Рішення № 37569736, 05.03.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р.Справа № 924/14/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" м.Львів

до Виробничо - комерційного підприємства "Явір-Інвест" с.Велика Калинівка Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 25 430,00 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу та 1519,00 грн. додаткових зборів

Представники сторін:

позивач: не з'явився

відповідач: Шевченко О.А. - директор підприємства

Рішення приймається 05.03.2014р., оскільки в судовому засіданні 11.02.2014р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 25 430,00 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу та 1519,00 грн. додаткових зборів. В обґрунтування позову зазначає, що 21.08.2013р. із станції Славута Південно-Західної залізниці відповідачем відправлено партію вагонів з піском будівельним на станцію Копичинці ДТГО "Львівська залізниця" на адресу ФОП ОСОБА_3, про що складено електронну залізничну накладну № 32949133. 22.08.2013р. на станції Здолбунів Львівської залізниці при проходженні поїзда через танзометричну вагу встановлено невідповідність фактичної маси вантажу та маси вантажу, зазначеної у перевізних документах у вагонах № 65735342 та № 63286090. Вказані вагони були завантажені з перевищенням вантажопідйомності, що загрожувало безпеці руху поїздів, тому маса вантажу була приведена у відповідність до даних, зазначених у перевізних документах (надлишок вантажу в кількості 5380 кг відвантажено і отримано представником вантажовідправника). Вказані обставини засвідчені комерційним актом № 076830/66 від 23.08.2013р. На підставі ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 25 430,00 грн. за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, який просить стягнути у судовому порядку. Також позивач просить стягнути 1519,00 грн. додаткових зборів (плата за користування вагонами залізниці, збір за зважування, маневрова робота, за телеграми), які нараховані, в зв'язку з виконанням залізницею додаткових робіт по приведенню ваги до норми, про що було складено акт загальної форми № 400.

Представник позивача в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими. До початку розгляду справи надіслав письмові пояснення, в яких обґрунтував правові підстави для нарахування додаткових зборів.

Представник відповідача в судовому засіданні із штрафними санкціями не погоджується та просить зменшити розмір штрафних санкцій у десять разів. В письмовому відзиві на позовну заяву зазначає, що перенавантаження вагонів 21.08.2013р. не завдало жодних збитків позивачу, а однією із підстав нарахування штрафних санкцій є саме понесення збитків однією із сторін правовідносин. Враховуючи сезонний характер роботи, фінансово - економічне становище відповідача є досить скрутним, а сплата даних штрафних санкцій може ще значно погіршити фінансово - економічний стан підприємства. Підтвердженням фінансово - економічної скрути відповідача є відсутність реалізації товарів, робіт, послуг, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по рахунках 361, наявністю непогашеної кредитної лінії у ПАТ "Кредобанк" у розмірі 1 930 000,00 грн., що підтверджується довідкою №22.08-2745/14 від 07.02.2014 р. Також представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких вказує, що жодних телеграм від відповідача з приводу перевантаження залізничних вагонів не отримував, тому вважає нарахування додаткових зборів безпідставним.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно залізничної накладної №32949133 від 21.08.2013 року із станції Славута Південно-Західної залізниці відповідачем відправлено партію вагонів з піском будівельним на станцію Копичинці ДТГО "Львівська залізниця" на адресу ФОП ОСОБА_3, в тому числі вагон №65735342 з масою вантажу 68950 кг, розмір провізної плати 2543,00 грн. та вагон № 63286090 з масою вантажу 69870 кг, розмір провізної плати 2543,00 грн. Способом визначення маси зазначено зважування на вагонних вагах (150 т). Вага вантажу була визначена вантажовідправником.

На попутній станції Здолбунів Львівської залізниці відповідно до ст.24 Статуту залізниць України було здійснене контрольне зважування вищевказаних вагонів з вантажем на 150 т вагонних вагах станції, під час якого виявлено, що фактично вагони № 65735342 та № 63286090 завантажені понад їх вантажопідйомність. При переважуванні виявилось:

- у вагоні № 65735342 фактична маса нетто вантажу 71300 кг, а в залізничній накладній зазначено 68950 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 2350 кг та більше вантажопідйомності вагону на 2300 кг;

- у вагоні № 63286090 фактична маса нетто вантажу 72900 кг, а в залізничній накладній зазначено 69870 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 3030 кг та більше вантажопідйомності вагону на 2900 кг.

Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом АА №076830/66 від 23.08.2013 року, підписаним належними особами. За результатами перевірки маси вантажу залізницею були також складені акти загальної форми №1644 та №1645 від 22.08.2013 року.

Надлишок вантажу в кількості 5380 кг відвантажено і отримано представником вантажовідправника, що підтверджується листом, розпискою заступника директора ВКП "Явір - Інвест" від 23.08.2013р. та довіреністю № 34 від 23.08.2014р.

23.08.2013 р. вагони № 65735342 та № 63286090 відправлені станцією Здолбунів на станцію Копичинці на підставі накладних № 39031125 та № 39031133.

Згідно акта загальної форми станції Здолбунів Львівської залізниці №400 від 23.08.2013 року у зв'язку з затримкою вищевказаних вагонів та перевантаженням надлишку вантажу додаткові плати, збори та витрати перевізника склали 1519,20 грн. (з ПДВ), у тому числі:

- 74,40 грн. без ПДВ - плата за користування вагоном;

- 200,30 грн. без ПДВ - збір за зважування;

- 779,50 грн. без ПДВ - збір за маневрову роботу;

- 211,80 грн. без ПДВ - збір за телеграфне повідомлення.

У зв'язку із неправильно зазначеною у накладній масою вантажу, відповідно до ст. ст. 122, 118 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачу штраф у п'ятикратному розмірі від провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 25 430,00 грн.

22.10.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 11/10-ДНЮ про добровільну сплату штрафу. Однак, відповідач вказані кошти не сплатив, тому позивач звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно із ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезення вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст.23 Статуту залізниць України, п.1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача, що також передбачено ст.909 Цивільного кодексу України. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць , п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. N 644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч.2 ст.24 Статуту залізниць України).

Як вбачається з матеріалів справи, на попутній станції Здолбунів Львівської залізниці було здійснене контрольне зважування вагонів з вантажем № 65735342 та № 63286090, відправлених відповідачем, під час якого виявлено невідповідність маси вантажу даним зазначеним у накладній, зокрема:

- у вагоні № 65735342 фактична маса нетто вантажу 71300 кг, а в залізничній накладній зазначено 68950 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 2350 кг та більше вантажопідйомності вагону на 2300 кг;

- у вагоні № 63286090 фактична маса нетто вантажу 72900 кг, а в залізничній накладній зазначено 69870 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 3030 кг та більше вантажопідйомності вагону на 2900 кг.

Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом АА №076830/66 від 23.08.2013 року. За результатами перевірки маси вантажу залізницею були також складені акти загальної форми №1644 та №1645 від 22.08.2013 року.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Аналогічні приписи містяться і в п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. N 334.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Судом встановлено, що залізницею зафіксовано факт порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України, що полягає у невірному зазначенні в накладній маси вантажу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить 25 430,00 грн. ((2543,00 грн. + 2543,00 грн.) х 5).

Разом з цим представник відповідача у відзиві на позов відповідно до ст.233 ГК України , ст.83 ГПК України просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем, у десять разів, посилаючись на скрутне фінансово - економічне становище, що зумовлене сезонним характером роботи, відсутністю реалізації товарів, робіт, послуг, наявністю непогашеної кредитної лінії у ПАТ "Кредобанк", та відсутністю негативних наслідків (збитків) від неправильного зазначення маси вантажу в накладній для залізниці.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу у сукупності з іншими матеріалами справи судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду (п. 6.4 Роз'яснення ВГСУ від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Судом приймається до уваги, що будь-яких матеріальних збитків жодна із сторін по даній справі не зазнала. В даному випадку відсутні суттєві негативні наслідки від неправильного зазначення маси вантажу в накладній і має місце факт неспіврозмірності нарахованого позивачем штрафу (25430,00 грн.) наслідкам, заподіяним правопорушенням відповідача.

Оцінюючи майновий стан відповідача, суд приймає до уваги наявність непогашеної кредитної лінії у ПАТ "Кредобанк", сезонний характер роботи відповідача, відсутність у останнього реалізації товарів, робіт, послуг.

Беручи до уваги вищезазначене, враховуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу у накладній, зокрема те, що порушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, фінансове становище відповідача, суд дійшов висновку, що є підстави для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій до 12 715,00 грн. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в розмірі 12 715,00 грн. штрафу. В частині позовних вимог про стягнення 12 715,00грн. штрафу суд відмовляє.

Також позивачем заявлено до стягнення 1519,00 грн. додаткових зборів, які за своєю правовою природою є вимогою про стягнення збитків.

Приписами ст.224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що спірна сума складається з нарахованих залізницею у зв'язку із затриманням вагонів № 65735342 та № 63286090 зборів, що включають плату за користування вагоном, збір за зважування, збір за маневрову роботу, збір за телеграфне повідомлення.

Згідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниць вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за №165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Судом встановлено що затримка вагонів № 65735342 та № 63286090 мала місце на станції Здолбунів Львівської залізниці, яка не є станцією відправлення чи призначення. При цьому, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, які є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, не складалися, тому суд приходить до висновку, що нарахування плати за користування вагоном здійснено не у відповідності до статті 119 Статуту залізниць України та Правил користування вагонами та контейнерами, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню (аналогічна позиція викладена в постановах ВГСУ у справі №904/581/13-г від 17.07.2013р., № 5006/23/58/2012 від 25.10.2012р., № 38/297 від 08.05.2012р.).

Стосовно вимог щодо стягнення збору за зважування та за маневрові роботи, слід зазначити, що виходячи з приписів пункту 4.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1), затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. N 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за N340/16356, за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці нараховується збір. Крім збору за зважування на вагах залізниці, нараховується збір за маневрову роботу, якщо вагони подаються на ваги локомотивом залізниці, згідно з пунктом 1.8 цього розділу (п. 4.3 розділу 3 Збірника)

Згідно пункту 1.8 розділу 3 Збірника за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.

Пунктом 4.4 розділу 3 Збірника встановлено, що збір за зважування не нараховується, зокрема, за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної вантажовідправником (стаття 24 Статуту залізниць України)

Згідно письмових пояснень позивача плата за контрольне зважування залізницею не нараховувалась. Після приведення маси вантажу у вагонах у відповідність з перевізними документами (надлишок вантажу видано представнику вантажоодержувача) було проведено зважування вагонів для оформлення нових перевізних документів, за що нараховано збір за зважування та за маневрову роботу.

Судом приймається до уваги, що позивачем нормативно та документально не доведено обов'язку відправника сплатити збір за зважування вагонів та за маневрову роботу для їх відправлення із проміжної станції та станцію призначення, оскільки сам факт проведення вказаних операцій залізницею не підпадає під визначення наслідків неправильного оформлення накладної, обов'язок нести відповідальність за які окремо від штрафу унормований у ст.122 Статуту залізниць України. Крім того, в матеріалах справи відсутня вимога вантажовласника про виконання маневрових робіт, наявність якої згідно пункту 1.8 розділу 3 Збірника, є обов'язковим для нарахування збору за маневрову роботу (аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ №5006/40/3/2012 від 04.12.2012р., № 5006/23/58/2012 від 25.10.2012р.).

Також позивачем заявлено до стягнення збір за телеграфне повідомлення, який передбачений пунктом 10 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1), затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. N 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за N340/16356. Однак, позивачем не подано в матеріали справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували надсилання телеграфних повідомлень на адресу відповідача та понесені залізницею витрати, пов'язані з відправленням таких повідомлень. При цьому, судом також враховується, що згідно пояснень відповідача, останній не отримував від залізниці будь-яких телеграм з приводу перевантаження залізничних вагонів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів заподіяння відповідачем збитків позивачу в розмірі понесених останнім додаткових зборів (1519,20 грн.), суд приходить до висновку, що у стягненні 1519,20 грн. додаткових зборів слід відмовити.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судових витрат судом враховується п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" м.Львів до Виробничо - комерційного підприємства "Явір-Інвест" с.Велика Калинівка Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 25 430,00 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу та 1519,00 грн. додаткових зборів задовольнити частково.

Стягнути з Виробничо - комерційного підприємства "Явір-Інвест" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Велика Калинівка, код 21319929) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (м.Львів, вул.Гоголя, 1, код 01059900) 12 715,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 00 коп.) штрафу за неправильне зазначення маси вантажу, 1623,52 грн. (одна тисяча шістсот двадцять три гривні 52 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 11.03.2014р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Львів, вул. Гоголя, 1) - простим,

3 - відповідачу (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Велика Калинівка)