Ухвала суду № 37552849, 28.02.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Джуги С.Д., Кеміня М.П.,

при секретарі : Гаврилко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Іршавського районного суду від 05 грудня 2013 року в справі за позовом ПАТ КБ "Надра" в особі відділення ПАТ КБ "Надра" Ужгородське регіональне відділення до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Іршавського районного суду від 05 грудня 2013 року позов ПАТ КБ "Надра" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" в особі відділення ПАТ КБ "Надра" Ужгородське РУ заборгованість за кредитним договором в сумі 87707,71 гривень, яка складається із заборгованості по кредиту в сумі - 55916,47 грн., заборгованості по відсотках - 17851,47 грн.; пені - 10251,38 грн. та штрафу - 3688,40 грн.

У позові ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено за спливом строку позовної давності.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" в особі відділення судові витрати по сплаті судового збору в сумі 877,08 гривень.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у позові ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду в частині відмови у позові ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_3 сторонами не оскаржується.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 лютого 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2007/840-МК/21, згідно якого останній отримав кредит в сумі 17000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5% річних, строком погашення по 10 лютого 2012 року включно.

Згідно умов кредитного договору (Графіку) відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених цим договором - сплатити неустойку та відшкодувати завдані банку збитки (п.6.1.2 кредитного договору).

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 21.02.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого остання поручилася перед банком відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору, в тому числі повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити можливі штрафні санкції. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.п. 1.1, 1.2. договору поруки).

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором у нього станом на 11.09.2013 року виникла заборгованість в сумі 10973,07 доларів США, що по курсу НБУ становить 87707,71 грн., яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 6995,68 доларів США, що еквівалентно 55916,47 грн.; заборгованості по відсотках 2233,39 доларів США, що еквівалентно 17851,47 грн.; пені 1282,54 доларів США, що еквівалентно 10251,38 грн., та штрафу - 461,45 доларів США, що еквівалентно 3688,40 грн..

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у строк, встановлений у зобов'язанні.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема п.п. 9.1., 9.2., 9.2. кредитного договору, відповідно до яких : - у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня; - у разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня; - за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5,0% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки боржник ОСОБА_1 у строк, встановлений кредитним договором, а саме 10 лютого 2012 року позику не повернув, відсотки за користування позикою не сплатив, і на письмову вимогу банку від 27.03.2013 року заборгованість в розмірі 10377,42 доларів США, що еквівалентно 82946,69 грн. не сплатив, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором в сумі 87707,71 грн., що еквівалентно 10973,07 доларів США.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів про отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 17000,0 дол. США, то такі не заслуговують на увагу, оскільки відповідач ОСОБА_1 на виконання умов укладеного між ним і банком кредитного договору погашав кредит та сплачував відсотки, зокрема ним було погашено кредит в сумі 10004,32 доларів США і сплачено відсотків в сумі 7858,10 доларів США, що вказує на отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів і виконання ним умов кредитного договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_2 відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Іршавського районного суду від 05 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :