Вирок № 37587980, 13.03.2014, Зміївський районний суд Харківської області

н.с.621/628/14-к

н.п.1-кп/621/84/14

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року року Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бібіка О.В. за участю секретаря судового засідання Онацької В.В. з участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Гетьман О.М., з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження №12014220300000118 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколаївка Сімферопольського району Кримської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 317 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 лютого 2014 року близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні гаражу (сараю) АДРЕСА_3, яким він яким фактично користується, вчинив сварку з ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин. В ході якої, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, навмисно наніс ОСОБА_2 два удари кухонним ножем в область спини, спричинивши тим самим останньому непроникаючі дві колото-різані рани на задній поверхні грудної клітини справа та ліворуч, які, згідно із висновком судово-медичної експертизи № 19-Зм/14 від 05.02.2014 року, як в сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я (відповідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Крім того, 04.02.2014 року ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в денний час надав приміщення гаражу (сараю) АДРЕСА_3, яким він фактично користується, для виготовлення наркотичного засобу, а саме концентрату з макової соломи, ОСОБА_2.

04.02.2014 року ОСОБА_2, близько 13 години, на грошові кошти, передані йому ОСОБА_1, придбав необхідні для виготовлення наркотичного засобу інгредієнти. У подальшому, зустрівшись з ОСОБА_3., та з дозволу ОСОБА_1, близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийшли до приміщення гаражу (сараю) АДРЕСА_3, яким фактично користується ОСОБА_1. З використанням наявних у гаражі (сараї) металевої миски та електроплитки ОСОБА_2 шляхом виварювання виготовив наркотичний засіб, який відповідно до висновку експерта № 238 від 06.02.2014 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - концентрат макової соломи, який виявлено на металевій мисці масою (у перерахунку на суху речовину) 0,0386 гр. Близько 15 години до приміщення гаражу (сараю) АДРЕСА_3 прийшов ОСОБА_1.

Після спільного виготовлення ОСОБА_2 наркотичного засобу - концентрату з макової соломи, близько 15 години 30 хвилин, виготовлений особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вжили у приміщенні гаражу (сараю) АДРЕСА_3 шляхом внутрішньовенної ін'єкції, а ОСОБА_1 - перорально.

Потерпілий ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не з»явився. Надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності. Претензій до обвинуваченого не має, так як ОСОБА_1 повністю відшкодував йому шкоду, заподіяну злочином.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчинених ним діянь, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких стороною обвинувачення йому пред»явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з»ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я, органом досудового розслідування кваліфіковано правильно, та визнає його винним у скоєнні даного злочину.

Крім того, судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів, органом досудового розслідування кваліфіковано правильно, та визнає його винним у скоєнні даного злочину.

При призначенні покарання, суд керується загальними положеннями призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які впливають на призначення покарання та його індивідуалізацію.

Зокрема, обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини ОСОБА_1, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди, заподіяної злочином потерпілому.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп"яніння.

За наведених обставин справи, з урахуванням обставин, які пом»якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 317 КК України у виді обмеження та позбавлення волі у межах санкцій даних статей.

Враховуючи характер та ступінь суспільно-небезпечного діяння, тяжкість злочинів, дані про особу винного ОСОБА_1, де він має постійне місце проживання, посередньо характеризується за місцем проживання, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність претензій з боку потерпілого, що вказує на наявність декількох обставин, які пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання , застосувавши ст. 75 КК України.

На період іспитового строку суд покладає обов»язки на ОСОБА_1, передбачені ст.76 КК України.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125 КК України та ч. 1 ст. 317 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк 2 /два/ роки;

за ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_1 такі обов»язки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

2) повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання,

3) періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: кухонний ніж, який зберігається у камері схову Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області, металева миска із нашаруванням особливо небезпечного наркотичного засобу - концентрату з макової соломи масою 0,0386 грам, 11 шприців різного об"єму, блістер з написом "Ацетилсаліцилова кислота...". 10 ін"єкційних головок в полімерних ковпачках, 3 полімерні ковпачки, ватні тампони, два паперові згортки з особливо небезпечним наркотичним засобоим - канабіс, загальною вагою, у перерахунку на суху речовину, 2,4724 грам, упаковані в два полімерні пакети та скріплені єдиним штампом «ЭКО УВД в Харьковской обл. ВЕЩДОК Экс. № 238», що зберігаються на складі ВРЗ ГУМВС України в Харківській області (корінець квитанції № 154), - знищити. Светр червоного кольору, футболка білого кольору, кофта з капюшоном синього кольору, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2, дозволити йому використовувати за призначенням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 238 від 06.02.2014 року в сумі 611 грн. 80 коп., які перерахувати НДКЦ при ГУМВС України в Харківській області УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.В. Бібік