Рішення № 37599438, 17.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.2014р. Справа №905/8840/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», м.Львів

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1, м.Одеса

про стягнення 15685,39грн. страхового відшкодування в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликався.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

17.02.2014р. з 14-05год. до 14-10год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», м.Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 15685,39грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.12.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір страхування №0334.30-1000.000 від 27.09.2010р.; довідку ДАІ; постанову Приморського районного суду м.Одеси від 01.07.2011р. у справі №3/1522/4881/11; Звіт №06-016 від 20.06.2011р. спеціаліста-оцінювача з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля; рахунок №2995 від 08.06.2011р. на суму 15685,39грн.; заяву на виплату страхового відшкодування від 22.06.2011р.; страховий акт №СНТ/00334.030-1000.0000/1 від 22.06.2011р. та розрахунок страхового відшкодування до нього; платіжне доручення №21933 від 05.07.2011р.; претензію на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) вих.№31569 від 12.11.2012р. тощо.

Протягом розгляду справи з заявою №47828 від 17.01.2014р. позивач надав частину витребуваних судом документів, зокрема, повний текст Договору страхування та документи на підтвердження повноваженьоцінювача (а.с.50-62).

21.01.2014р. на адресу господарського суду від Приморського районного суду м.Одеси з супровідним листом №С-1 від 30.12.2013р. надійшли копії адміністративної справи №3/1522/4881/11 відносно ОСОБА_1 (а.с.40-49).

11.02.2014р. на адресу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України з супровідним листом №7/2-28/3514 від 05.02.2014р. надійшла Інформація про страхове покриття цивільно-правової відповідальності власника автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_3 (а.с.68-69).

Третя особа ОСОБА_1 витребуваних судом документів не надав, хоча про вимоги суду був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.39).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 23.01.2014р. та 17.02.2014р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повернуті конверти з направленою на адресу відповідача кореспонденцією з відміткою про причину повернення «Організація вибула». (а.с.39, 66).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2010р. між ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» (Страховик, позивач) та Етнарович Світланою Володимирівною (Страхувальник) було укладено Договір страхування №0334.30-1000.000 (далі - Договір страхування, а.с.9, 51-52), згідно з яким позивачем на умовах КАСКО застрахований транспортний засіб марки Porshe Cayenne, реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - застрахований автомобіль). За ризиком «ДТП» Договором страхування встановлена франшиза 0,00грн. Вигодонабувачем визначено Страхувальника. Договір страхування діє з 00-00год. 05.10.2010р. до 24-00год. 04.10.2011р.

24.05.2011р. на вул.Фонтанська дорога, 20/22 в м.Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_3

В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.42-45).

Згідно зі Звітом №06-016 від 20.06.2011р. спеціаліста-оцінювача з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 15390,56грн. (а.с.16-23).

Повна дійсна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 15685,39грн. (в т.ч. ПДВ - 2614,23грн.), що підтверджується виставленим ТОВ «Автомобільний дім Одеса» рахунком №2995 від 08.06.2011р. (а.с.24).

На підставі Договору страхування і заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування від 22.06.2011р. (а.с.25) позивачем складений Страховий акт №СНТ/00334.030-1000.0000/1 від 22.06.2011р. на суму 15685,39грн. (а.с.26), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.26, зворотній бік) вбачається, що за розмір страхового відшкодування позивачем було прийнято вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля згідно з рахунком СТО. Платіжним дорученням №21933 від 05.07.2011р. позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 15685,39грн. на користь ТОВ «Автомобільний дім Одеса», яке виставило рахунок за ремонтні роботи (а.с.27).

Згідно з п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика), знос не нараховується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 застрахований позивачем автомобіль було випущено у 2008 році (а.с.10). З розрахунку страхового відшкодування (а.с.26, зворотній бік) вбачається, що за даним транспортним засобом до ДТП від 24.05.2011р. позивачем страхові виплати не проводились - тобто з матеріалів справи вбачається, що застрахований позивачем автомобіль раніше пошкоджень не отримував, і іншого відповідачем суду не доведено. З зафіксованих в Протоколі огляду №06-016 від 07.06.2011р. (а.с.19) показів лічильника пробігу (3518км) вбачається, що застрахований позивачем автомобіль не експлуатувався в інтенсивному режимі.

Таким чином, знос під час здійснення позивачем страхової виплати нарахуванню не підлягав, оскільки на момент ДТП від 24.05.2011р. строк експлуатації застрахованого автомобіля не перевищив 7 років, а підстав для застосування п.7.39 Методики з матеріалів справи не вбачається.

Аналіз Договору страхування, положень ст.ст.22, 1192 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування", дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України під час керування 24.05.2011р. транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_3, що спричинило пошкодження транспортних засобів, підтверджена постановою Приморського районного суду м.Одеси від 01.07.2011р. у справі №3/1522/4881/11 (а.с.47).

Відповідно до Інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а.с.69) страхувальником автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_3 є ОСОБА_4, яка уклала з ПрАТ «Міська страхова компанія» договір страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_3 - Поліс серії ВЕ №6388548 з лімітом відповідальності страховика за майнову шкоду 50000грн та франшизою 500грн. Період дії полісу: 03.12.2010р. - 02.12.2011р. (дата ДТП - 24.05.2011р.). Відомості про інших осіб, цивільно-правову відповідальність яких застраховано Полісом серії ВЕ №6388548, в базі даних МТСБУ відсутні.

Забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах (п.1.7. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) в редакції, що діяла на момент укладення Полісу серії ВЕ №6388548).

Суд виходить з правомірності керування під час ДТП ОСОБА_1 автомобілем марки Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_3, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів, які свідчать про протилежне, і іншого відповідачем не доведено.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_3, згідно з приписами п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1 Закону вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а ОСОБА_1 - особою, відповідальність якої застрахована.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 ЦК України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія».

Отже, позивач отримав право вимоги до ПрАТ «Міська страхова компанія» в межах умов Полісу серії ВЕ №6388548, який є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач заявив до стягнення 15685,39грн. страхового відшкодування в порядку регресу, з яких 2614,23грн. ПДВ за рахунком №2995 від 08.06.2011р. (а.с.24).

Заявлена до стягнення сума не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Міська страхова компанія», проте позивачем не обґрунтовано належним чином правомірність покладення на відповідача ПДВ, сплаченого позивачем у складі суми страхового відшкодування.

Суд зазначає, що сам по собі рахунок СТО не може бути підставою для виникнення податкових зобов'язань, пов'язаних з наданням послуг з відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Як наслідок, у випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу податкові зобов'язання не виникають.

Оскільки позивачем не доведено факт реального надання ТОВ «Автомобільний дім Одеса» послуг з ремонту застрахованого автомобіля як на момент виплати ним страхового відшкодування, так і на момент розгляду даної справи, то у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача в порядку регресу суми ПДВ (2614,23грн.), зазначеної у рахунку №2995 від 08.06.2011р. (а.с.24).

Суд виходить з того, що сплачуючи за таких умов ПДВ у складі страхового відшкодування, позивач діяв за принципом власного комерційного ризику (абз.5 ч.1 ст.44 Господарського кодексу України).

Крім того, відповідно до п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Отже, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача, але у межах, передбачених Полісом серії ВЕ №6388548 - зі зменшенням на 500грн. франшизи відповідача, яка не підлягає стягненню з останнього.

Таким чином, позовна вимога підлягає задоволенню частково, в сумі 12571,16грн., розрахованій наступним чином:

15685,39грн. (заявлена до стягнення сума страхового відшкодування) - 500грн. (безумовна франшиза відповідача) - 2614,23грн. (ПДВ, нарахований у складі послуг СТО) = 12571,16грн.

Судові витрати розподіляються на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.ст.44, 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; п.п.1.4., 1.7. ст.1, ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», м.Львів до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 15685,39грн. страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, 111; код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» (79044, м.Львів, Франківський район, вул. Метрологічна, буд. 2; ЄДРПОУ 19243047) 12571,16грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1378,98грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2014р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 прим.: 1 - до справи

2- сторонам, 1- третій особі