Ухвала суду № 37573931, 11.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2014 р. м. Київ К/800/59455/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції до Відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції про визнання рішення та дій неправомірними за касаційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2011 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправними дій заступника начальника ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції щодо прийняття постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 жовтня 2011 року, щодо складання акту передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 жовтня 2011 року та їх скасування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про часткове задоволення позову. Визнано протиправною та скасовано постанову від 06 жовтня 2011 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, винесену заступником начальника відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайоного управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №144/12, реєстровий №20152719, зведене 31 травня 2011 року. Дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайоного управління юстиції щодо передачі ОСОБА_4 майна, зазначеного у акті передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 жовтня 2011 року, визнано такими, що не відповідають законодавству (протиправними).

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції відсутні ознаки порушення норм діючого законодавства України, в тому числі Законів України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження», а тому, при винесенні оскаржуваних постанови та акту відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу винесена з порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження», без урахування перебування майна у податковій заставі.

Проте, з висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справах №№ 2а-10000/09/0470, 2а-8421/10/0470 стягнуто з ПП фірми «Каско» на користь держави податковий борг зі сплати орендної плати в сумі 7225 грн. 22 коп. та штрафні санкції у розмірі 1341 грн. 50 коп., про що 10 серпня 2010 року та 05 квітня 2011 року видано виконавчі листи.

Постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 25 серпня 2010 року та від 19 квітня 2011 року відкрито виконавчі провадження №21075212 та №26414223 з виконання виконавчих листів Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2а-10000/09/0470 та №2а-8421/10/0470.

31 травня 2011 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції об'єднані у зведене виконавче провадження №144/12, реєстраційний номер 20152719 виконавчі листи щодо стягнення з ПП фірми «Каско» заборгованості на користь ОСОБА_4, УПФУ м. Павлоград, Павлоградської міської ради та держави.

Також, 06 жовтня 2010 року та 13 жовтня 2010 року складено акти опису та арешту майна ПП фірми «Каско», а саме, закусочної «А» з прибудовою «В» загальною площею 136,4 кв.м. та 28,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Дніпровська, буд.2.

30 жовтня 2010 року проведено оцінку описаного та арештованого майна, яке 20 червня 2011 року передано на реалізацію.

Оскільки прилюдні торги 07 липня 2011 року та 08 серпня 2011 року не відбулися у зв'язку з відсутністю заявок покупців та після відповідної уцінки арештованого майна вказані будівлі були зняті торгівельними організаціями з реалізації, про що були направлені відповідні листи.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, визначено положеннями ст. ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з вимогами ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачам ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції було запропоновано залишити майно в рахунок погашення боргу. У зв'язку з відмовою усіх стягувачів, окрім ОСОБА_4 отримати нерухоме майно, 06 жовтня 2011 року заступником начальника ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції складено акт предачі майна та прийнято постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні. Так, державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1 п. 14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України).

При цьому, статтею 92 зазначеного Кодексу заборону на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу встановлено саме платнику податків, в той час як в даному випадку реалізація майна здійснювалась органами державної виконавчої служби і в межах виконавчих дій по примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року по справі №2а-612/11 Західно-Донбаську об'єднану податкову інспекцію у Дніпропетровській області зобов'язано виключити з акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 10 вересня 2009 року №21163/10/24-039 майно, а саме: закусочну «А» з прибудовою «В», що знаходиться за адресою м.Павлоград, вул.Дніпровська, 2А.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, вірним є висновок суду першої інстанції, що при винесенні оскаржуваної постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 жовтня 2011 року відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а відтак правові підстави для задоволення позову відсутні.

Висновки апеляційного суду про наявність в діях Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції ознак порушення норм діючого законодавства України, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження» не ґрунтуються на законі та спростовуються висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, а тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: З оригіналом згідно помічник судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало