Ухвала суду № 37600816, 11.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2014 р. м. Київ К/800/44785/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючої:Калашнікової О.В.Суддів:Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. секретар судового засідання: Антипенко В.В.

за участю представників позивача - Стороженко А.І., відповідача - Барчук А.В., Шевцова В.С., 3-ї особи : Варданян А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі № 820/2346/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області до Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", третя особа: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2013 року Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати відповідача допустити державних фінансових інспекторів Державної фінансової інспекції в Харківській області до ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"" для проведення ревізії фінансово - господарської діяльності.

Звернення до суду мотивоване відмовою посадових осіб відповідача від допуску до проведення ревізії фінансово-господарської діяльності з посиланням на те, що підприємство не входить до сфери управління держави та норми Закону України « Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» на нього не розповсюджуються.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року провадження по справі закрите з посиланням на те, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулась з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Закриваючи провадження по вказаній справі, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції виходив з приписів п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, відповідно до якої суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому суди послалися на те,, що чинне законодавство, яке визначає права та обов'язки контролюючого органу, а також процедуру інспектування, передбачає відповідний порядок дій та наслідки в разі недопущення до проведення ревізії, а також не містить положень щодо вирішення даного питання в судовому порядку, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Висновки судами зроблено з порушенням норм процесуального права.

Звертаючись до суду з позовом до відповідача, Державна фінансова інспекція в Харківській області просила суд зобов'язати відповідача допустити державних фінансових інспекторів Державної фінансової інспекції в Харківській області до ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" для проведення ревізії фінансово - господарської діяльності з посиланням на відмову допустити їх.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем вважається особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана заява до адміністративного суду.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Позивач, використовуючи право на звернення до суду, послався, зокрема, на норми Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (далі - Закон) та постанову Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 "Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою" (далі-Порядок).

Так, ст. 2 цього Закону передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Закону плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Таке ж поняття міститься і в п. 3 Порядку.

Зазначені вимоги закону суди попередніх інстанцій застосували не правильно, оскільки не врахували, що звертаючись до суду про зобов'язання вчинити дії, а саме допустити до проведення ревізії, позивач мав намір виконати свої повноваження та завдання, визначені законодавством.

Водночас частинами 1, 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій. Здійснення контрольних функцій також належить до сфери управління. Не допускаючи до проведення ревізії, об'єкт контролю здійснює перешкоди у виконанні органами ДКРСУ функцій, покладених на них державою, зокрема державного фінансового контролю, якщо їх дії є правомірними.

Встановлені по справі обставини та наведені норми закону свідчать про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо підстав закриття провадження по справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права, які не можуть бути усунені в суді касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того, чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженні у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області задовольнити. .

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді:

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша