Ухвала суду № 37575801, 18.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/797/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічна фірма «Венс, ЛТД» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В:

04.03.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічна фірма «Венс, ЛТД» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області) про скасувати рішення від 22.01.2013 року № 26 про опис майна ТОВ НТФ «Венс, ЛТД» у податкову заставу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічна фірма «Венс, ЛТД» задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 24.10.2013 року державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби посилалась на те, що за результатами фінансово-господарської діяльності у позивача виникла заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Вказаний борг виник в результаті несплати узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно акту перевірки ДПІ у м. Херсоні від 11.12.2009 року та рішення про застосування штрафних санкцій віл 21.12.2009 року № 0013852307 на суму 40 828,40 грн.

Апелянт посилався на те, що відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом суми грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом суми грошового зобов'язання самостійно визначеної контролюючим органом - з дня виникнення податкового боргу. При цьому, згідно ст.. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Зважаючи на зазначене податковий орган вважає, що ним було доведено факт порушення ТОВ НТФ «Венс, ЛТД» приписів п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, а тому рішення від 22.01.2013 року № 26 про опис майна позивача у податкову заставу скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ НТФ «Венс, ЛТД».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 09.12.2009 року державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в АЗС, що належить позивачу, за результатами якої складено акт № 90/211923/24943717.

На підставі складеного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 21.12.2009 року № 0013852307, яким до ТОВ НТФ «Венс, ЛТД» були застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 40828,40 грн. за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначене рішення було оскаржено ТОВ НТФ «Венс, ЛТД» в судовому порядку, однак, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.12.2010 року поданий позивачем позов було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

22.01.2013 року заступником начальника ДПІ у м. Херсоні було прийнято рішення № 26 про опис майна ТОВ НТФ «Венс, ЛТД» у податкову заставу.

В обґрунтування прийнятого рішення, ДПІ у м. Херсоні посилалось на те, що у ТОВ НТФ «Венс, ЛТД» наявний податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства, який не було сплачено позивачем у добровільному порядку.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ НТФ «Венс, ЛТД», зважаючи на наступне:

П. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1043 було затверджено Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1438/18733. Згідно п.1.11 розділу 1 Порядку повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу ІІ ПК України.

Аналогічна норма закріплена і у Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 11.10.2011 № 1273 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу II Кодексу

При цьому, ст. 95 Податкового кодексу України встанволено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу обов'язковими є наявність податкового боргу та направлення платнику податку податкової вимоги.

В даному випадку, штрафні санкції, визначені рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0013852307 від 21.12.2009 року, застосовані до позивача за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З визначення, наведеного у пп.14.1.175 Податкового кодексу України вбачається, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, податкове зобов'язання, згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В свою чергу, згідно п.п 1.5 п. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року (який був чинним на час прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій) встановлено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, штрафні санкції, застосовані до позивача згідно рішення про застосування штрафних санкцій від 21.12.2009 року № 0013852307, за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є податковими зобов'язаннями у визначенні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та не можуть набувати статусу податкового боргу у разі їх несплати.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в даному випадку не може застосовуватися порядок їх стягнення, передбачений Податковим кодексом України, а тому рішення ДПІ у м. Херсоні від 22.01.2013 року № 26 про опис майна ТОВ НТФ «Венс, ЛТД» у податкову заставу є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.