Рішення № 37592153, 28.02.2014, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 713/4589/12

Провадження № 2/309/299/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2014 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Савицький С.А.

при секретарі судового засідання Пристая О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про демонтування незаконного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась звернулась до Хустського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про демонтування незаконного будівництва

Позивачка на обґрунтування свого позову посилається на те, що вона відповідно до свідоцтва на право власності від 09.11.2011 року № 44 є власником нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1. У цій будівлі вона здійснює підприємницьку діяльність з торгівлі продовольчими товарами. На підставі договору дарування їй належить на праві власності земельна ділянка, на якій збудовано цю нежитлову будівлю.

2012 року відповідач ОСОБА_2 прибудував впритул до її будівлі споруду, яка має вигляд окремого приміщення. При цьому згоди на дане будівництво вона не надавала, будівництво не погоджувала, на її заперечення щодо будівництва даної споруди відповідач не реагує. Оскільки будівля, споруджена відповідачем, створює їй перешкоди у належному обслуговуванні належної їй нежитлової будівлі магазину, просила суд визнати будівлю такою, що підлягає знесенню за рахунок відповідача, який здійснив її будівництво.

У подальшому позовні вимоги уточнила. Просить суд зобов'язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок одноповерхове закрите приміщення з полегшених конструкцій для провадження підприємницької діяльності, прибудоване ним до належної їй на праві власності нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги. Посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджено відсутність у відповідача дозвільних документів для розміщення будівництва торговельного приміщення з полегшених конструкцій для провадження підприємницької діяльності та йому не надавалось будь-яких прав на земельну ділянку, що на ній це будівництво розміщено, просили задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав.

Пояснив суду, що його довіритель має усі необхідні дозволи на будівництво спірного приміщення, яке він прибудував до нежитлової будівлі магазину ОСОБА_1 Його право на земельну ділянку, на якій це приміщення розташоване, підтверджується державним актом на право постійного користування землею ІІ-ЗК № 000419, виданим за рішенням Драгівської сільської Ради народних депутатів від 02 червня 1995 року. Згідно з цим актом СТОВ «Трембіта», власником і директором якого є ОСОБА_2, використовує чотири земельних ділянки, на одній з них - площею 0,01 га побудовано спірне приміщення згідно з рішенням виконавчого комітету Драгівської сільської Ради народних депутатів від 14 квітня 1992 року про згоду на відкриття МП «Трембіта» комісійного магазину та ларька в селі Драгово по вул. Леніна. Також відповідач надав акт про прийняття спірного приміщення в експлуатацію. У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка є власником нежитлової будівлі магазину продовольчих та промислових товарів та земельної ділянки розміром 0,0050 га за адресою АДРЕСА_1, що стверджується договором дарування земельної ділянки від 30 квітня 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим у реєстрі за № 2906, зареєстрованим у Державному реєстрі правочинів 30.04.2009 р. за № 3426673, свідоцтвом про шлюб, виданим 31 липня 2009 р. виконкомом Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області, згідно з яким ОСОБА_1 одержала після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1, свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 09.11.2011 р. № 44, виданим на підставі рішення виконкому Драгівської сільської ради від 06.10.2011 р. № 10, рішенням виконкому Драгівської сільської ради від 28 квітня 2012 р. № 3 про присвоєння поштової адреси магазину продовольчих та промислових товарів, що розташований в с. Драгово вул. Леніна б/н. Право власності на нежитлову будівлю зареєстровано за ОСОБА_1 в Хустському державному підприємстві технічної інвентаризації 9.11.2011 р.

Впритул до нежитлової будівлі НОМЕР_1, належної позивачці на праві власності відповідачем 2012 року збудовано одноповерхове торговельне закрите приміщення з полегшених конструкцій на бетонній підготовці для провадження підприємницької діяльності, що стверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 17.07.2013 року Інспекції ДАБК у Закарпатській області та листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 30.07.2013 р. № Ф-78/09-21. На дане будівництво відповідач не одержував жодних дозволів і погоджень відповідно до чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, що стверджується довідкою виконкому Драгівської сільської ради від 03.09.2012 р. № 1387, листом відділу містобудування та архітектури Хустської районної державної адміністрації від 28 лютого 2013 р. № 11, актом про розгляд земельного спору від 12 квітня 2013 року комісією Драгівської сільської ради, листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 30.07.2013 р. № Ф-78/09-21.

Факт будівництва відповідачем спірного приміщення для здійснення підприємницької діяльності біля належної на праві власності позивачці будівлі за адресою АДРЕСА_1 представник відповідача не заперечує, проте за його твердженням, будівництво здійснено з дотриманням чинного законодавства. Зокрема, право відповідача на земельну ділянку, на якій здійснено будівництво, стверджується державним актом на право постійного користування землею ІІ- ЗК № 000419, виданим Драгівською сільською Радою народних депутатів 18 жовтня 1995 р., згідно з яким у постійному користуванні відповідача знаходиться земельна ділянка № 3 площею 0,01 га. А рішенням виконавчого комітету Драгівської сільської Ради народних депутатів від 14 квітня 1992 року дозволено малому підприємству «Трембіта» відкриття комісійного магазину для продажу промтоварних виробів та ларька по продажу продуктів харчування в селі Драгово по вул. Леніна. Відповідачем наданий суду акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - торгового павільйону МП «Трембіта» від 14 квітня 1992 року.

Однак зазначені доводи представника відповідача не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Названі представником відповідача документи, на думку суду, не стосуються спірного об'єкта - одноповерхового закритого приміщення з полегшених конструкцій для провадження підприємницької діяльності, прибудованого відповідачем у 2012 році до нежитлової будівлі АДРЕСА_1.

Державний акт на право постійного користування землею ІІ- ЗК № 000419 виданий Драгівською сільською Радою народних депутатів 18 жовтня 1995 р. малому підприємству «Трембіта» про надання останньому у постійне користування для відкриття скотського ринку та ринку для продажу автомобілів земельної ділянки площею 1,0 га.

Рішення виконавчого комітету Драгівської сільської Ради народних депутатів від 14 квітня 1992 року № 8 про надання згоди на відкриття малому підприємству «Трембіта» комісійного магазину для продажу промтоварних виробів та ларька по продажу продуктів харчування не є дозволом на будівництво, до того ж, не містить відомостей щодо місця розміщення цих об'єктів торгівлі.

Акт державної прийомної комісії про прийом в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - торгового павільйону МП «Трембіта» с. Драгово вул. Леніна, затверджений рішенням Ради народних депутатів № 8 від 14 квітня 1992 року, взагалі не містить жодних відомостей про об'єкт, щодо якого він складений, крім загальної площі - 18 кв. м.

Відповідач ОСОБА_2, який є власником та директором СТОВ «Трембіта», не надав суду жодних доказів, що спірне приміщення з полегшених конструкцій для провадження підприємницької діяльності, прибудоване у 2012 році до нежитлової будівлі АДРЕСА_1, є власністю або СТОВ «Трембіта».

Згідно з частиною 2 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Частиною 4 статті 28 встановлено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Такий порядок встановлений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» (далі - Порядок). Відповідно до п. 2.1 Порядку підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки (додаток 1 до Порядку). Паспорт прив'язки тимчасової споруди - комплект документів, у яких визначено місце встановлення тимчасової споруди на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території (положення пункту 1.4 Порядку). Додаток 1 до Положення містить форму схеми розміщення тимчасової споруди з вказівкою площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування.

Згідно з п. 2.2 Порядку замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу ради з відповідною заявою у довільній формі про можливість встановлення тимчасової споруди.

Пунктами 2.4 та 2.5 Порядку визначено, що орган з питань містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасової споруди (у разі її наявності), будівельним нормам та повідомляє про результати відповідності замовника.

Подальші дії для розміщення тимчасової споруди регламентовані пунктом 2.6 Порядку, яким передбачено, що для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури з заявою щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди.

Документи, що подаються для отримання паспорта прив'язки, мають містити дані щодо розміру земельних ділянок, які вносяться на підставі отриманих суб'єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою ( п.2.6, додаток 1 Порядку).

Відповідно до п. 2.27 Порядку внесення таких даних без наявних документів на право землекористування тягне за собою анулювання паспорта прив'язки.

Отже, підтверджуючим документом права власності (користування) на об'єкт - тимчасову споруду слід вважати паспорт прив'язки, яким встановлюється право щодо встановлення об'єкта на відповідній території на визначений строк.

Враховуючи наведене, власник (користувач) тимчасової споруди має мати паспорт прив'язки тимчасової споруди та документ, який підтверджує право користування земельною ділянкою та розміщення на ній тимчасової споруди. Оформлення прав на земельну ділянку для розміщення тимчасової споруди здійснюється відповідно до земельного законодавства України.

Відповідачем не надано суду вищевказаних підтверджуючих документів права власності (користування) на тимчасову споруду для провадження підприємницької торгівельної діяльності.

Разом з тим суд визнає доведеним позивачкою порушення її прав власника нежитлової будівлі магазину з боку відповідача, яке полягає у створенні останнім перешкод у належному користуванні нею своїм майном. Так, відповідач здійснив будівництво тимчасової споруди впритул до зовнішньої стіни будівлі магазину, у якій згідно з робочим проектом будівництва магазину продовольчих та промислових товарів в с. Драгово, вул. Леніна б/н, виконаним комунальним підприємством «Хустпроект», оглянутим у судовому засіданні, улаштовано пожежний вихід (двері, що відкриваються назовні) зі складського приміщення магазину, чим заблокував пожежний вихід; на земельній ділянці біля цієї стіни передбачено улаштування забудовником локальної очисної споруди - залізобетонного двохкамерного септика - його будівництво унеможливлено діями відповідача; будівництвом споруди відповідач закрив їй доступ до власного електролічильника на зовнішній стіні будівлі, що стверджується скаргами позивачки до начальника Хустського МВ УМВС України - від 16.11.2012 р., до Хустського РЕМ - від 17.12.2012 р., до Драгівської сільської ради - від 11.12.2012 р.

Згідно з технічним паспортом, наданим представником відповідача, станом на 26.11.2013 р. площа спірного одноповерхового закритого приміщення з полегшених конструкцій для провадження підприємницької діяльності становить 13,5 кв. м.

З врахуванням вищенаведеного після аналізу зазначених правових норм та наданих сторонами доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 391 Цивільного кодексу України, суд -

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов"язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок одноповерхове закрите приміщення з полегшених конструкцій на бетонній підготовці для провадження підприємницької діяльності розміром 13,5 кв. м, прибудоване ним до належної ОСОБА_1 на праві власності нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 з використанням зовнішньої стіни нежитлової будівлі НОМЕР_1 як опорної для збудованої конструкції.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: Савицький С.А.

.