Ухвала суду № 37593849, 16.01.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16.01.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Марчука О.П., Феєра І.С.,

при секретарі - Кухта М.М.,

за участю прокурора - Дьоміна І.Ю.,

адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

перекладача ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційними скаргами, які подали прокурор прокуратури м. Мукачева, який приймав участь у розгляді справи, засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_3 та захисник - адвокат ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 листопада 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, угорка, гр. України, без освіти, не працююча, не одружена, на утриманні 6 неповнолітніх дітей, судима згідно вироку Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки,

засуджена за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину невідбутого за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року й остаточно до відбуття ОСОБА_7 призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, угорка, гр. України, без освіти, не працююча, не одружена, на утриманні 5 неповнолітніх дітей, судима згідно вироку Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки та вироком цього ж суду від 21 червня 2011 року за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень,

засуджена за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину невідбутого за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року й остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, угорець, гр. України, без освіти, не одружений, не працюючий, не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, угорець, гр. України, без освіти, не одружений, не працюючий, не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки й зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишено попередній - підписка про невиїзд.

Речові докази : паспорт громадянина Канади на ім'я ОСОБА_9, паспорт громадянина Великобританії на ім'я ОСОБА_9, дві пластикові картки, дві пластикові дисконтні картки, дві картонні картки, ксерокопію паспорту гр. ОСОБА_9, грошову купюру англійський фунт стерлінг номіналом 5 фунтів, які передано на зберігання ОСОБА_9 - постановлено повернуто ОСОБА_9

Згідно вироку, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнані винними та засуджені за вчинення злочину за таких обставин.

ОСОБА_7, 15 липня 2012 року приблизно о 18-ій годині, по вулиці Вокзальній у м. Мукачеве, поблизу залізничного вокзалу, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з метою відкритого викрадення чужого майна, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, згідно яких ОСОБА_7 діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшла з ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 до потерпілого - громадянина Канади та Великобританії ОСОБА_9 та в подальшому разом з ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 застосували до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, і яке виразилось у нанесенні останньому декількох ударів руками зажатими в кулак в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_7, разом з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді синців на волосистій частині голови у тім'яній області справа, у лівій завушній області, ділянці нижньої щелепи зліва, забійної поверхневої рани в ділянці нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта за № 488/2012 від 26.07.2012 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.

Після чого ОСОБА_7 згідно попередньої домовленості з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відкрито викрала рюкзак для подорожей потерпілого ОСОБА_9, бувший у використанні, вартість якого згідно висновку експерта Мукачівського відділення Закарпатської торгово-промислової палати № ОМ-167 від 27.07.2012 року становить 144 гривні, в якому знаходились : дві флеш-картки пам'яті до фотоапарату, об'ємом 4 Гб кожна, бувші у використанні, вартість одної з яких згідно вищевказаного висновку експерта становить 39 гривень 20 копійок, на суму 78 гривень 40 копійок ; сім-картки мобільних операторів різних країн в кількості 7 штук, бувші у використанні, вартість одної згідно вищевказаного висновку експерта становить 10 гривень, на суму 70 гривень ; спальний мішок, бувший у використанні, вартість якого згідно вищевказаного висновку експерта становить 150 гривень ; парасолька, бувша у використанні, вартість якої згідно вищевказаного висновку експерта, становить 20 гривень ; одна матерчата чоловіча жилетка, бувша у використанні, вартість якої згідно довідки наданої фахівцем-товарознавцем ОСОБА_11 становить 200 гривень ; брюки чоловічі, бувші у використанні, вартість яких згідно вищевказаної довідки, становить 100 гривень ; набір предметів особистої гігієни, бувший у використанні, вартість якого згідно вищевказаної довідки, становить 20 гривень ; ручний еспандер, бувший у використанні, вартість якого згідно вищевказаної довідки становить 30 гривень ; дві чоловічі футболки, бувші в користуванні, вартість одної згідно вищевказаної довідки, становить 50 гривень кожна, на суму 100 гривень ; чоловіча куртка, бувша в користуванні, вартість якої згідно вищевказаної довідки становить 70 гривень, а в той час ОСОБА_3, згідно попередньої домовленості із ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, із кишені штанів у потерпілого відкрито викрала шкіряний гаманець, в якому знаходилися грошові кошти, а саме: 65 Євро, 5 англійських Фунтів стерлінгів, 100 гривень та чоловічий годинник.

Підсудна ОСОБА_3, 15 липня 2012 року приблизно о 18-ій годині по вул. Вокзальній у м. Мукачеві, поблизу залізничного вокзалу, за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з метою відкритого викрадення чужого майна, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, згідно яких ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшла з ОСОБА_7 до потерпілого - громадянина Канади та Великобританії ОСОБА_9 та в подальшому разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 застосували до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, і яке виразилось у нанесенні останньому декількох ударів руками зажатими в кулак в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді синців на волосистій частині голови у тім'яній області справа, у лівій завушній області, ділянці нижньої щелепи зліва, забійної поверхневої рани в ділянці нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта за № 488/2012 від 26.07.2012 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності.

Після чого ОСОБА_3, згідно попередньої домовленості із ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, із кишені штанів потерпілого ОСОБА_9 відкрито викрала шкіряний гаманець, бувший у використанні, вартість якого згідно висновку експерта Мукачівського відділення Закарпатської торгово-промислової палати за № ОМ-167 від 27 липня 2012 року становить 21,50 грн., в якому знаходились грошові кошти, а саме : 65 Євро, 5 англійських Фунтів стерлінгів, що в перерахунку на українську гривню згідно довідки наданої начальником відділення Ужгородської філії АТ «Укрексімбанк» в м. Мукачеві, відповідно, становить 632, 45 грн. та 61,70 грн. та 100 гривень і чоловічий годинник бувший у використанні, вартість якого згідно вищевказаного висновку експерта, становить 42,40 грн.

У той же час ОСОБА_7 згідно попередньої домовленості з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, відкрито викрала в потерпілого рюкзак для подорожей, у якому знаходились : дві флеш-картки пам'яті до фотоапарату; сім-картки мобільних операторів різних країн у кількості 7 штук ; спальний мішок, парасольку, матерчату чоловічу жилетку, брюки чоловічі, набір предметів особистої гігієни, ручний еспандер, дві чоловічі футболки та чоловіча куртка.

Підсудний ОСОБА_4, 15 липня 2012 року приблизно о 18-ій годині, по вул. Вокзальній у м. Мукачеві, поблизу залізничного вокзалу, за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з метою відкритого викрадення чужого майна, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, згідно яких ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов із ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до потерпілого - громадянина Канади та Великобританії ОСОБА_9 та в подальшому разом з ними застосував до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, і яке виразилось у нанесенні останньому декількох ударів руками зажатими в кулак в область обличчя, в результаті чого завдали потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді синців на волосистій частині голови у тім'яній області оправа, у лівій завушній області, ділянці нижньої щелепи зліва, забійної поверхневої рани в ділянці нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта за № 488/2012 від 26.07.2012 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності, після чого ОСОБА_7 відкрито викрала рюкзак для подорожей потерпілого в якому знаходились : дві флеш-картки пам'яті до фотоапарату ; сім-картки мобільних операторів різних країн в кількості 7 штук ; спальний мішок, парасолька, матерчата чоловіча жилетка, брюки чоловічі, набір предметів особистої гігієни, ручний експандер, дві чоловічі футболки та чоловіча куртка, а ОСОБА_3 із кишені штанів у потерпілого відкрито викрала шкіряний гаманець, в якому знаходились грошові кошти : 65 Євро, 5 англійських Фунтів стерлінгів, 100 гривень та чоловічий годинник.

Підсудний ОСОБА_5, 15 липня 2012 року приблизно о 18-ій годині, по вул. Вокзальній у м. Мукачеві, поблизу залізничного вокзалу, за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з метою відкритого викрадення чужого майна, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, згідно яких ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов із ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до потерпілого - громадянина Канади та Великобританії ОСОБА_9 та разом застосували до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, і яке виразилось у нанесенні останньому декількох ударів руками зажатими в кулак в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді синців на волосистій частині голови у тім'яній області справа, у лівій завушній області, ділянці нижньої щелепи зліва, забійної поверхневої рани в ділянці нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта за № 488/2012 від 26.07.2012 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності, після чого ОСОБА_7 відкрито викрала у потерпілого рюкзак для подорожей в якому знаходились : дві флеш-картки пам'яті до фотоапарату ; сім-картки мобільних операторів різних країн в кількості 7 штук ; спальний мішок, парасолька, матерчата чоловіча жилетка, брюки чоловічі, набір предметів особистої гігієни, ручний експандер, дві чоловічі футболки та чоловіча куртка, а ОСОБА_3 із кишені штанів потерпілого відкрито викрала шкіряний гаманець, в якому знаходились грошові кошти : 65 Євро, 5 англійських Фунтів стерлінгів, 100 гривень та чоловічий годинник.

У подальшому ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із викраденим майном із місця скоєння злочину втекли, чим самим завдали потерпілому ОСОБА_9 фізичної та матеріальної шкоди на загальну суму 1840, 45 грн.

В а п е л я ц і й н и х с к а р г а х :

- прокурор прокуратури м. Мукачева, який приймав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій засуджених, вказує на те, що вирок у частині засудження ОСОБА_4 підлягає скасуванню внаслідок м'якості та в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що судом не враховано що вчинений ОСОБА_4 злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, що протягом часу розслідування справи та її судового розгляду ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину не визнавав та щиро не покаявся, за місцем проживання характеризується задовільно. Крім того, вказує на те, що, застосовуючи до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України суд допустив порушення норм кримінального закону, оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин, будучи неповнолітнім, а відповідно до ч. 1 ст. 104 КК України, звільнення від відбування покарання з випробування застосовується до неповнолітніх відповідно до ст. ст. 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею. Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 104 КК України, іспитовий строк для неповнолітнього встановлюється тривалістю від одного до двох років. Просить вирок у частині засудження неповнолітнього ОСОБА_4 скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі без застосування положень ст. ст. 75, 104 КК України ;

- адвокат ОСОБА_1 вказує на те, що вирок є незаконним, постановлений із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що потерпілий громадянин Великобританії та Канади ОСОБА_9 фактично не приймав у ній участі, слідчі дії з ним проводились формально та не повному обсязі (т. 1, а. с. 59), зокрема, не проведено впізнання осіб, що скоїли напад на потерпілого, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що у свою чергу призвело до того, що в ході судового розгляду не було достеменно доведено причетність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до скоєння передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України злочину. Крім того, на думку апелянта, у ході судового розгляду не було здобуто жодного доказу про попередню змову між ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ці особи проживають у різних частинах м. Мукачева, зокрема, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 - район залізничного вокзалу, ОСОБА_5 АДРЕСА_1, ОСОБА_4 АДРЕСА_2 - район вул. І. Франка. Також посилається на те, що ОСОБА_5 є не судимим, до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно (аналогічно можна сказати і про неповнолітнього ОСОБА_4), у зв'язку із чим посилання у вироку на те, що судом не встановлено обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання підсудному ОСОБА_5, не відповідає дійсності. Крім того, посилається на те, що при призначенні неповнолітньому ОСОБА_4 покарання були неправильно застосовані норми матеріального закону, оскільки призначення покарання з випробуванням стосовно неповнолітніх регулюється нормами ст. 104 КК України, а не нормами ст. 75 цього Кодексу як указано у вироку, а іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років. Також вказує на те, що в останньому слові підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просили пробачення за скоєне. Просить вироку змінити та призначити ОСОБА_5 покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України, а ОСОБА_4 призначити покарання згідно вимог ст. 104 КК України. У доповненні до апеляційної скарги засуджений ОСОБА_5 вказує на те, що повністю визнає фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, щиро кається у вчиненому. Просить пом'якшити йому покарання, призначивши не пов'язане з позбавленням волі ;

- засуджена ОСОБА_3 вказує на те, що вирок є незаконним. Посилається на те, що під час судового розгляду їй не було роз'яснено її прав як підсудної, що також не було зроблено і слідчим, а під час досудового слідства не у всіх слідчих діях за її участі був присутній перекладач. Також вказує на те, що суд не вирішив заявлене нею клопотання про проведення технічного запису судових засідань. Крім того, посилається на те, що судом не вжито заходів щодо перевірки її та ОСОБА_7 заяв щодо того, що відповідні показання про визнання нею вини давала під психологічним тиском працівників Мукачівського МВ УМВС, у зв'язку із чим обмовила себе, що суд, пославшись на ці докази, постановив обвинувальний вирок щодо неї, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на підставі недопустимих доказів. Просить вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, під час якого застосувати звукозапис судового процесу ;

