Ухвала суду № 37597250, 01.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2013 рокусправа № 2а/0470/1670/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - Соловей В.А.

відповідача: - не з'явився

третьої особи : - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року

у справі № 2а/0470/1670/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Латіс»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

3-тя особа: приватне підприємство «Техномедцентр-КС»

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідністю «Латіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, третя особа - ПП «Технометцентр-КС», в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення у Кіровському районі м.Дніпропетровська № 0000012302 від 05.01.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2590,00 грн., в т.ч. основний платіж - 2072,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 518,00 грн., № 0000022302 від 05.01.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2072,00 грн., в т.ч. основний платіж - 1657,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 415,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість за наявності у позивача підтверджуючих документів, що надають йому право на віднесення грошових сум до складу валових витрат та сум ПДВ до податкового кредиту, а також за фактичної сплати податку грошовими коштами по правовідносинах з ПП «Технометцентр-КС».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником позивача - ПП «Технометцентр-КС» є доказами реальності здійснення господарських операцій за укладеним договором, а наявність вироку суду щодо директора та засновника ПП «Технометцентр-КС» жодним чином не зачіпає правовідносин між ПП «Технометцентр-КС» та ТОВ «Латіс».

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у справі № 0417/1-33/2011 було визнано винним Костогриза Ю. Н. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України «фіктивне підприємництво», тому наявність первинних документів на придбання товару ТОВ «Латіс» у ПП «Технометцентр-КС» не свідчить про реальність настання правових наслідків.

Представники відповідача, третьої особи в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Латіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти врахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП «Технометцентр-КС» за квітень 2009 року, за результатами якої складений акт перевірки № 3919/232/31261690 від 21.12.2011 (а. с.10-19).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у 2 кварталі 2009 року на загальну суму 2072,00 грн.;

пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1657,00 грн. (завищено податковий кредит за квітень 2009 року - 1657,00 грн.).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.01.2012:

№ 0000012302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2590,00 грн., в т.ч. основний платіж - 2072,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 518,00 грн.,

№ 0000022302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2072,00 грн., в т.ч. основний платіж - 1657,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 415,00 грн.

Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, встановлені під час цієї перевірки порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (а. с.8, 9) відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2012, відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами виник з приводу правомірності формування товариством валових витрат за рахунок придбаного товару (неонолу) та податкового кредиту з ПДВ, сплаченого в ціні придбання цього товару, в межах правочину, укладеного з контрагентами - ПП «Технометцентр-КС», який визнаний податковим органом нікчемним.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність означених податкових повідомлень-рішень, вважає, що висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи, не узгоджуються з нормами податкового законодавства.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», діючого на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Технометцентр-КС» (продавець) та ТОВ «Латіс» (покупець) укладений договір № 14/04-09 від 14.04.2009 купівлі-продажу товару «неонол» (а.с.20, 21).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення та реалізаціїдоговору купівлі-продажу контрагент позивача ПП «Технометцентр-КС» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Факт поставки обумовленого цим договором товару підтверджений належним чином складеними первинними документами, з огляду на зміст яких вбачається, що вони в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, а саме: видатковими та податковими накладними.

Придбаний товар належним чином позивачем оприбуткований, використаний у власній господарській діяльності (реалізований ТОВ «Українські хімічні технології ЛТД», ТОВ «Дакос-Т»), що встановлено відповідачем в ході перевірки, підтверджується матеріалами справи.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ПП «Технометцентр-КС» дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки нафтопродуктів не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності.

Дії позивача та його контрагента ПП «Технометцентр-КС», вчинені на виконання умов договору купівлі-продажу, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду. Фактична реалізація мети, з якою укладений вказаний вище договір, настання правових наслідків, обумовлених цим договором, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку позивача або його контрагента, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат, податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Взаємозв'язок між фактичною поставкою товару з діями контрагента позивача (постачальником) підтверджений належним чином складеними документами, відповідачем в установленому порядку не спростований.

Встановлюючи факт порушення позивачем норм податкового законодавства, відповідач виходив з того, що позивачем первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції з контрагентом ПП «Технометцентр-КС» не можуть бути прийняті як доказ реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами, оскільки вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.01.2011 у справі № 0417/1-33/2011 визнано винним Костогриза Ю. Н. - директора та засновника ПП «Технометцентр-КС» у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України «фіктивне підприємництво» і призначено йому покарання у вигляді одного року обмеження волі (а. с.52-54), а ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.04.2011 вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.01.2011 у справі № 0417/1-33/2011 змінено на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання Костогриза Ю. Н. звільнено з випробувальним терміном в один рік (а. с.55-57).

Вказаним вироком встановлено створення ПП «Технометцентр-КС» без реального настання правових наслідків, тобто з метою фіктивного підприємництва, що підтверджено самим директором даного підприємства.

Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому обов'язковими такий вирок для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, обставини щодо діяння фізичних осіб, встановлені вироком суду по кримінальній справі відносно цих фізичних осіб, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності дій юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2011 у справі № 0417/1-33/2011 відносно фізичної особи - засновника та директора ПП «Технометцентр-КС», не можуть бути покладені в основу судового рішення у даній адміністративній справі, тим більше, що цей вирок не встановлює обставин і не містить висновків, які б свідчили про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Технометцентр-КС» за договором від 14.04.2009.

Зі змісту вищевказаного вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська вбачається, що даний суд, постановляючи вирок, не вирішував питання, чи мало місце діяння, яке є предметом дослідження у даній адміністративній справі, чи має місце склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений та інші питання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що факти, встановлені вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.01.2011 у справі № 0417/1-33/2011, не можуть бути обставинами, що беззаперечно вказують на неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Колегією суддів встановлено, що укладений позивачем з ПП «Технометцентр-КС» договір відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується належним чином складеними первинними та податковими документами.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі № 2а/0470/1670/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сини з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко