КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14264/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.08.2013 року №0000273720,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.08.2013 року №0000273720.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за періоди грудень 2010 року, січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, з врахуванням усіх уточнюючих декларацій; за наслідками перевірки складено акт від 09.08.2013 року №939/40-50/37-20/30577181.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту в розмірі 1677779,00 грн.; п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 4372895,00 грн.
Під час проведення перевірки встановлено протиправне формування бюджетного відшкодування у період за грудень 2010 року, січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року по операціям з рядом контрагентів, які не спричиняють реального настання правових наслідків.
29 серпня 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000273720, яким позивачу за порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.3.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 3480953,00 грн., у тому числі не відшкодованого на момент перевірки - 2949953,60 грн., відшкодованого 531308,00 грн., у зв'язку із чим застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57080,30 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ПП «Югтрансагро», ТОВ «Ценфинторг - Юг», ТОВ «Агромарин - М», ПП «Влада плюс», ТОВ «Шер К», ТОВ «К.С.Д. - Київ».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з вищенаведеними контрагентами, на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегією суддів встановлено наступне.
Щодо взаємовідносин з ПП «Югтрансагро» контролюючий орган посилається на акт ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Югтрансагро» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2009 року по 01.03.2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку» від 22.12.2011 року №93/15-2/36580289, відповідно до якого у 2011 році на підприємстві працювала 1 особа, підприємство створено з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом. У зв'язку із цим на думку відповідача позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по зазначеному постачальнику за листопад 2010 року у розмірі 228274,30 грн., за грудень 2010 року - 15987,27 грн.
Так, 22 жовтня 2010 року між позивачем (покупець) та ПП «Югтрансагро» (продавець) укладено договір купівлі - продажу №С10/1210 МГ, відповідно до якого останній зобов'язується поставити в установлений строк сою. Продавець здійснює поставку товару на умовах EXW ВАТ «Жашківський елеватор».
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:
- видаткову накладну від 23 листопада 2010 року №РН-0001148, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 296.140 т на загальну суму 962453.82 грн., у тому числі ПДВ 160408,97 грн., податкову накладну від 23 листопада 2010 року №1186, складську квитанцію на зерно від 23.11.2010 року №301858 ВАТ «Жашківський елеватор», відповідно до якої здійснено переоформлення сої у кількості 296.140 т від ПП «Югтрансагро»; акт прийому передачі товару, складений на виконання зазначеного договору між продавцем, покупцем та зерновим складом (т. 2 а.с. 24 - 35). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 40).
- видаткову накладну від 03 грудня 2010 року №РН-0001273 відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 29.515 т на загальну суму 95923,63 грн., у тому числі ПДВ 15987,27 грн., податкову накладну від 03 грудня 2010 року №1307, складську квитанцію на зерно від 03.12.2010 року №301904 ВАТ «Жашківський елеватор», відповідно до якої здійснено переоформлення сої у кількості 29.515 т від ПП «Югтрансагро» (т. 2 а.с. 36 - 38). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 39, 40).
Аналогічного змісту договір був укладений за №10/1211МГ від 26 листопада 2010 року.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:
- видаткову накладну від 29 листопада 2010 року №РН-0001224 відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 125.290 т на загальну суму 407192,00 грн., у тому числі ПДВ 67865,33 грн., податкову накладну від 29 листопада 2010 року №1267, складську квитанцію на зерно від 29.11.2010 року №301878 ВАТ «Жашківський елеватор», відповідно до якої здійснено переоформлення сої у кількості 125.290 т від ПП «Югтрансагро» (т. 2 а.с. 24 - 29). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 41).
Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем наданий договір складського зберігання зерна від 16 липня 2010 року №010-003, що укладений з ВАТ «Жашківський елеватор», сертифікат відповідальності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (т. 2 а.с. 42 - 45).
На підтвердження подальшої реалізації придбаної сої позивач надав договори купівлі - продажу від 27.12.2010 року №С10/1262 НГ, від 28.02.2011 року №510076, що укладені з ПП «Зернопродукт», видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому передачі, довіреності, складські квитанції (т. 2 а.с. 48 - 61).
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Ценфинторг - Юг» контролюючий орган посилається на те, що згідно акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ценфинторг-Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період січень 2011 року» від 10.05.2011 року №576/23-300/35989010 у вказаного контрагента у IV кварталі 2010 року чисельність працюючих складає 6 осіб; відсутні необхідні для виробництва продукції матеріальні ресурси, виробничі бази, складські приміщення. У зв'язку із цим на думку відповідача позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по зазначеному постачальнику за січень 2011 року у розмірі 118723,18 грн.
Так, 27 січня 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Ценфинторг-Юг» (продавець) укладено договір купівлі - продажу №540005, відповідно до якого останній зобов'язується поставити в установлений строк сою. Продавець здійснює поставку товару на умовах DAT ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка - Тера» автомобільним транспортом (т. 2 а.с. 85 - 86).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:
- видаткову накладну від 27 січня 2011 року №РН-0000021, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 29.400 т на загальну суму 113484,12 грн., у тому числі ПДВ 18914,02 грн., податкову накладну від 27 січня 2011 року №21, товарно - транспортну накладну від 26.01.2011 року №02АБЖ, відповідно до якої автотранспортним підприємством ПП «Влада плюс» здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 29.400 т (т. 2 а.с. 87 - 90). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 107).
Аналогічного змісту договір був укладений за №540007 від 28 січня 2011 року.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:
- видаткову накладну від 28 січня 2011 року №РН-0000022, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 92.820 т на загальну суму 362925,83 грн., у тому числі ПДВ 60487,64 грн., податкові накладні від 27 січня 2011 року №21, від 28.01.2011 року №22, товарно - транспортні накладні від 27.01.2011 року №124183, відповідно до якої автотранспортним підприємством ПП «Влада плюс» здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 31.320 т, від 28.01.2011 року №124036, відповідно до якої автотранспортним підприємством ПП «Влада плюс» здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 29880 т, від 27.02.2011 року №124184, відповідно до якої автотранспортним підприємством ПП «Влада плюс» здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 31.620 т (всього за трьома ТТН 92.820 т, що відповідає даним видаткової накладної) (т. 2 а.с. 87 - 100); На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 108)
- видаткову накладну від 29 січня 2011 року №РН-0000023, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 60.340 т на загальну суму 235929,15 грн., у тому числі ПДВ 39321.52 грн., податкову накладну від 29 січня 2011 року №23, товарно - транспортні накладні від 29.01.2011 року №074889, відповідно до якої автотранспортним підприємством ПП «Влада плюс» здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 29.780 т, від 28.01.2011 року №074890, відповідно до якої автотранспортним підприємством ПП «Влада плюс» здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 30560 т (всього за двома ТТН 60.340 т, що відповідає даним видаткової накладної) (т. 2 а.с. 101 - 106). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 108)
Загальна сума податку на додану вартість за вищенаведеними податковими накладними складає 118723,18 грн.
Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем наданий договір складського зберігання зерна від 15 липня 2010 року №374/нк-10, що укладений з ТОВ «МСП Ніка Тера» та доповнення до нього, сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (т. 2 а.с. 109 - 120).
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Агромарин - М» контролюючий орган посилається на те, що згідно акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агромарин-М» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року» від 22.04.2011 року №502/23-300/37104044, зазначений контрагент не мав необхідних умов для виконання постачання товару або здійснення господарської діяльності. У зв'язку із цим на думку відповідача позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по зазначеному постачальнику за січень 2011 року у розмірі 66044,67 грн.
Так, 26 січня 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Агромарин - М» (продавець) укладено договір купівлі - продажу №540003, відповідно до якого останній зобов'язується поставити в установлений строк сою. Продавець здійснює поставку товару на умовах DAT ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка - Тера» автомобільним транспортом (т. 2 а.с. 123 - 124).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:
- видаткову накладну від 26 січня 2011 року №РН-0000083, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 33.760 т на загальну суму 130313,74 грн., у тому числі ПДВ 21718,96 грн., податкову накладну від 26 січня 2011 року №83, товарно - транспортну накладну від 20.01.2011 року №482804, відповідно до якої автотранспортним підприємством ПП «Югострой» здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 33.760 т (т. 2 а.с. 125 - 128). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 135);
- видаткову накладну від 27 січня 2011 року №РН-0000084, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 68.900 т на загальну суму 265954,27 грн., у тому числі ПДВ 44325,71 грн., податкову накладну від 27 січня 2011 року №84, товарно - транспортні накладні від 26.01.2011 року №482806, відповідно до якої автотранспортним підприємством ПП «Югострой» здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 32.340 т, від 26.01.2011 року №428318, відповідно до якої автотранспортним підприємством ПП «Югострой» здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 36.560 т (всього за двома ТТН 68.900 т, що відповідає даним видаткової накладної) (т. 2 а.с. 129 - 134). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 135).
Загальна сума податку на додану вартість за вищенаведеними податковими накладними складає 66044,67 грн.
Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем наданий договір складського зберігання зерна від 15 липня 2010 року №374/нк-10, що укладений з ТОВ «МСП Ніка Тера» та доповнення до нього, сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (т. 2 а.с. 109 - 120).
Щодо взаємовідносин з ПП «Влада плюс» контролюючий орган посилається на акт ДПІ у м. Херсоні «Про результати планової виїзної перевірки ПП «Влада плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року» від 30.12.2011 року №4573/23-4/31653619, відповідно до якого у вказаного контрагента відсутні поставки товарів; по ланцюгу постачання від контрагентів постачальників до ПП «Влада плюс» та в подальшому до позивача встановлено відсутність фінансово - господарських операцій. У зв'язку із цим на думку відповідача позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по зазначеному постачальнику за січень 2011 року у розмірі 58305,51 грн., за березень 2011 року - 39819,34 грн.
Так, 26 січня 2011 року між позивачем (покупець) та ПП «Влада Плюс» (продавець) укладено договір купівлі - продажу №530002, відповідно до якого останній зобов'язується поставити в установлений строк сою. Продавець здійснює поставку товару на умовах DAT ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка - Тера» автомобільним транспортом (т. 2 а.с. 139 - 140).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:
- видаткову накладну від 26 січня 2011 року №РН-0000017, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 34.060 т на загальну суму 131471,74 грн., у тому числі ПДВ 21911,96 грн., податкову накладну від 26 січня 2011 року №20, товарно - транспортну накладну від 26.01.2011 року №0812, відповідно до якої автотранспортним підприємством здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 34.060 т (т. 2 а.с. 141 - 144). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 135)
- видаткову накладну від 27 січня 2011 року №РН-0000018, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 67.100 т на загальну суму 259006,27 грн., у тому числі ПДВ 43167,71 грн., податкову накладну від 27 січня 2011 року №21, товарно - транспортні накладні від 26.01.2011 року №0626, відповідно до якої ФО-П Новожиловим здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 38.220 т, від 26.01.2011 року №1981, відповідно до якої автотранспортним підприємством здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 28.880 т (всього за двома ТТН 67.100 т, що відповідає даним видаткової накладної) (т. 2 а.с. 145 - 150). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 163);
Аналогічного змісту договір був укладений 28 січня 2011 року за №530009 між позивачем (покупець) та ПП «Влада Плюс» (продавець) (т. 2 а.с. 181 - 182).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:
- видаткову накладну від 28 січня 2011 року №РН-0000020, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 32.640 т на загальну суму 127622,27 грн., у тому числі ПДВ 21270,38 грн., податкову накладну від 28 січня 2011 року №23, товарно - транспортну накладну від 26.01.2011 року №0625, відповідно до якої автотранспортним підприємством здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 32.640 т (т. 2 а.с. 183 - 186). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 165)
- видаткову накладну від 29 січня 2011 року №РН-0000021, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 63.480 т на загальну суму 248206,55 грн., у тому числі ПДВ 41367,76 грн., податкову накладну від 29 січня 2011 року №24, товарно - транспортні накладні від 29.01.2011 року №0614, відповідно до якої перевізником здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 29.100 т, від 29.01.2011 року №0496, відповідно до якої автотранспортним підприємством здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 34380 т (всього за двома ТТН 63.480 т, що відповідає даним видаткової накладної) (т. 2 а.с. 187 - 162). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 164).
Окрім цього, між позивачем та (покупець) та ПП «Влада Плюс» (продавець) укладено договір від 03.03.2011 року №530077 аналогічного змісту вищенаведеним на підтвердження виконання якого надані видаткова накладна від 02 березня 2011 року №РН-0000037, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 59.580 т на загальну суму 238916,04 грн., у тому числі ПДВ 39819,34 грн., податкову накладну від 02 березня 2011 року №2 та товарно - транспортні накладні, виписку по рахунку у банку.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Шер К» контролюючий орган посилається на акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Шер К» з питань формування податкового кредиту та визначення податкових зобов'язань за січень 2011 року» від 18.03.2011 року №871/23-100/33436701, відповідно до якого у останнього відсутні поставки товарів (робіт, послуг), умовно придбаних у ПП «Агропрайд», платникам податків - покупцям у жовтні - грудні 2010 року. У зв'язку із цим на думку відповідача позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по зазначеному постачальнику за січень 2011 року у розмірі 43974,42 грн.
Так, 29 січня 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Шер К» (продавець) укладено договір купівлі - продажу №540008, відповідно до якого останній зобов'язується поставити в установлений строк сою. Продавець здійснює поставку товару на умовах DAT ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка - Тера» автомобільним транспортом (т. 2 а.с. 168 - 169).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:
- видаткову накладну від 29 січня 2011 року №РН-0155, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 36.520 т на загальну суму 142793,05 грн., у тому числі ПДВ 23798,84 грн., податкову накладну від 29 січня 2011 року №155, товарно - транспортну накладну від 28.01.2011 року №0036715, відповідно до якої приватним підприємцем здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 36.620 т (т. 2 а.с. 170 - 173). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 178);
- видаткову накладну від 31 січня 2011 року №РН-0156, відповідно до якої позивач отримав сою у кількості 30.960 т на загальну суму 121053,48 грн., у тому числі ПДВ 20175,58 грн., податкову накладну від 31 січня 2011 року №156, товарно - транспортну накладну від 29.01.2011 року №0036719, відповідно до якої автотранспортним підприємством здійснено перевезення сої в пункт розвантаження - ТОВ «МСП Ніка - Тера» у кількості 30.960 т (т. 2 а.с. 174 - 177). На підтвердження оплати отриманого товару надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 178).
На підтвердження подальшої реалізації отриманого товару позивачем надані договір купівлі - продажу від 24.05.2011 року №11/1128НГ, від 24.05.2011 року про продаж сої ДП ВАТ «Київхліб «Булочно-кондитерський комбінат», ДП ВАТ «Київхліб» Дослідний хлібзавод», видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товару (т. 2 а.с. 179 - 192).
Щодо взаємовідносин з ТОВ «К.С.Д. - Київ» контролюючий орган посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «К.С.Д. - Київ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП Союз» за серпень 2011 року» від 15.06.2012 року №588/22-30/30784035, відповідно до якого під час проведення перевірки не підтверджено реальність господарських операцій з поставки товарів та надання послуг останнім, а парвочини з контрагентами - покупцями вчинені без настання реальних наслідків.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2009 року між позивачем (абонент) та ТОВ «К.С.Д. - Київ» (оператор) укладено договір №24901 про надання послуг кур'єрського зв'язку мережі КСД, відповідно до якого останній надає послуги кур'єрського зв'язку (т. 1 а.с. 208).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт приймання - здачі наданих послуг кур'єрського зв'язку від 31.08.2011 року, податкову накладну від 31.08.2011 року №514 (т. 2 а.с. 209 - 214). На підтвердження оплати отриманих послуг позивачем надано виписку по рахунку у банку (т. 2 а.с. 215).
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарські операції позивача з зазначеними вище контрагентами здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Пунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно абзацу «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Аналогічні норми передбачені Податковим кодексом України.
Так, відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено колегією суддів, на дату підписання договорів та розрахункових документів контрагенти позивача не були припинені та були платниками податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що не відповідають моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Окрім цього, згідно акту перевірки контролюючим органом встановлено, що в порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України позивач в декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року задекларовано від'ємні податкові зобов'язання в розмірі 2949623,00 грн., які сформовані за рахунок коригування податкових зобов'язань (рядок 8.1 декларації) в бік їх зменшення на 8473969,00 грн., а не за рахунок сум податку на додану вартість, отриманих від покупців в складі оплати за реалізований товар.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, позивачем було здійснено продаж кукурудзи 3 класу ТОВ «Ластівка ЛТД» на загальну суму 30476561,40 грн., у тому числі ПДВ 5079426,90 грн. (договір від 14.10.2010 року №КФ10/1132НГ (т. 2 а.с. 216 - 221) та ТОВ «Концерн Галнафтогаз» на загальну суму 20367250,67 грн., у тому числі ПДВ 3394541,78 грн. (договір від 18.10.2010 року №КФ10/1175 НГ (т. 3 а.с. 15 - 33).
Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У зв'язку із здійсненням відвантаження товару зазначеним контрагентам позивачем було нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які відображені в податковій декларації за жовтень 2010 року (додаток 5 до декларації т. 3 а.с. 86).
04 жовтня 2010 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №938 «Про встановлення обсягів квот на окремі види сільськогосподарської продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню, і затвердження Порядку видачі ліцензії на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції та розподілу квот».
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно абз. «а» пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 зазначеного Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.
Колегією суддів встановлено, що у зв'язку із наведеним в лютому 2011 року ТОВ «Ластівка ЛТД» на загальну суму 30476561,40 грн., у тому числі ПДВ 5079426,90 грн. (т. 2 а.с. 234 - 236, 239 - 241, 244 - 246, 249 - 250 т. 3 а.с. 1, 4 - 6, 9 - 11, 14) та ТОВ «Концерн Галнафтогаз» на загальну суму 20367250,67 грн., в тому числі ПДВ 3394541,78 грн. (т. 3 а.с. 34 - 36, 38 - 40, 42 - 44, 46 - 48,) здійснено повернення товару - кукурудзи, про що було складено відповідні акти.
У зв'язку із наведеним, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та додатку 1 до неї «Розрахунок коригування сум ПДВ» позивачем було здійснено коригування податкових зобов'язань на загальну суму - 42369843,00 грн. без ПДВ (ПДВ - 8473969,00 грн.) (т. 3 а.с. 64 - 80) та надіслано ТОВ «Ластівка ЛТД» та ТОВ «Концерн Галнафтогаз» розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (т. 2 а.с. 237, 242, 247, т. 3 а.с. 2, 7, 12, 37, 41, 45, 49).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач правомірно скорегував податкові зобов'язання в бік їх зменшення на 8473969,00 грн.
Отже, враховуючи, що висновок акту про неправомірність декларування від'ємного податкового зобов'язання в розмірі 2949623,00 грн. ґрунтується на підставі лише зазначеного вище корегування, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки в частині порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення від 29.08.2013 року №0000273720 є протиправним, тому підлягає скасуванню.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» задовольнити.
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 29.08.2013 року №0000273720.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 03.03.2014 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.М. Оксененко
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Оксененко О.М.
Федотов І.В.
Судове рішення № 37559071, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14264/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: