Постанова № 37577572, 12.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/499/14-п Головуючий у І інстанції Лисенко Владислав ВікторовичПровадження № 33/780/224/14 Доповідач у 2 інстанції НагорнийКатегорія 147 12.03.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Нагорний А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2014 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07.01.2014 року о 03 год. 05 хв. по вул. О. Довженка в м. Києві керував транспортним засобом, - автомобілем SUBARU реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від медичного огляду на стан сп'яніння - відмовився у присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду не згоден, він заперечує, що керував вказаним автомобілем і постанову було прийнято без урахування пом'якшуючих обставин.

Пом'якшуючими обставинами апелянт вважає те, що на його утриманні перебувають пристарілі батьки та неповнолітній син, а також те, що він є інвалідом другої групи.

Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що він не мав можливості з'явитися у судове засідання, у зв'язку з чим направив до суду заяву про перенесення розгляду справи, проте суд виніс оскаржувану постанову за його відсутності.

Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2, який просив вимоги скарги задовольнити, а постанову скасувати та, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано не в повному обсязі.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вина порушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 07.01.2014 року (а.с. 1), а також поясненнями свідків (а.с. 2, 3).

Проте, при накладенні адміністративного стягнення, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, судом першої інстанції не в повній мірі враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, має на утриманні неповнолітнього сина, до адміністративної відповідальності притягується вперше, а за місцем проживання характеризується лише позитивно (а.с. 11).

Крім того, суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, хоча ОСОБА_2 звертався до суду з клопотанням про перенесення справи слуханням. Таким чином суд порушив права правопорушника, встановлені ст. 268 КУпАП, в зв'язку з чим постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

При таких обставинах вважаю вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП ОСОБА_2 доведеною. При призначення стягнення має бути враховані обставини справи а також особа правопорушника, який в скоєному розкаявся, має на утриманні батьків похилого віку , неповнолітню дитину і є інвалідом.

Вважаю що мета адміністративного стягнення буде досягнута при накладенні на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами меншим строком, ніж визначив суд першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2014 року скасувати.

Постановити нову постанову, за якою накласти на ОСОБА_2, винного у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області А.М.Нагорний