Рішення № 37595036, 13.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/796/14 Головуючий у 1 й інстанції - Таус М.М.

Справа № 2/205/2474/13 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія 27

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Лаченкової О.В.,

суддів Городничої В.С. Григорченка Е.І.,

при секретарі Гасановій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2013 року позов задоволено частково та ухвалено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № DNR0GA00000404 від 12 лютого 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 в розмірі 78853,00 доларів США (сімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят три доларів США), що за курсом Національного Банку України станом на 29.05.2013 року складає 630035,50 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 24557,64 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 8678,07 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 265,01 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 41567,58 доларів США, штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США, штраф (процентна складова) - 3753,42 доларів США - штрафи, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № DNR0GA00000404 від 13 лютого 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 13 лютого 2008 року, реєстровий № 452, а саме, на домоволодіння - житловий будинок загальною площею 63,00 кв.м., житловою площею 42,60 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами, розташоване на земельній ділянці площею 1114 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Реалізувати предмет іпотеки шляхом здійснення процедури продажу предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій особі - покупцеві з отриманням витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 1114 кв.м., з дотриманням вимог ст.38 Закону України «Про іпотеку». Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду ПАТ КБ "Приватбанк" подало апеляційну скаргу в якій, посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав доведеними та просить рішення суду змінити та ухвалити нове рішення по справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNR0GA00000404, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 28650,00 доларів США на ремонт житлового будинку, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 12.02.2013 року (а.с.16-19).

В забезпечення виконання умов кредитного договору, 13 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № DNR0GA00000404, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку позивача домоволодіння - житловий будинок загальною площею 63,00 кв.м., житловою площею 42,60 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами, розташоване на земельній ділянці площею 1114 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, належне їй на праві власності (а.с.20-25).

З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 6795 (а.с.74- 75)

Також, в забезпечення виконання умов кредитного договору 12 лютого 2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № DNR0GA00000404, згідно умов яких, ОСОБА_3 зобов'язався перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором (а.с.47-48)

Встановлено, що Банк свої зобов'язання по договору виконав належним чином, що підтверджується ордером розпорядження про надання кредиту від 12.02.2008 року (а.с.50). У свою чергу, відповідач порушив умови укладеного договору, в частині своєчасного погашення платежів передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 29.05.2013 року за договором виникла заборгованість у розмірі 78 853 доларів США, де заборгованість за кредитом - 24557,64 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 8678,07 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 265,01 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 41567,58 доларів США, штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США, штраф (процентна складова) - 3753,42 доларів США (а.с.7-10).

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки Банк направляв ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги та зі спливом цього строку Банк має намір продати предмет іпотеки (а.с.12), що підтверджується реєстром поштових відправлень № 3434 від 08 квітня 2013 року , суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № DNR0GA00000404 від 13 лютого 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 13 лютого 2008 р., реєстровий № 452, а саме, на домоволодіння - житловий будинок загальною площею 63,00 кв.м., житловою площею 42,60 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами, розташоване на земельній ділянці площею 1114 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Однак суд першої інстанцій , враховуючи вищевикладене, прийшов до помилкового висновку, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме, домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 63,00 кв.м., житловою площею 42,60 кв.м., шляхом здійснення процедури продажу предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій особі - покупцеві з отриманням витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 1114 кв.м., з дотриманням вимог ст.38 Закону України «Про іпотеку» та визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 31, 119 ЩІК України, предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Згідно з ч. З ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто, зі змісту ч. З ст. 10 ЦПК України підставою позовних вимог є саме обставини, на яких ці вимоги ґрунтуються. В даному випадку, підставою позовних вимог є факт введення позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 31 ЦПК України змінити предмет або підставу позову може лише Позивач до початку розгляду судом справи по суті, шляхом подання письмової вимоги.

Позивачем до суду не подавалася відповідна заява про зміну предмету або підстави позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України, ст. 1 ЦПК України та з урахуванням положення ч. 4 ст. 10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не надавав додаткових пояснень та уточнень по справі, а надав суду лише позовну заяву.

Однак, суд у порушення ст. 10, ч. 1 ст. 11. ст. 31 ЩІК України та обставин справи самовільно змінив правову природу предмету заявленого позову.

Отже, виходячи з вищевикладеного,колегія суддів вважає,що необхідно змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалити нове рішення, яким звернути стягнення на будинок загальною площею 63,00 кв.м, житловою площею 42,60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DNR0GА00000404 від 12.02.2008 р.) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог суд першої інстанції неповно та невсебічно з'ясував та оцінив обставини справи, не визначився, які правовідносини виникли між сторонами та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, рішення суду першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в частині визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає частковому скасуванню з ухваленням по справі в цій частині нового рішення.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2013 року - скасувати в частині визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалити нове рішення, яким звернути стягнення на будинок загальною площею 63,00 кв.м, житловою площею 42,60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DNR0GА00000404 від 12.02.2008 р.) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В іншій частині рішення залишити без змін

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: