Вирок № 37598646, 13.03.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/332/14-к

Провадження № 1-кп/629/73/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судового засідання - Кондрашкіної А.А.,

за участю прокурорів - Веретейнікова О.М., Іванчака А.О.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, законного представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Гоголеве В.Багачанського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовозобов'язаний, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 03.01.2013 року Київським районним судом м. Полтава за ч. 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України - з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_7 в кінці листопада 2013 року, із метою наживи, вирішив здійснити крадіжку металевих стовпів з огорожі домоволодіння АДРЕСА_2. Будучі обізнаним, що власниця ОСОБА_4 в домоволодінні не мешкає, діючи із корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення майна, повторно, в нічний час підійшов до вказаного домоволодіння, де з огорожі витяг три металеві стовпи, вагою 49 кг. кожний, загальною вагою 147 кг.

Викрадене ОСОБА_7 обернув на свою користь, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 шкоди на загальну суму 205,80 грн.

Крім того, ОСОБА_7 19 грудня 2013 року близько 15 години, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з проникненням у торгівельний павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_6» по АДРЕСА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою наживи, діючи із корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу проник до вказаного магазину, де в присутності потерпілої - реалізатора ОСОБА_2 відкрито, викрав з шафи 2212 грн. 12 коп., які належали фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3

З місця скоєння злочину ОСОБА_7 зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_7 20 грудня 2013 року отримав від приятеля ОСОБА_5 картку «ПриватБанк» на зберігання. Будучі обізнаним, що власник картки ОСОБА_5 - інвалід 2 групи і на картку нараховані соціальні виплати, з метою наживи, вирішив заволодіти грошима потерпілого. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотиву, повторно, в період з 22 по 24 грудня 2013 року за допомогою терміналів «ПриватБанк» зняв з рахунку ОСОБА_5 гроші на загальну суму 2821,40 грн., якими розпорядився на свій розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 шкоди на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_7 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкриміновані йому злочини при зазначених обставинах. Пояснив, що дійсно скоїв крадіжку грошових коштів з банківської картки ОСОБА_5 в сумі 2821,40 грн., крадіжку трьох металевих стовпів у гр. ОСОБА_4 та відкрито викрав грошові кошти з торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_6». В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених та дослідженням даних, які характеризують їх особистість.

Суд вважає, що дії ОСОБА_7 по факту викраденні майна у листопаді 2013 року у гр. ОСОБА_4, по факту викрадення грошей 22-24 грудня 2013 року у гр. ОСОБА_5, правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, дії ОСОБА_7, по факту відкритого викрадення грошей з торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_6» 19.12.2013 року, правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

При обрані обвинуваченому міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, скоїв злочини в період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, військовозобов'язаний, не одружений, дітей не має, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7, суд визнає щире каяття у скоєному, з'явлення із зізнанням.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 ст. 69 КК України у суду не вбачається.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення обвинуваченого до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе лише в місцях позбавлення волі.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Обвинувачений ОСОБА_7 засуджений 03.01.2013 року Київським районним судом м. Полтава за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України - з випробувальним строком 3 роки та в період іспитового строку знов скоїв злочини, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, обвинуваченому ОСОБА_7 суд вважає необхідним залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з 17.00 годин 25 грудня 2013 року, тобто з дня фактичного затримання працівниками міліції (протокол затримання особи від 25.12.2013 року, ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.12.2013 року).

Потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 матеріальних збитків у розмірі 205,80 гривень, в судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала позовну заяву, просила її задовольнити, тому суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_7 зазначені матеріальні збитки

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 54 від 14.01.2014 року в сумі 293,40 грн., дактилоскопічних експертиз № 290 від 24.12.2013 року в сумі 195,6 грн., № 291 від 24.12.2013 року в сумі 195,6 грн., № 3 від 03.01.2014 року в сумі 195,6 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, ст.ст. 70, 71 КК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України та призначити покарання:

по ч.2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі,

по ч.3 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі приєднати покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 01 січня 2013 року і остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 4 (чотирьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7 залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 25 грудня 2013 року з 17.00 годин.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Гоголеве В.Багачанського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки р-п «Ударник» Лозівського району, ідентифікаційний номер невідомий, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4, матеріальні збитки в сумі 205,80 (двісті п'ять грн. 80 коп.) гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Гоголеве В.Багачанського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати в сумі 880,20 (вісімсот вісімдесят грн. 20 коп.) гривень на користь держави за проведення товарознавчої експертизи № 54 від 14.01.2014 року, дактилоскопічних експертиз № 290 від 24.12.2013 року, № 291 від 24.12.2013 року, № 3 від 03.01.2014 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКСУ України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, код за ЄДРПОУ 37999680, МФО 851011.

Після набрання вироком законної сили речові докази: куртку, джинси, які належать ОСОБА_7, металевий стовп, який належить ОСОБА_4 - вважати повернутими законним власникам.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.Т.Мішуровська