Ухвала суду № 37574297, 04.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/7195/2012

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника ВАТ Фірма "Євго" - Іваніва Сергія Павловича, представника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси - Ідрісової Ельміри Алігаджиївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства Фірма "Євго" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) Фірма "Євго" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0012302301, №0012312301 від 16.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що здійснення та реальність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" підтверджується належними первинними документами, а тому висновки Податкового органу в акті перевірки, що покладені в основу оскаржених рішень не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року позовні вимоги ВАТ Фірма "Євго" - задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0012302301, №0012312301 від 16.11.2012 року.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у Малиновському районі м. Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ Фірма "Євго" зареєстровано як юридичну особу 12 червня 2002 року виконавчим комітетом Одеської міської ради. Товариство знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ Малиновського району м. Одеси та є платником податку на додану вартість. Основними видами діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля меблями, оптова торгівля меблями, покриттям для підлоги та неелектричними побутовими приладами.

В період з 25 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ Фірма "Євго" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин та правових відносин з ТОВ "Консалтингова компанія "Оверест Компані ЛТД" за період листопад, грудень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №329/22-214/01554953/2746 від 07.11.2012 року.

Перевіркою було встановлено порушення ВАТ Фірма "Євго" вимог: - п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого Товариством занижено податок на додану вартість на суму 44937,7 грн., в т.ч. за листопад 2010 року - на 2191,4 грн., за грудень 2010 року - на 42746,3 грн.; - п. 1.32 ст.1, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження Товариством податку на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 56172 грн.

Заперечення до акту, подані Товариством залишенні без задоволення, а висновки Податкового органу щодо виявлених порушень - без змін.

На підставі акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- №0012302301 від 16.11.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 44937 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11235 грн.,

- №0012312301 від 16.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 56172 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 14043 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для висновку щодо заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість і завищення податкового кредиту за листопад, грудень 2010 року став акт №967/2306/3724280 від 23.02.2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 листопада 2010 року по 31 жовтня 2011 року", яким встановлено не підтвердження взаємовідносин ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" по постачальникам, а саме ТОВ "КК "Бремексгруп ЛТД", ТОВ "Логістик-Голд", ТОВ "ТК "Бестлайн Девелопмент", відсутність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників.

Судом було досліджено укладений між ВАТ Фірма "Євго" та ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" договір постачання №32-11/4 від 02.11.2010 року, за яким ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" передає у власність партіями в асортименті та по цінам, вказаних в специфікаціях до Договору товар, а ВАТ Фірма "Євго" приймає та оплачує вказаний товар.

Так, відповідно до п.2 Договору ціна товару встановлюється сторонами та зазначається в специфікаціях, оплата за який здійснюється ВАТ Фірма "Євго" на протязі 90 банківських днів після поставки товару.

Також, згідно до п. 3 Договору асортимент, ціна та кількість товару визначається сторонами в накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору та формуються на підставі заказів ВАТ Фірма "Євго". Постачання товару відбувається партіями, узгодженими сторонами та зазначеними в видаткових накладних, термін поставки якого узгоджується сторонами та зазначається в специфікаціях. Датою поставки товару вважається датою отримання товару та підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до п.4 Договору прийом товару по кількості та якості здійснюється ВАТ Фірма "Євго" в присутності уповноваженого представника ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" відповідно до інструкції П-6, П-7. Пунктом 8 передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє на протязі року.

При поставці товару ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" виписано позивачу податкові накладні №110207 від 02.11.2010 року, №110803 від 08.11.2010 року, №121703 від 17.12.2010 року, №121704 від 17.12.2010 року, які в листопаді, грудні 2010 року були включені позивачем до податкового кредиту.

На підтвердження поставки товару суду надано видаткові накладні №110207 від 02.11.2010 року, №110803 від 08.11.2010 року, №121703 від 17.12.2010 року, №121704 від 17.12.2010 року.

Крім того, відповідно до умов договору, суду надані специфікації №1, №2, №3, на підтвердження оплати за придбаний товар, також позивачем надано виписки з банку, на підтвердження отримання товару уповноваженими особами надано накази та відповідні посадові інструкції ОСОБА_4, ОСОБА_3, які також були допитані у якості свідків та пояснили, що отримують товар на складах відповідно до їх посадових обов'язків. Зберігання товару відбувалось на складських приміщеннях, що належать позивачу на праві приватної власності. Крім того, отриманий позивачем товар використовувався в межах його господарської діяльності, зокрема, реалізовано в роздрібній торгівлі, що також відповідає видам діяльності позивача за КВЕД.

На підтвердження подальшої реалізації товару отриманого від "КК "Оверест Компані ЛТД" та передачі його по розподільчому балансу при реорганізації позивача, суду надано чеки щодо реалізації товару в роздрібній торгівлі, розподільчий баланс та акти приймання-передачі майна відповідно до розподільчого балансу.

І, оскільки зауважень, щодо оформлених документів від Податкового органу не надходило, суд першої інстанції вважав, що позивачем наданими первинними документами доведено реальність здійснення господарських операцій між ВАТ Фірма "Євго" та ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД".

Тому, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується, що висновки Податкового органу щодо відсутності реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД", та безпідставного віднесення позивачем сум по податковим накладним до податкового кредиту, ґрунтуються тільки на висновку акту перевірки його контрагента, щодо не підтвердження його господарських операцій зі своїми контрагентами, без дослідження первинних документів.

Крім того, з акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №967/2306/3724280 від 23.02.2012 року вбачається, що на період взаємовідносин з позивачем ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" було діючим підприємством, мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке анульовано тільки 09.12.2011 року, тобто після здійснення досліджуваних операцій, та предметом зазначеної перевірки були взаємовідносини ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" з ТОВ "КК "Бремексгруп ЛТД", ТОВ "Логістик-Голд", ТОВ "ТК "Бестлайн Девелопмент", до яких позивач відношення не має.

Вирішуючи справу, та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, що висновки в акті про визнання нікчемною угоди позивача з контрагентом не відповідає вимогам ст.ст. 215, 216 ЦК України та є необґрунтованими, оскільки Податковим органом не наведено жодної підстави та не надано належних доказів для визнання укладеної позивачем угоди - нікчемним правочином. Крім того, суд вважав, що позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар та послуги використовувався в господарській діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції правомірно встановлено, а також підтверджено матеріалами справи, що договори, укладені позивачем з ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД" були вчиненні з додержанням норм чинного законодавства, мали реальний характер, були виконанні сторонами у повному обсязі.

Також, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість віднесення позивачем за листопад 2010 року суми ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД".

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97) норми якого діяли на момент виникнення частини спірних правовідносин податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також, відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, суд першої інстанції вірно встановив, що договір укладений між позивачем та ТОВ "КК "Оверест Компані ЛТД", а також податкові накладні виписані по зазначеним договором на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися.

Оскільки, згідно до ч.2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що договори, які були укладені між позивачем та його контрагентом, не визнавалися судом недійсними.

Колегія суддів, також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності з боку позивача порушень положень Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що в свою чергу свідчить про безпідставність винесених податкові повідомлень-рішень №0012302301 та №0012312301 від 16.11.2012 року, а тому вимоги щодо скасування останніх були обґрунтовано задоволені.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за змістом ідентичні запереченням, які були надані до адміністративного позову, та були ретельно перевірені судом першої інстанції і не знайшли свого підтвердження, а тому не заслуговують до уваги.

Тому, підсумовуючи все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 березня 2014 року.

Головуючий:

Судді: