом позивача без фактичного здійснення господарської діяльності, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності включення до складу податкового кредиту з ПДВ подано суду копії: податкових, видаткових накладних, акти звірки взаємних розрахунків, товарно - транспортні накладні.

Жодних зауважень щодо оформлення податкових накладних з боку ДПІ у акті перевірки не викладено, що однозначно свідчить про їх правильне та належне оформлення.

Окрім того, на час здійснення усіх вищевказаних господарських операцій МНВАП «Авіокон проект» та ТзОВ «МЮРТ», останнє було зареєстровано як платник податку на додану вартість та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником ТОВ «МЮРТ» зазначена - Біла Світлана Євгенівна, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних товарів у контрагента, який мав статус платника податку на додану вартість.

Податковий кодекс України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагента позивача.

МНВАП «Авіокон проект» не повинен нести відповідальності за неподання своїми контрагентами звітності по податку на прибуток та податку на додану вартість, неповідомлення податкових органів про зміну свого місцезнаходження, їх співпраці з фіктивними, на думку відповідача, підприємствами, а також ведення їхніми контрагентами господарської діяльності у такий спосіб, який в подальшому призвів до визнання вказаних контрагентів банкрутами.

Стосовно неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Мюрт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період квітень-травень 2012 року, суд зазначає, що податкове законодавство не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування, як обов'язкову умову для відшкодування податку на додану вартість. Також право на отримання бюджетного відшкодування платником податків не залежить від податкового стану інших осіб та фактичної сплати ними податку на додану вартість до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього контрагента.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо предмету спору.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року у справі №813/6906/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.03.2014 р.