Постанова № 37584846, 11.03.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11 березня 2014 року Справа № 814/314/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомЖовтневої ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Торгова, 63-а, м. Миколаїв, 54050

доТОВ "ЛІМАН - МИКОЛАЇВ", вул. Торгова, 35, м. Новомиколаївка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57250 простягнення податкового боргу в сумі 14978,22 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14978,22 грн., у тому числі 12668,40 грн. з податку на додану вартість і 2309,82 грн. з податку на прибуток.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не сплатив штрафні (фінансові) санкції на підставі податкових повідомлень-рішень.

В судове засідання прибув представник позивача, відповідач в судове засідання не прибув, про дату і час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

07.11.2012 р. позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 795/15-34510969 (а. с. 11). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203, абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на додану вартість і допущено арифметичну (методологічну) помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

На підставі акту перевірки 26.11.2012 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0022661501 на суму 1020,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 12).

11.12.2012 р. позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 905/15-34510969 (а. с. 13). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки 25.12.2012 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0023371501 на суму 2040,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 14).

11.12.2012 р. позивачем проведено невиїзну документальну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість з питання дотримання вимог повноти нарахування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 906/15-34510969 (а. с. 15-16). Перевіркою встановлено, що на порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України відповідачем занижено суму податку на додану вартість на 2142,00 грн.

На підставі акту перевірки 25.12.2012 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0023381501 на суму 428,40 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 17).

03.04.2013 р. позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 144/15-34510969 (а. с. 18). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки 17.04.2013 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000711500 на суму 4080,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 19).

13.05.2013 р. позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 190/15-34510969 (а. с. 20). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки 24.05.2013 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000891500 на суму 1020,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 21).

24.05.2013 р. позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 211/15-34510969 (а. с. 22). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки 05.06.2013 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001091500 на суму 1020,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 23).

08.07.2013 р. позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 275/15-34510969 (а. с. 24). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки 24.07.2013 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001751500 на суму 1020,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 25).

11.09.2013 р. позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 68/15-34510969 (а. с. 26). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки 27.09.2013 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002991500 на суму 2040,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 27).

Таким чином, заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 12668,40 грн.

04.09.2012 р. позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 709/15-34510969 (а. с. 31-32). Перевіркою встановлено, що на порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України відповідачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток.

На підставі акту перевірки 31.10.2012 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0022201501 на суму 99,82 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 33).

04.09.2012 р. позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 710/15-34510969 (а. с. 28-29). Перевіркою встановлено, що на порушення п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на прибуток за І півріччя 2012 р.

На підставі акту перевірки 31.10.2012 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0022211501 на суму 170,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 30).

10.12.2012 р. позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 904/15-34510969 (а. с. 34-35). Перевіркою встановлено, що на порушення п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 р.

На підставі акту перевірки 24.12.2012 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0023341501 на суму 1020,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 36).

24.05.2013 р. позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 206/15-34510969 (а. с. 37-38). Перевіркою встановлено, що на порушення п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України відповідачем не подана податкова звітність з податку на прибуток за 2012 р.

На підставі акту перевірки 06.06.2013 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001181500 на суму 1020,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 39).

Таким чином, заборгованість відповідача з податку на прибуток складає 2309,82 грн.

05.12.2011 р. позивачем виставлена податкова вимога № 140 на суму 2207,00 грн., яка направлена відповідачу (а. с. 40). Позивач надав інформацію про те, що борг, визначений податковою вимогою, не сплачений та не списаний.

Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Загальний борг відповідача становить 14978,22 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а. с. 45).

Права контролюючих органів визначені ст. 20 Податкового кодексу України, зокрема п.п. 20.1.34 п. 20.1 вказаної статті передбачено право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пункт 95.3. ст. 95 ПК України визначає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг із зарахуванням до бюджету. На підставі ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки на підставі ст. 5 п. 21 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1 Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Ліман-Миколаїв" (вул. Торгова, 35, с. Новомиколаївка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57250, ідентифікаційний код 34510969) податковий борг у сумі 14978,22 грн., у тому числі: 12668,40 грн. податку на додану вартість на р/р 31115029700172, код 1401010 ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013 і 2309,82 грн. податку на прибуток на р/р 31113009700172, код 11021000 ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз