Постанова № 37598986, 13.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2014 року Дніпропетровськсправа № 804/10789/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

за участю:

представників позивача: Лубенець С.В., Троян М.В., Богуславського С.С.

представника відповідача: Товстої Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №804/10789/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002961501 від 16.07.2013р., винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 574 769грн.); визнати право Позивача на формування залишку від'ємного значення в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що порушує права та законні інтереси позивача, що є підставою для його скасування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.07.2013 р.№0002961501; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки фахівців ДПІ ґрунтуються на законодавстві, а спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 29.05.2013р. по 19.06.2013р. повноважними особами ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено камеральну перевірку ТОВ ВП «Спецтеплотехніка» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року. За результатами вказаної перевірки складено Акт №1135/153/20303441 від 19.06.2013 р..

В Акті зроблено висновки про порушення ТОВ ВП «Спецтеплотехніка»:

- п.198.1 ст.198, п.102.5 ст.102 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з податку на додану вартість) у квітні 2013 року на загальну суму 574 769 грн. (23 994 грн. + 550 775 грн.) в результаті порушень викладених в розділі 3.9 акту перевірки.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, ТОВ ВП «Спецтеплотехніка» подало заперечення до Акту перевірки за №58 від 05.07.2013 року, в якому просить визнати правомірність нарахування у рядку 24 податкової декларації за квітень 2013 року повної суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість.

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, розглянувши заперечення на Акт перевірки надала відповідь, якою висновки здійснені за результатами перевірки та викладені в Акті від 19.06.2013 року №1135/153/20303441 «Про результати камеральної перевірки ТОВ ВП «Спецтеплотехніка» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року» залишено без змін.

На підставі Акту перевірки №1135/153/20303441 від 19.06.2013 р було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002961501 від 16.07.2013 р., яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 574 769 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно задекларовано від'ємне значення в декларації, зменшення позивачу розміру від'ємного значення податку на додану вартість через порушення строків давності є помилковим, а посилання на невизнання декларацій податковою звітністю - безпідставним. Вказане свідчить про необґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 року №0002961501.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції частково погоджується з наступних підстав.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

У відповідності до п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ВП «Спецтеплотехніка» подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 28.05.2013 року №9031033092 з додатками до нього, яким уточнені показники:

рядок 21.2 - «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 574 769грн. (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду);

рядок 22 - «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» - 574 769грн.;

рядок 24 - «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 574 769грн., сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди (Додаток 2 до податкової декларації), а саме: червень, вересень, жовтень 2008 рр., березень, квітень, травень, червень, жовтень, грудень 2009 рр., січень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 рр.

В довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за квітень 2013 року), зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) складається із сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах: червень 2008 року - 236 078грн.; вересень 2008 року - 7 537грн.; жовтень 2008 року - 198 705грн.; березень 2009 року - 6 365грн.; квітень 2009 року - 35 674грн.; травень 2009 року - 9 537грн.; червень 2009 року - 5 591грн.; жовтень 2009 року - 12 750грн.; грудень 2009 року - 2 472грн.; січень 2010 року - 36 066грн.; червень 2010 року - 404грн.; липень 2010 року - 26грн.; серпень 2010 року - 58грн.; вересень 2010 року - 1 608грн.; жовтень 2010 року - 24грн.; листопад 2010 року - 889грн.; грудень 2010 року - 20 985грн.

13.01.2011 року ТОВ «ВП «Спецтеплотехніка» перейшло з ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на облік в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову звітність з податку на додану вартість за період травень-листопад 2010 року не визнано як податкову звітність. Про факт невизнання вищевказаних декларацій з додатками, як податкових, підприємству на юридичну адресу були правлені листи: за червень 2010 року - лист від 29.07.10 р. №41397/10; за липень 2010 року - лист від 30.08.10 р. №47735/10; за серпень 2010 року - лист від 22.09.10 р. №53519/10; за вересень 2010 року - лист від 28.10.10 р. №62539/10; за жовтень 2010 року - лист від 22.11.10 р. №66668/10; за листопад 2010 року - лист від 21.12.10 р. №73664/10.

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська податкову звітність з податку на додану вартість за період грудень 2010 року не визнано як податкову - має статус «до відома». Про факт невизнання вищевказаної декларації з додатками, як податкової згідно п.п.49.11 ст.49 ПК України підприємству ТОВ ВП «Спецтеплотехніка» на юридичну адресу (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Щорса, буд.8, к.5) було направлено лист з рекомендованим повідомленням від 24.01.2011 року №1496/10, який отримано підприємством 27.01.2011р.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем зроблено висновки про порушення ТОВ ВП «Спецтеплотехніка» п.198.1 ст.198, п.102.5 ст.102 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з податку на додану вартість) у квітні 2013 року на загальну суму 574 769 грн. (23 994 грн. + 550 775 грн.) в результаті порушень викладених в розділі 3.9 акту перевірки.

Отже, такі висновки перевіряючих ґрунтуються на двох обставинах, перша - пропуск позивачем 1095 днів, встановлених п.102.5 ст.102 ПК України, в частині формування залишку від'ємного значення, який складається із сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах: за червень, вересень, жовтень 2008 року, березень - червень, жовтень, грудень 2009 року, січень 2010 року у загальному розмірі 550 775,0грн.; друга - податкові декларації з ПДВ за період червень-грудень 2010 року не визнані як податкова звітність.

Щодо першої обставини, на якій ґрунтуються висновки перевіряючих осіб, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як встановлено судом, в уточнюючому розрахунку до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 28.05.2013 року №9031033092, позивачем уточнено залишки сум від'ємного значення, яке сформовано в тому числі за рахунок сум з ПДВ, які виникли у червні, вересні, жовтні 2008 року, березні - червні, жовтні, грудні 2009 року, січні 2010 року у загальному розмірі 550 775,0грн.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що застосування п.102.5 ст.102 ПК України, можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач не подавав заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже строк давності тривалістю у 1095 днів на даний випадок не розповсюджується. Відповідне декларування ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Виходячи з норм податкового законодавства, платник податку у разі виникнення від'ємного значення ПДВ має право включити його до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Заявлення від'ємного значення ПДВ або його частини до бюджетного відшкодування є правом, а не обов'язком платника податку. Не використання платником податку такого права не позбавляє його права на включення суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що позивач мав право на саме на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення такого права.

Податковий кодекс України не зобов'язує платника податку декларувати бюджетне відшкодування у разі фактичної оплати від'ємного значення і не позбавляє платника податку права на декларування від'ємного значення в наступних періодах у разі нез'явлення його до бюджетного відшкодування.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми від'ємного значення на 550 775,0грн. є обґрунтованими.

Щодо другої обставини, на якій ґрунтуються висновки перевіряючих осіб, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що на обліку в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ТОВ ВП «Спецтеплотехніка» перебуває з 13.01.2011р., до цього часу підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.

Перебуваючи на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, позивач подавав до податкового органу податкові декларації, в тому числі за червень-листопад 2010 року, які, як встановлено перевіркою, не визнано як податкову звітність. Вказані обставини підтверджуються відповіддю ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська та листами, які направлялись позивачу (а.с.101-115).

Податкову декларацію за грудень 2010 року також не визнано як податкову звітність ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська.

Заявляючи вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, позивач обґрунтовує свою позицію, зокрема, неправомірністю таких дій ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, оскільки позивач з дотриманням вимог ПК України подав податкову звітність з податку на додану вартість.

Проте, як вбачається з відповіді ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, скарги на рішення (листи) про невизнання декларацій з ПДВ за періоди травень 2010 року - листопад 2010 року Підприємством не надавались (а.с.101)

Разом з тим, в межах розгляду даної справи, суд не може надати правову оцінку правомірності дій ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, оскільки предметом розгляду даної справи є правомірність дій ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська в частині прийняття податкового повідомлення-рішення.

Що ж стосується дій ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська в частині невизнання податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року як податкову звітність, то такі дії позивачем не оскаржувались та не є предметом розгляду даної справи.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вийшов за межі адміністративного позову, не обґрунтувавши причин такого виходу та встановив порушення вимог податкового законодавства податковим органом (ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська), який не був залучений до розгляду у справі, та вимоги до якого не заявлялися.

Враховуючи, що на час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, податкові декларації з ПДВ за червень-грудень 2010 року не були визнані як податкова звітність, і такі дії податкового органу позивачем не оскаржувались, рішення податкового органу про зменшення суми від'ємного значення на суму 23 994грн. є правомірним.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі №804/10789/13-а - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.07.2013 р. №0002961501 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550 775грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Постанову у повному обсязі складено 17.02.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов