Постанова № 37585213, 06.03.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2014 р. Справа № 914/3746/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

Скрипчук О.С.

суддів Юрченка Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Ілона - Транс» м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2013 р.

у справі №914/3746/13

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м.Дніпропетровськ

до відповідача приватного підприємства «Ілона - Транс» м.Львів

за участю третьої особи яка не заявляє приватного акціонерного товариства

самостійних вимог на предмет спору «Страхова компанія «Інгосстрах»

на стороні відповідача м.Дніпропетровськ

про стягнення 67 270,90 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.12.2013 р. (суддя Мазовіта А.Б.) позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства «Ілона-Транс», м.Львів на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ 46 500,00 грн. заборгованості по кредиту, 13 109,72 грн. заборгованості по сплаті процентів, 3 348,00 грн. заборгованості по сплаті комісії, 4 313,18 грн. пені, 1 720,50 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем на виконання договору надано відповідачеві кредит у сумі 46 500 грн., натомість відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого, виникла заборгованість по кредиту, відсотках та комісії.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі скаржник в цілому посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги укладений між відповідачем та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгострах», згідно якого, страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку відшкодувати у межах страхової суми збитки, заподіяні страхувальником вигодонабувачу, за які страхувальник несе цивільно-правову відповідальність. А тому, ПАТ «Страхова компанія «Інгострах» повинна була здійснити виплату страхового відшкодування ПАТ КБ «Приватбанк».

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано свої зобов'язання щодо повернення наданого кредиту за договором, а також оплати відсотків та комісії. Крім цього, позивач зазначає, що відповідачем не доведено існування страхових випадків за час дії договору страхування та підстав, згідно яких ПАТ «Страхова компанія «Інгострах» повинна була здійснити виплату суми страхового відшкодування.

Третьою особою пояснення по суті апеляційної скарги не подано.

Представники в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання. Разом з тим, відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши вказане клопотання, судова колегія прийшла до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Оскільки, апеляційну скаргу прийнято до провадження 10.01.2014 р., строк розгляду апеляційної скарги завершується 10.03.2014 р., клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України, сторонами не подано. А тому, суд вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявними в справі документами, враховуючи положення ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом, 31.08.2011 р. приватним підприємством «Ілона-Транс» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно умов якої відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування від 31.08.2011 р.

Відповідно до умов вказаного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003060443386 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

У відповідності до п.п. 3.18.1.16., 3.18.1.1., 3.18.1.3., 3.18.1.8., 3.18.1.6., 3.18.4, 3.18.2.3.4. умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг», надалі умов, (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів па поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Порядок розрахунків, за користування кредитом проводиться в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта, при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підтягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня. наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється на дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими.

Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Наявними у справі виписками з банківського рахунку підтверджується, що на виконання зобов'язань за договором позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 46 500 грн. Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав - кредитних коштів у сумі 46 500 грн. не повернув. Внаслідок неповернення вчасно кредитних коштів, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем також по оплаті процентів у сумі 13 109,72 грн. та оплаті комісії за користування кредитом у сумі 3 348,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією №10831LVD4S07H від 29.08.2013 р. про погашення заборгованості, однак, така була залишена без задоволення, що і стало підставою звернення до суду.

При прийнятті постанови судова колегія виходила з наступного.

Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст. 11, ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ч.1 ст.1054, ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за кредитом у сумі 46 500 грн., процентів у сумі 13 109,72 грн. та комісії за користування кредитом у сумі 3 348,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 193, 230 ч.2 ст.231 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 3.18.5.1 вказаних умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами п. п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. п. 3.18.5.4, 3.18.6.1. умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Виходячи з викладеного, судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 4 313,18 грн.

Щодо тверджень скаржника про те, що ПАТ «Страхова компанія «Інгострах» повинна була здійснити виплату страхового відшкодування ПАТ КБ «Приватбанк», то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до договору страхування №LVD4ZKL-126I2RY від 18.07.2012р., ПАТ СК «Інгосстрах» застрахувало майнові інтереси ПП «Ілона-Транс», пов'язані з відшкодуванням ним шкоди, заподіяної ПАТ КБ «Приватбанк» внаслідок невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за договором овердрафтового кредиту.

Згідно п.п.12, 6, 1.3.6, 3.3 договору страхування, сторони погодили, що цей договір діє 12 місяців з 19.07.2012 р. по 18.07.2013 р.

Страхування страховим випадком є несплата або неповна (часткова) сплата: на 31-й день безперервного користування овердрафтовим кредитом заборгованості по погашенню суми кредиту та/або на 31-й день безперервного користування овердрафтовим кредитом відсотків за користування кредитом.

Страхування до договору страхування сторони погодили, що страхувальник зобов'язаний негайно, як тільки стане відомо, але не пізніше 48 годин, письмово інформувати страховика про настання події, що має ознаки страхової.

При настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний повідомити не пізніше 24 годин (за винятком неробочих та святкових днів) з моменту, як йому стало відомо про настання страхового випадку, передбаченого умовами договору страхування про це страховика.

Для одержання страхового відшкодування страхувальник подає страховику письмову заяву про виплату страхового відшкодування не пізніше 48 годин з моменту настання події.

З наявних матеріалів справи не вбачається, як і не доведено відповідачем існування страхових випадків за час дії договору страхування і підстав, відповідно до яких у ПАТ «Страхова компанія «Інгострах» виник обов'язок здійснити виплату суми страхового відшкодування. Відтак, твердження скаржника є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2013 р. у справі

№ 914/3746/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.03.2014 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.

Суддя Юрченко Я.О.