Постанова № 37569273, 21.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21 лютого 2014 року 14 год. 15 хв. № 826/18855/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості" про стягнення з відповідача коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 28 листопада 2013 року надійшов позов державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - позивач) до публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості" (також далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7473296,05 грн.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що податковий борг утворився у зв’язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов’язань, що є підставою для прийняття судом рішення про стягнення з нього заборгованості у вказаному розмірі.

Ухвалою суду від 02 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 24 січня 2014 року не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю. При цьому, письмових заперечень проти позову представником відповідача у ході судового розгляду справи не надано.

У судове засідання 31 січня 2014 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи він повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 31 січня 2014 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач (ідентифікаційний код 00302391) як юридична особа зареєстрований Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією та як платник податків перебуває на обліку у позивача.

На час звернення позивача до суду з позовом за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 7473296,05 грн., який виник у зв’язку з несплатою ним самостійно узгоджених грошових зобов’язань.

Зокрема, у поданих позивачу податкових деклараціях з податку на додану вартість (далі - ПДВ) відповідачем самостійно визначено суми податкових зобов’язань, а саме:

- за 4 місяць 2013 року від 18 травня 2013 року - у розмірі 7114157,00 грн.;

- за 5 місяць 2013 року від 19 червня 2013 року - у розмірі 59811,00 грн.;

- за 6 місяць 2013 року від 18 липня 2013 року - у розмірі 47375,00 грн.;

- за 7 місяць 2013 року від 16 серпня 2013 року - у розмірі 233322,00 грн.;

- за 8 місяць 2013 року від 17 вересня 2013 року - у розмірі 19580,00 грн.

Крім того, відповідачу нараховано пеню у розмірі 5,92 грн.

Відповідної до інформації, зазначеної в обліковій картці позивача, заборгованість відповідача у розмірі 954,87 грн. погашена за рахунок переплати у розмірі 454,87 грн. та сплати у розмірі 500,00 грн.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з ч. 1 п. 46.1 ст. 46, підпунктом 49.18.1 п. 49.1 ст. 49, п. 54.1 ст. 54, ч. 1 п. 57.1 ст. 57, п.п. 59.1, 59.3-59.5 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що на виконання викладених положень позивачем направлялась відповідачу податкова вимога від 12 червня 2013 року № 930-19.

Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем суду не надано, у зв’язку з чим, за переконанням суду, податковий борг є узгодженим.

У листі Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2012 року № 1044/11/13-12 зазначено, що згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, стають податковим боргом.

Податкова заборгованість відповідача у розмірі 7473296,05 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи обліковою карткою платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості" про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості" (ідентифікаційний код 00302391, місцезнаходження: 04073, місто Київ, провулок Куренівський, 19/5) податковий борг у розмірі 7473296,05 грн. (Сім мільйонів чотириста сімдесят три тисячі двісті дев’яносто шість гривень п’ять копійок) до Державного бюджету України на р/р 31113029700006 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, одержувач УДКСУ в Оболонському районі міста Києва, код одержувача 38002491, код платежу 14010100.

3. Податковий борг стягнути з рахунків публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут шкіряно-взуттєвої промисловості" (ідентифікаційний код 00302391) у: ПАТ "Укрсоцбанк" , МФО 300885, рахунок № 26009000018409 (українська гривня); ПАТ "ВТБ Банк" , МФО 321767, рахунок № 26007301018029 (українська гривня); ПАТ "КБ "Глобус", МФО 380526, рахунок № 2600800100080 (українська гривня); АБ "Укргазбанк", МФО 320478, рахунок № 26005121383 (українська гривня).

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) уповноваженим представникам сторін у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин