Ухвала суду № 37597281, 15.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2013 року

справа № 2а-0870/5682/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Шлай А.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Шеліпової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво"

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2011 р.

у справі № 2а-0870/5682/11

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво"

про: стягнення суми ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного Фонду України в м. Мелітополі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» про відшкодування фактичних витрат пенсійного Фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача у сумі 159514грн.65коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2011 р.

адміністративний позов задоволено .

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ч.2 Прикінцевих положень Закону"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон 1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-64/8663 ( далі Інструкція) а також тим, що наявність у підприємства заборгованості підтверджено матеріалами справи.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2011 р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції .

Відповідач вважає, що позивач не довів обґрунтованості суми, пред’явленої до стягнення, оскільки розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не можна вважати належними доказами на підтвердження виплачених сум.

Позивач направив на адресу суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності управління ПФУ в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області.

Як свідчить зміст клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області реорганізовано в Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області.

Отже, згідно ст. 52 позивачем у справі слід вважати Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області.

Представники сторін до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до довідки Запорізького обласного управління статистики №24/2420, відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності за адресою: 72311, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27; ідентифікаційний код 25482075.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат до Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі іменується Інструкція).

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов’язань з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за червень 2010 року, березень 2011 року - червень 2011 року включно у сумі 159514 грн. 65 коп., яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №1058-IV та Інструкції.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Оскільки відповідач не надав доказів сплати названої вище суми, слід погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Доводи відповідача стосовно того, що позивач не довів розмір суми, заявленої до стягнення, не приймаються судом до уваги як такі, що суперечать матеріалам справи, які містять протоколи про призначення пенсій вище названим фізичним особам, довідки, що підтверджують трудовий стаж на підприємстві у відповідача та розрахунки, форма яких визначена додатком № 7 до Інструкції.

Названі розрахунки містять усі необхідні відомості для визначення розміру виплат Пенсійного фонду, що підлягають відшкодуванню відповідачем.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво"

залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2011 р.

– без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко