Постанова № 37593892, 03.03.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

03.03.2014 м. Ужгород

Суддя апеляційного суду Закарпатської області Стан І.В.,

за участю прокурора - Дьоміна І.Ю.,

при попередньому розгляді у відкритому судовому засіданні кримінальної справи за апеляційними скаргами, які подали потерпілий ОСОБА_1 та представник цивільного позивача ПТ «Міський ломбард Зенковець С.М. і компанія»,

В С Т А Н О В И В :

вироком Ужгородського міськрайонного суду від 29 листопада 2013 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр. України, з вищою освітою, не одружений, не працюючий, не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 191 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій на два роки ;

за ч. 1 ст. 366 КК України на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій на один рік і за ч. 4 ст. 358 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки й на нього відповідно до ст. 76 КК України покладено наступні обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді застави постановлено скасувати, повернувши сплачену суму застави в розмірі 17000 грн. заставодавцю ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 3557.60 грн. - судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи.

У задоволенні цивільного позову по справі - відмовлено.

Речові докази по справі:

- документи, вилучені згідно протоколу виїмки від 10 січня 2012 року, згідно протоколу виїмки від 31 травня 2012 року, згідно протоколу виїмки від 26 травня 2012 року, що знаходяться при матеріалах справи - залишено при матеріалах справи;

- чотири зошити з вільними взірцями підписів ОСОБА_3, що знаходяться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_3 - повернуто ОСОБА_3;

- відібрані експериментальні взірці підпису ОСОБА_3 на 40 аркушах формату А-4, що знаходяться при матеріалах справи - залишено при матеріалах справи;

- документи, вилучені згідно протоколу виїмки від 19 липня 2012 року, що знаходяться при матеріалах - залишено при матеріалах справи.

Судові витрати по справі - вартість проведеної почеркознавчої експертизи в розмірі 3537,60 грн. постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Згідно вироку, ОСОБА_3 визнаний винуватим і засуджений за вчинені злочини за таких обставин.

ОСОБА_3, працюючи на посаді експерта-оцінювача відділення № 3 ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія», що знаходиться по вул. Митрака, 3 «А» у м. Ужгороді, у період з 05 лютого по 31 жовтня 2011 року, будучи матеріально-відповідальною особою за збереження прийнятих під заставу (у заклад) цінностей, порядок їх видачі, зберігання, збереження довірених йому грошових коштів, а також згідно довіреності № 5 від 05 жовтня 2010 року, маючи право представляти інтереси ПТ «Міський Ломбард Зеньковець С.М. і компанія», виступати від його імені у відношеннях із фізичними особами, укладати від імені вказаного підприємства договори про надання ломбардом фінансового кредиту закладу майна, вести касові документи, завіряти їх особистим підписом та штампами (печатками) ломбардного відділення, будучи службовою особою підприємства, на своєму робочому місці за вищевказаною адресою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, з корисливих мотивів, для подальшого використання в якості документа з метою одержання готівкових кредитних коштів установи, маючи доступ до бази даних з відомостями про колишніх клієнтів відділення № 3 ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія», без фактичної присутності таких та без фактичного забезпечення предметами закладу, вніс у договори фінансового кредиту закладу майна завідомо неправдиву інформацію стосовно позичальників (заставодавців), а саме громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Крім того, ОСОБА_3, працюючи на посаді експерта-оцінювача відділення № 3 ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія», що знаходиться по вул. Митрака, 3 «А» в м. Ужгороді, у період з 05 лютого по 31 жовтня 2011 року, будучи матеріально-відповідальною особою за збереження прийнятих під заставу (у заклад) цінностей, порядок їх видачі, зберігання, збереження довірених йому грошових коштів, а також згідно довіреності № 5 від 05 жовтня 2010 року, маючи право представляти інтереси ПТ «Міський Ломбард Зеньковець С.М. і компанія», виступати від його імені у відношеннях із фізичними особами, укладати від імені вказаного підприємства договори про надання ломбардом фінансового кредиту закладу майна, вести касові документи, завіряти їх особистим підписом та штампами (печатками) ломбардного відділення, будучи службовою особою підприємства, знаходячись на своєму робочому місці, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, з корисливих мотивів, для подальшого використання в якості документа з метою одержання готівкових кредитних коштів установи, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч вимогам п. п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.3 «Посадової інструкції експерта-оцінювача ломбарду», затвердженої 20 лютого 2009 року, щодо забезпечення додержання правил прийому від населення та оцінки товарно-матеріальних цінностей, ведення обліку та складенні необхідної звітності по товарно-матеріальних цінностях, оформленні договорів кредитів під заставу товарно-матеріальних цінностей, зберігання вказаних цінностей та визначення розміру фінансового кредиту - порушив свої повноваження, а саме - маючи доступ до бази даних з відомостями про колишніх клієнтів відділення № 3 ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія», без фактичної присутності таких та без фактичного забезпечення предметами закладу, всупереч інтересам служби вніс у договори фінансового кредиту закладу майна завідомо неправдиву інформацію стосовно позичальників (заставодавців), а саме громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

У період з 05 березня по 19 жовтня 2011 року ОСОБА_3 заволодів грошовими коштами вказаного підприємства на загальну суму 93405,00 гривень, маючи реальну можливість ними розпоряджатися на власний розсуд, приховуючи недостачу товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, самостійно сплачував грошові кошти за продовження строку користування договорами фінансових кредитів закладу майна до ломбарду, частково погашаючи вартість предметів закладу відповідно до укладених договорів, повністю погашаючи вартість предметів закладу та фіксував у дії оформленням прибуткових касових ордерів, які залишалися на підприємстві та на яких виконував власний підпис як особа, що представляє інтереси підприємства, а також власноручно виконав підписи в графі «Головний бухгалтер» від імені ОСОБА_12 Таким чином ОСОБА_3 в період часу з 05 березня до 19 жовтня 2011 року вніс до ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» грошові кошти за продовження строку користування договорами фінансових кредитів закладу до ломбарду та за погашення заборгованості вартості предметів закладу відповідно до укладених договорів на загальну суму 228795,61 гривень.

В а п е л я ц і й н и х с к а р г а х :

- потерпілий ОСОБА_1 вказує на те, що вирок є незаконним, оскільки викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, судом при розгляді справи допущена неповнота та однобічність при дослідженні її фактичних обставин. Вказує на те, що судом у порушення вимог ст. 277 КПК України у вироку не наведені мотиви зміни пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення із ч. 5 на ч. 2 ст. 191 КК України й із ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України. При цьому посилається на те, що під час судового розгляду кримінальної справи прокурор виніс постанову, якою змінив пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення із ч. 5 на ч. 2 ст. 191 КК України й із ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України, що він як потерпілий заперечував проти зміненого обвинувачення, вважаючи постанову прокурора - учасника процесу неправомірною в зв'язку з її невідповідністю вимогам кримінально-процесуального закону та наявним у кримінальній справі доказам, що були досліджені судом. Твердження прокурора про те, що ОСОБА_3 заволодів коштами ПТ «Міський ломбард Зенковець С.М. і компанія» тільки на суму 93405 гривень ґрунтуються тільки на показаннях ОСОБА_3, при цьому прокурором не враховані докази про те, що ОСОБА_3 допустив нестачу грошових коштів, окрім указаної суми й на суму 89 тисяч гривень. Крім того, посилається на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в заволодінні чужим майном грошовими коштами ПТ «Міський ломбард Зенковець С.М. і компанія» на суму 322200 гривень, що є особливо великим розміром викраденого, що органом досудового слідства в підтвердження цього обвинувачення зібрані відповідні докази. У тому числі посилається на касові книги відділення № 3 ПТ «Міський ломбард Зенковець С.М. і компанія» за 2011 рік, у яких зазначені операції по прибутках та видаткам, що здійснювалися ОСОБА_3 Посилання прокурора на відповідь «Міський ломбард Зенковець С.М. і компанія» за № 80 від 31.05.2012 року слідчому (т. 3, а. с.356-365) є хибним і не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки у вказаному документі вказується на те, що загальна сума коштів, якими заволодів ОСОБА_3 складає 322200 гривень, а сума коштів 115366 гривень - це розмір повернутих ОСОБА_3 на погашення кредиту коштів за підробленими договорами фінансового кредиту ; сума коштів 113459. 61 гривень - це розмір коштів, які були повернуті ОСОБА_3 на виконання умов даних підроблених договорів фінансового кредиту, оформлених на гр. гр. ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8, тобто за користування запозиченими коштами. В обґрунтування доводів також посилається на те, що фактично нестачі коштів по касі підприємства виявлено не було, а було виявлено відсутність предметів закладу (ювелірних виробів), оціночна вартість яких надала змогу ОСОБА_3 заволодіти грошовими коштами на загальну суму 322200 гривень. Крім того, посилається на те, що згідно довідки розмір коштів, якими заволодів гайовий М.С. складає 350432 гривні. З урахуванням наведеного, вважає, що дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 5 ст. 191 КК України, а також те, що діями ОСОБА_3 заподіяні тяжкі наслідки й за ч. 2 ст. 366 КК України. Просить вирок скасувати, постановити новий, яким визнати винним і засудити ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 ; ч. 2 ст. 366 КК України та призначити йому покарання.

- представник цивільного позивача ПТ «Міський ломбард Зенковець С.М. і компанія» вказує на те, що вирок є незаконним, оскільки викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, судом при розгляді справи допущена неповнота та однобічність при дослідженні її фактичних обставин. Посилається на ті ж доводи, на які вказує в апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1. Також вказує на те, що судом у вироку не наведено будь-яких мотивів відмови в задоволенні цивільного позову. Крім того, посилається на те, що судом при вирішенні цивільного позову не враховані вимоги ст. ст. 28, 328 КПК України та роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року »Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна». В обґрунтування доводів посилається на те, що цивільним позивачем ПТ «Міський ломбард Зенковець С.М. і компанія» по справі заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної злочином на суму 264242.03 грн., у тому числі сума коштів, що підлягали поверненню як заподіяна шкода -244180.34 грн. й 20069.61 грн. - надмірно сплачені відсотки, які цивільний позивач повинен був сплатити за кредит, який узято в банку для відшкодування матеріальної шкоди. Внаслідок вчинених ОСОБА_3 дій у колективі виникла значна напруженість, більшість співробітників зазнали негативних емоційних переживань, порушення стабільного ритму ведення господарської діяльності, що призвело до втрат робочого часу й зусиль працівників колективу, які вимушені були брати участь у проведенні контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей на ломбардному відділенні : директора, головного бухгалтера, менеджера з розвитку та юриста, що готували матеріали для пред'явлення цивільного позову по відшкодуванню матеріальної шкоди, що спричинило моральну шкоду, яка оцінена на суму 10 тисяч гривень. Просить вирок скасувати, постановити новий, яким визнати винним і засудити ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 ; ч. 2 ст. 366 КК України та задовольнити цивільний позов на суму 264242.03 грн. - матеріальної шкоди та 10 тисяч гривень моральної шкоди ; з метою забезпечення позову накласти арешт на все належне ОСОБА_3 майно (рухоме та нерухоме), грошові кошти, банківські рахунки, тощо.

У запереченні на апеляційну скаргу захисник засудженого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_15 вказує на те, що під час судового розгляду кримінальної справи прокурор змінив пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення із ч. 5 на ч. 2 ст. 191 КК України й із ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України. Потерпілий ОСОБА_1 підтримуючи первісне обвинувачення за ч. 5 ст. 191 і за ч. 2 ст. 366 КК України не вказав, які інтереси його як потерпілого порушуються зміною обвинувачення. Вважає, що зміст апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_1 є лише викладенням своєї оцінки наявних у справі доказів, висловлювання своєї незгоди з мотивами зміни прокурором обвинувачення ОСОБА_3, що твердження апелянта про те, що суд не мав права брати до уваги постанову прокурора про зміну обвинувачення є необґрунтованими. В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 не наводить, яка шкода йому заподіяна особисто діями ОСОБА_3 і безпідставно стверджує, що ОСОБА_3 слід інкримінувати протиправне заволодіння грошовими коштами ПТ «Міський ломбард Зенковець С.М. і компанія» на суму 350432 гривні й кваліфікувати дії винного за ч. 5 ст. 191 і ч. 2 ст. 366 КК України. Просить апеляційну скаргу потерпілого залишити без задоволення, а вирок - без зміни.

При попередньому розгляді кримінальної справи, заслухавши прокурора, який просив кримінальну справу направити до місцевого суду, перевіривши її матеріали, вважаю, що судом першої інстанції перед направленням справи на розгляд до апеляційного суду не дотримані вимоги кримінально-процесуального закону.

Так, відповідно до вимог ст. 344 КПК України засудженому або виправданому в триденний строк після проголошення вироку вручається його копія.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що в ній відсутні передбачені законом документи про те, що засудженому ОСОБА_3 вручена копія вироку.

Лист Ужгородського міськрайонного суду за № 711/ 21479/ 12 від 20.12.13 року про надіслання копії вироку не свідчить про вручення засудженому ОСОБА_3 копії вироку, позаяк у матеріалах справи відсутня розписка засудженого про отримання його копії ( т. 7, а. с. 122 - 145). З указаного листа також убачається, що копія вироку направляється для відома - першим адресатом зазначено прокуратура м. Ужгорода (т. 7, а. с. 138).

З матеріалів кримінальної справи також убачається, що апелянтами апеляційні скарги надані в 4-х екземплярах (т. 7, а. с. 128, 135).

У кримінальній справі відсутні достовірні дані про те, кому саме надіслані копії апеляційних скарг.

З метою забезпечення права засудженого на захист, враховуючи, що в апеляційних скаргах ставиться питання про погіршення становища засудженого, суду першої інстанції належить вручити ОСОБА_3 копії апеляцій, а також виконати вимоги ст. 354 КПК України : викликати до апеляційного суду засудженого ОСОБА_3.

За таких обставин, вважаю, що відповідно до ст. 359 КПК України кримінальна справа щодо засудженого ОСОБА_3 підлягає поверненню до Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог ст. ст. 344, 354 КПК України.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 344, 354, 359 КПК України (1960 року), суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

кримінальну справу щодо засудженого ОСОБА_3 повернути до Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог ст. ст. 344, 354 КПК України.

Суддя