- засуджена ОСОБА_7 вказує на те, що вирок є незаконним, винесеним із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що судом не вжито заходів щодо перевірки її та ОСОБА_3 заяв про те, що відповідні показання про визнання нею вини давала під психологічним тиском працівників Мукачівського МВ УМВС, що суд не звернувся до прокурора із цього питання для перевірки доводів про застосування до неї недозволених методів слідства, що перешкодило повно та об'єктивно розглянути справу, і в зв'язку із чим суд постановив обвинувальний вирок щодо неї, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на підставі недопустимих доказів. Крім того, посилається на те, що суд необґрунтовано послався на відповідні протоколи очних ставок як на доказ її вини, оскільки перекладач ОСОБА_6 не була присутня під час проведення на досудовому слідстві очних ставок між обвинуваченими та на очній ставці за участю потерпілого, про що остання зазначала й у судовому засіданні. Просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляційних скарг, пояснення прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги, яку подав прокурор прокуратури м. Мукачева щодо ОСОБА_4 й просила як законний та обґрунтований залишити без зміни вирок щодо ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ; пояснення адвоката ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги щодо ОСОБА_4, вважаючи постановлений щодо останнього вирок незаконним та необґрунтованим, а також просив пом'якшити призначене ОСОБА_5 покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України ; адвоката ОСОБА_2 та засудженої ОСОБА_3, які вирок вважали незаконним та необґрунтованим, частково провівши судове слідство у справі й дослідивши її матеріали, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд, а щодо ОСОБА_5 - до зміни з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про винуватість засудженого ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, засудженим ОСОБА_5 не оспорюється, тому апеляційним судом, з урахуванням доводів доповнення до апеляційної скарги, вимог ст. 365 КПК України не перевіряється ; його дії за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно. Під час розгляду справи апеляційним судом засуджений ОСОБА_5 показав, що повністю визнає, зазначені у вироку й установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, а також повністю визнає вину в скоєному, щиро кається.

Доводи апеляційної скарги та доповнення до неї про те, що засудженому ОСОБА_5 призначено суворе покарання, колегія суддів задовольняє з таких підстав.

При оцінці доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що засуджений ОСОБА_5 повністю визнає вину у вчиненому, щиро кається ; дані про його особу : є молодим за віком, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання. З урахуванням наведеного, колегія суддів обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 визнає повне визнання вини та щире каяття в скоєному.

При оцінці доводів апеляційної скарги також враховується, що в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про наявність матеріальних претензій зі сторони потерпілого до засудженого ОСОБА_5

Всі ці обставини в сукупності, на переконання, колегії суддів свідчать про те, що ОСОБА_5 може бути виправлений та перевихований без відбування ним покарання, і застосовує до нього вимоги ст. 75 КК України, встановлює йому іспитовий строк терміном два роки й покладає на нього обов'язки передбачені ст. 76 цього кодексу.

Доводи апеляційних скарг, які подали прокурор прокуратури м. Мукачева, який приймав участь у розгляді справи, адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4, засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про незаконність та необґрунтованість постановленого щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вироку, колегія суддів задовольняє з таких підстав.

Так, відповідно ст. ст. 321 - 339 КПК України вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах і повинен відповідати вимогам цих статей, у тому числі бути законним і обґрунтованим, - його мотивувальна частина має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути вмотивовано.

Окрім цього, відповідно до ст. ст. 367, 370 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи апеляційним судом, зокрема, є істотне порушення судом кримінально-процесуального закону. Істотним порушенням кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Колегія суддів уважає, що при розгляді кримінальної справи судом першої інстанції допущена неповнота та поверховість при дослідженні її фактичних обставин ; постановлений щодо ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирок містить істотні недоліки, у зв'язку із чим його не можна визнати законним та обґрунтованим, тому апеляційні скарги в частині незаконності та необґрунтованості вироку задовольняє.

Так, усупереч указаних вище вимог кримінально-процесуального закону, суд у мотивувальній частині вироку не послався на докази, на яких ґрунтуються висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який його засуджено, а також не вказав точний розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна потерпілому ОСОБА_9 в зв'язку із вчиненим на нього підсудними ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нападом.

Крім того, визнавши ОСОБА_7 винною у вчиненні дій передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, суд у мотивувальній частині вироку (фабула справи) вказав на те, що потерпілому ОСОБА_9 заподіяно легкі тілесні ушкодження, а визнавши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними у вчиненні злочинних дій зазначив, що потерпілому заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності. З указаної вище мотивувальної частини вироку про визнання ОСОБА_7 винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України також убачається, що під час нападу на потерпілого тілесні ушкодження йому наносили ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Одночасно з мотивувальної частини вироку (фабули справи) про визнання ОСОБА_3 винуватою у вчиненні злочинних дій не вбачається, що під час нападу потерпілому тілесні ушкодження наносила й підсудна ОСОБА_7

У підтвердження висновку про винуватість ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд у мотивувальній частині вироку посилається на протоколи відтворення обстановки та обставин події, що проведене за участі потерпілого ОСОБА_9 та обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 67-70 ; 191-194 ; 199-202 ; 206-208), якими підтверджений факт «сутички» між потерпілим та обвинуваченими, під час якого останні відкрито викрали майно в потерпілого.

Одночасно з постанов про пред'явлення ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення вбачається, що 15 липня 2012 року приблизно о 18-ій годині підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по вул. Вокзальній у м. Мукачеві поблизу залізничного вокзалу, за попередньою змовою групою осіб, з метою відкритого викрадення чужого майна, попередньо розподіливши між собою ролі, діючи умисно, з корисних спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшли до потерпілого громадянина Канади та Великобританії ОСОБА_9, і застосувавши до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, і яке виразилось у нанесенні декількох ударів кулаками по обличчю, відкрито викрали у нього належне йому майно та гроші. Пред'явлене ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення свідчить про те, що підсудні вчинили напад на потерпілого ОСОБА_9, а не мала місце «сутичка», як про це вказано в мотивувальній частині вироку.

Крім того, з викладених у мотивувальній частині вироку показань підсудної ОСОБА_7 вбачається, що, перебуваючи на залізничному вокзалі м. Мукачеве, на прохання ОСОБА_3 забрала рюкзак, а з показань ОСОБА_3 вбачається, що біля смітників неподалік залізничного вокзалу м. Мукачеве ОСОБА_7 взяла рюкзак, що знаходився на землі, подивившись вміст якого викинула його в смітник і направилась додому. Судом не усунуті суперечності у вказаних доказах щодо обставин, які мали місце під час нападу на потерпілого ОСОБА_9.

У порушення вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 17 постанови від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку« ( зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 1993 року № 3 та від 03 грудня 1997 року № 12), суд у мотивувальній частині вироку в підтвердження вини ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочину посилається на протокол пред'явлення особи (ОСОБА_7) для впізнання від 17.07.2012 року (т. 1, а. с. 168-170), який як вбачається із протоколу судового засідання судом не досліджувався.

Указане свідчить про те, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.

Із протоколу судового засідання також убачається, що під час розгляду справи місцевим судом підсудна ОСОБА_3 вказувала на те, що під час досудового слідства, показання, в яких містяться дані про свою та підсудних ОСОБА_7 і ОСОБА_4 причетність до нападу на потерпілого ОСОБА_9 давала у зв'язку з застосованим до неї примусом зі сторони працівників міліції, внаслідок чого обмовила ОСОБА_7 і ОСОБА_4 (т. 4, а. с. 120).Указані показання підсудної ОСОБА_3 судом першої інстанції не перевірялись, будь-яка оцінка їм дана не була.

У зв'язку з наведеним під час нового розгляду справи підлягають до ретельної перевірки та відповідної оцінки вказані вище показання ОСОБА_3 про застосування до неї працівниками міліції недозволених методів слідства, що призвели до її самообмови та обмови підсудних ОСОБА_7 і ОСОБА_4 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України злочину, а також доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у цій частині.

Крім того, до ретельної перевірки та відповідної оцінки підлягають доводи апеляційної скарги, яку подав прокурор прокуратури м. Мукачева про те, що призначене ОСОБА_4 покарання є м'яким, і зокрема, доводи про те, що ОСОБА_4 вину у вчиненому не визнав, не розкаявся, а також про необгрунтоване застосування до нього вимог ст. 75 КК України.

Вищевказана неповнота судового слідства перешкодила суду першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідити наявні в справі докази й постановити законний та обґрунтований вирок, а тому колегія суддів вважає ці порушення вимог кримінально - процесуального закону істотними і такими, що відповідно до ст. ст. 368, 370 КПК України тягнуть скасування постановленого щодо ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вироку й направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки для усунення вищевказаної неповноти необхідно виконати значний обсяг дій, спрямованих на усунення вищевказаної неповноти й ця неповнота не може бути усунута з дотриманням специфіки судового розгляду справи апеляційним судом.

Враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачує орган досудового слідства, дані про їх особи, запобіжний захід щодо кожного залишити попередній - підписка про невиїзд.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 365, 366, 379 КПК України (у редакції Закону України 1960 року), апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги, які подали прокурор прокуратури м. Мукачева, який приймав участь у розгляді справи, засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_3 та захисник - адвокат ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 листопада 2013 року щодо ОСОБА_5 змінити. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки й зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи.

У решті вирок щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

Цей же вирок щодо ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до Мукачівського міськрайонного суду в іншому складі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити попередній - підписка про невиїзд.

Судді: