Ухвала суду № 37559053, 25.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17881/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Укроборонресурси» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства «Укроборонресурси» про стягнення податкового боргу у розмірі 139227,07 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державного підприємства «Укроборонресурси», в якому просив суд винести рішення, яким відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України надати дозвіл на погашення податкового боргу у розмірі 139227,07 грн. за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів з банківських рахунків боржника шляхом виставлення платіжних вимог (інкасованих доручень (розпоряджень) та вилучення готівкових коштів з каси (місць зберігання готівкових коштів), яке направити до виконання контролюючому органу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року позов задоволено, стягнуто з рахунків відповідача до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 139227,07 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про стягнення податкового боргу у розмірі 100000,00 грн., з урахуванням сплаченої суми у розмірі 39227,07 грн., як погашеного податкового боргу по земельному податку.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, відповідачем до органу державної податкової служби було подано податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, якою нарахував земельного податку на загальну суму 208565,51 грн., у тому числі щомісячно з січня по грудень по 17380,46 грн., за грудень 17380,45 грн. Зазначена декларація зареєстрована за №1300001430.

Згідно розрахунку податкового боргу станом на 01.10.2013 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 139227,07 грн., у тому числі строком сплати самостійно нарахованого грошового зобов'язання на 02.03.2013 року, 30.03.2013 року, 30.04.2013 року, 30.05.2013 року, 30.06.2013 року, 30.07.2013 року, 30.08.2013 року, 30.09.2013 року по 17380,46 грн.; 27.02.2013 року нараховано пеню у розмірі 183,39 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем обліковується заборгованість з земельного податку, яка у зв'язку з несплатою відповідачем підлягає стягненню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1 статті 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, податковий борг підприємства з земельного податку в сумі 139380,00 грн. виник з самостійно поданих податкових декларацій з земельного податку, що підтверджується копією облікової картки платника податків та на час розгляду справи судом першої інстанції не сплачений, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була направлена податкова вимога від 21 вересня 2013 року №521, яка отримана відповідачем 16.09.2013 року.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, про що свідчать матеріли справи.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що згідно платіжного доручення від 03.12.2013 року №952 останнім було сплачено 39277,07 грн. з метою погашення податкового боргу по земельному податку за 2013 рік, у зв'язку із чим податкова заборгованість складає 100000,00 грн., з наступних підстав.

Відповідно до положень пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з витягу з облікової картки платника земельного податку, сплачена позивачем сума 39227,07 грн. була направлена на погашення податкового боргу з земельного податку по іншій декларації - за №3664.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Укроборонресурси» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 03.03.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.