Рішення № 37582264, 26.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23945/13 26.02.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор"

До Аграрного фонду

Про стягнення 39 827,43 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача: Минець В.І. дов. №15/10 від 15.10.2013р.

Від відповідача: Деруга Н.О. дов. №293 від 16.04.2013р.

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Аграрного фонду про стягнення з останнього заборгованості за договором складського зберігання зерна №С16/п/07/03 від 17.07.2007р. у розмірі 39 827,43 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору складського зберігання зерна №С16/п/07/03 від 12.07.2007р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

В результаті автоматичного розподілу позовна заява №29 від 06.12.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" була передана для розгляду судді Митрохіній А.В.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" до Аграрного фонду про стягнення 39 827,43 грн. передано судді Пукшин Л.Г., у зв'язку із перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 суддя Пукшин Л.Г. порушила провадження у справі №910/23945/13 та призначила розгляд справи на 20.01.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва від 16.12.2013 справу №910/23945/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу до свого провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 справу №910/23945/13 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/23945/13 до свого провадження та призначила розгляд справи на 10.02.2014.

27.01.2014 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва, від представника відповідача, надійшли відзив на позовну заяву №41-07/353 від 25.01.2014 та заява про застосування строків позовної давності №41-07/352 від 25.01.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 справу №910/23945/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 розгляд справи відкладався на 26.02.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 26.02.2014 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 26.02.2014 з'явився, надав пояснення по справі та просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/23945/13.

В судовому засіданні 26.02.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

12.07.2007 між Закритим акціонерним товариством "Глобинський елеватор" (Позивач, Зерновий склад) та Аграрним фондом (Відповідач, Поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна №С16/п/07/03 (далі - Договір).

За рішенням вищого органу управління Закритого акціонерного товариства "Глобинський елеватор" (код ЄДРПОУ 34235752) було перетворене на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" державна реєстрація якого проведена 14.09.2009. Згідно п. 1.1. Статуту (копія в матеріалах справи) Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства "Глобинський елеватор".

Спір виник в зв'язку з тим, що Позивач вважає, що Відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг зберігання зерна, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 39 827,43 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до п. 1.1. Договору Поклажодавець зобов'язується передати на зберігання Зерновому складу зерно продовольчої пшениці (об'єкт державного цінового регулювання), якість яких відповідає ДСТУ 3768-2004 (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим Договором умовах і у встановлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані передбаченому цим Договором та законодавством.

Згідно з п. 22 Договору строк зберігання зерна - до запитання.

Відповідно до матеріалів справи Позивач зберігав продукцію Відповідача, а саме:

- пшеницю 3 кл. 148 621 кг. за простим складським свідоцтвом №499 від 17.07.2007 року. Неоплачений період зберігання з 01.08.2009 по 31.10.2009 року;

- пшеницю 3 кл. 109 544 кг. за простим складським свідоцтвом №497 від 17.07.2007 року. Неоплачений період зберігання з 01.08.2009 по 31.10.2009 року;

- пшеницю 3 кл. 122 546 кг. за простим складським свідоцтвом № 47 від 02.08.2007 року. Неоплачений період зберігання з 01.08.2009 по 31.10.2009 року;

- пшеницю 3 кл. 88 263 кг. за простим складським свідоцтвом №3041 від 18.10.2007 року. Неоплачений період зберігання з 01.08.2009 по 31.10.2009 року;

- пшеницю м'яку 3 кл. 200 000 кг. за простим складським свідоцтвом №872 від 30.07.2007 року. Неоплачений період зберігання з 01.08.2009 по 31.10.2009 року;

- пшеницю 2 кл. 95 012 кг. за простим складським свідоцтвом №949 від 02.08.2007 року. Неоплачений період зберігання з 01.08.2009 по 31.10.2009 року;

- пшеницю 2 кл. 232 245 кг. за простим складським свідоцтвом №948 від 02.08.2007 року. Неоплачений період зберігання з 01.08.2009 по 31.10.2009 року;

- пшеницю 2 кл. 41 915 кг. за простим складським свідоцтвом №950 від 02.08.2007 року. Неоплачений період зберігання з 01.08.2009 по 31.10.2009 року.

Розмір оплати (тариф) за надання послуг встановлений сторонами в п. 11 договору.

Відповідно до п. 13 Договору, Поклажодавець сплачує вартість послуг із зберігання зерна з моменту передачі зерна Поклажодавця на зберігання Зерновому складу на підставі актів виконаних робіт та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна об'єктів державного цінового регулювання.

Враховуючи вищевикладене та на виконання п. 13 Договору, Позивач 12.09.2013 направив на адресу Відповідача вимогу про сплату послуг за договором складського зберігання зерна з належно оформленими актами виконаних робіт та розрахунками обсягів коштів за зберігання об'єктів державного цінового регулювання до договору. Вказана вимога залишена Відповідачем без відповіді. Враховуючи те, що умови не містять строк виконання зобов'язання по сплаті послуг зберігання, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При розгляді справи судом встановлено, що вимоги Позивача щодо сплати за зберігання зерна залишені Відповідачем без задоволення.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за обумовлені договором послуги в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно наданих позивачем документів складає 39827,43 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того жодною із сторін не заперечується той факт, що передане Відповідачем зерно пшениці у зазначений період зберігалось Позивачем.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього є заборгованість за Договором у розмірі 39 827,43 грн.

Таким чином, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 39 827,43 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо заяви Відповідача про застосування строків позовної давності, судом встановлено наступне.

Заява позивача про застосування строків позовної давності судом до уваги не приймається з огляду на те, що умови договору не містять строк виконання зобов'язання по сплаті послуг зберігання, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі слів Позивача він 13.09.2013 направив на адресу Відповідача вимогу про сплату послуг за договором складського зберігання зерна з належно оформленими актами виконаних робіт та розрахунками обсягів коштів за зберігання об'єктів державного цінового регулювання до договору (на підтвердження викладеного додав копію фіскального чека №4454 від 13.09.2013 та опис вкладення у цінний лист), яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. затверджено нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, що додаються.

В п. 4 визначені нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів

4.1. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):

4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1;

4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;

4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

4.2. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи викладене Відповідач мав отримати дану вимогу 17.09.2013р.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про початок перебігу строку позовної давності з 25.09.2103р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, не надав.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 33642855) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" (39000, Полтавська обл., м. Глобине, вул. Карла Маркса, 200А; код ЄДРПОУ 34235752) заборгованості за договором складського зберігання зерна №С16/п/07/03 від 17.07.2007р. у розмірі 39 827,43 грн.

3. Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 33642855) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" (39000, Полтавська обл., м. Глобине, вул. Карла Маркса, 200А; код ЄДРПОУ 34235752) 1720,50 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 28.02.2014р.

Суддя А.В. Митрохіна