Ухвала суду № 37598990, 06.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2014 рокусправа № 811/3794/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточого В.О.

за участю:

представника позивача: Омельченко Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Універсал»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі №811/3794/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Універсал» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-Універсал» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення:

- №0000782202 від 19 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 113 500,00 грн. основного платежу та 56 750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000772202 від 19 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 147 003,00 грн. основного платежу та 32 347,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо порушення товариством вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та валових витрат.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000772202 від 19 вересня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Астра-Універсал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 147 003,00 грн. основного платежу та 32 347,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині

задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ОДПІ, свідчать про те, що позивачем неправомірно включено до складу витрат відсотки за кредит, який було отримано ТОВ «Мережа супермаркетів «Домотехніка» по Кредитному договору та переведено боргом ТОВ «Астро-Універсал» згідно Договору про переведення боргу, що призвело до заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток.

ТОВ «Астра-Універсал» також подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову про задоволення позову у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що наданими суду первинними документами підтверджено фактичне виконання позивачем послуг, які оподатковуються податком на додану вартість, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит та визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 16.08.2013р. по 30.08.2013р. повноважними особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну планову невиїзну перевірку ТОВ «Астра-Універсал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено Акт №58/11-23-22-02/32615789 від 06.09.2013р.

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:

- п.135.1, п.135.2, п.135.5 ст.135, п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 147 003,00 грн. в тому числі:

- за ІV квартал 2011 року в сумі 82 311,00 грн.;

- за І квартал 2012 року в сумі 57 663,00 грн.;

- за ІІ квартал 2012 року в сумі 2 415,00 грн.;

- за ІІІ квартал 2012 року в сумі 2 272,00 грн.;

- за ІV квартал 2012 року в сумі 2 342,00 грн.

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 113 500,00 грн. в тому числі:

- за жовтень 2011 року в сумі 42 000,00 грн.;

- за листопад 2011 року в сумі 30 000,00 грн.;

- за грудень 2011 року в сумі 41 500,00 грн. (а.с.9-39).

На підставі Акту перевірки №58/11-23-22-02/32615789 від 06.09.2013р.

Кіровоградською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013р.:

- №0000782202 від 19 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 113 500,00 грн. основного платежу та 56 750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000772202 від 19 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 147 003,00 грн. основного платежу та 32 347,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Астра-Універсал» сплачувались відсотки за користування кредитом, що за договором про переведення боргу був перерахований ТОВ «Мережа

супермаркетів електроніки «Домотехніка» позивачеві. При цьому судом встановлено, що кошти були необхідні ТОВ «Астра-Універсал» для виконання договору комісії №07/05-09 від 07.05.2009 року для придбання об'єкту нерухомості в місті Києві, а тому витрати на сплату відсотків за користування кредитом та погашення кредиту є пов'язаними з господарською діяльністю ТОВ «Астра-Універсал», а отже, правомірно включені позивачем до складу витрат. Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність документального підтвердження господарських операцій, оскільки у наданих позивачем актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та додатках до них, а також в податкових накладних сторонами не вказано конкретного переліку послуг, розрахунків обсягу та вартості в розрізі їх кількості та видів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000782202 від 19.09.2013р.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що між ТОВ «Астра-Універсал» (замовник) та ПП «Бестмент-Сервіс» (виконавець) укладено договір №30/4 про надання робіт та послуг від 30.04.2011 року, відповідно до змісту якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами, або із залученням третіх осіб, виконувати роботи та послуги, а саме надавати комплекс послуг з управління нерухомим майном. Прийом-передача наданих послуг здійснюється сторонами на підставі акту прийому-передачі наданих послуг. За надані послуги замовник виплачує виконавцеві грошову суму узгоджену окремо при кожному замовлені послуг (а.с.40-42).

За наслідками вказаних господарських операцій позивачем до складу податкового кредиту віднесено 113 500,00грн.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Згідно із ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 названого Закону, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, лише наявність ознак, які визначено ч.2 ст.9 названого Закону, може характеризувати документ як первинний, що підтверджує здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору про надання послуг, позивачем надано Акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000316, №ОУ-0000342, №ОУ-0000374, а також Додатки до вказаних Актів (а.с.43-48). З цих актів виконаних робіт не можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, а саме те які послуги були надані позивачу у межах вказаного договору. Назва «технічне обслуговування», як зазначено в актах, має загальний характер та не відображає суті господарських взаємовідносин між сторонами. Зазначення в Додатках до Актів переліку передбачених Договором робіт також не містять посилань про конкретні послуги, їх вартість. Окрім цього, додатки до актів не містять дати їх складення, в них вказано лише посилання на акт від певної дати, що свідчить про складення їх вже після підписання актів. З предмету договорів також не можливо визначити зміст та обсяг господарських операцій. Не містять найменувань конкретних послуг та їх вартості і податкові накладні, на підставі яких суму податку на додану вартість в розмірі 113 500,00 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту в жовтні-грудні 2011року (а.с.96-122, 154-156).

Таким чином, встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності збільшення позивачу сум грошового зобов'язання по взаємовідносинам з ПП «Бестмент-Сервіс» з огляду на відсутність належного документального підтвердження цих господарських операцій.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000772202 від 19.09.2013р.

Судом встановлено, що 28 квітня 2009 року між позивачем (новий позичальник) та ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка» (первісний позичальник), а також АБ «Експрес-Банк» (кредитодавець) укладено договір про переведення боргу, відповідно до змісту якого, первісний позичальник (ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка») переводить свій борг на нового позичальника, внаслідок чого новий позичальник заміняє первісного як зобов'язану сторону у договорі про відкриття кредитної

лінії №08-08/кл від 07.07.2008 р., за умовами якого ліміт кредитування становить 2 000 000,00 доларів США та в гривневому еквіваленті складає 17 170 000,00 грн. зі сплатою 13 % річних в доларах США. Протягом строку вказаного новим позичальником, первісний позичальник за прийняття боргу здійснює компенсацію новому позичальнику у розмірі кредитних коштів, отриманих за кредитним договором, що складає 1 412 400,00 грн. (а.с.49-50, 53-58).

У відповідності до п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно з п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «Астра-Універсал» сплачувались відсотки за користування кредитом. При цьому, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, кошти були необхідні ТОВ «Астра-Універсал» для виконання договору комісії №07/05-09 від 07.05.2009 року для придбання об'єкту нерухомості в місті Києві, а тому витрати на сплату відсотків за користування кредитом та погашення кредиту є пов'язаними з господарською діяльністю ТОВ «Астра-Універсал» (а.с.51-52, 176-179).

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000772202 від 19.09.2013р.прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційних скарг не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в акті перевірки, натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов'язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку. Апеляційна ж скарга позивача не містить нових доводів або первинних документів на підтвердження своїх взаємовідносин з ПП «Бестмент-Сервіс», посилаючись на ті документи, які були досліджені судом першої інстанції, та яким, як зазначено вище, також надано належну право оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційних скарг, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Універсал» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі №811/3794/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 07.03.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов