Ухвала суду № 37551699, 05.03.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/8465/13-к Провадження №11-кп/773/87/14 Головуючий у 1 інстанції:Квятковський М.С. Категорія:ч.3 ст. 307 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Борсука П.П.,

суддів Хлапук Л.І., Міліщука С.Л.,

при секретарі Власюк О.С.,

з участю прокурора Чубка Д.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляції обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець ст. Костромская, Краснодарського краю, Російської Федерації, громадянина Росії, із середньою освітою, неодружений, не працює, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

29 липня 2002 року вироком Луцького районного суду Волинської області за ч.3 ст.309 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

10 грудня 2008 року вироком Луцького міського суду Волинської області за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

14 червня 2010 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ст.ст. 395, 71, 72 КК України на 7 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання 04 травня 2011 року;

засуджений за:

ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

ч.3 ст. 307 КК України до покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

Обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.ч.1 і 2 ст.306 КК України виправдано на підставі п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв'язку із недоведенням досудовим розслідуванням, що ним було вчинено дані кримінальні правопорушення;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець м. Ківерці Волинської області, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_6, проживає в АДРЕСА_7, раніше судимий:

21 липня 1998 року вироком Луцького міського суду Волинської області за ч.1 ст. 229-6 ;46-1 КК України на 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік та штрафу в розмірі 170 гривень;

30 вересня 1998 року вироком Луцького міського суду Волинської області за ч.2 ст.229-6; ч.3 ст.42, ст. 14 КК України на 2 роки 2 місяці позбавлення волі із застосуванням примусового лікування від наркоманії;

15 лютого 2001року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч.2 ст. 196-1; ст. 14 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням примусового лікування від наркоманії; 19 жовтня 2001 року вирок Ківерцівського районного суду переглянуто, перекваліфіковано дії ОСОБА_2 із ст.196-1 ч.2 на ст.395 КК України та призначено покарання у виді 6 місяців позбавлення волі;

08 квітня 2003 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч.2 ст. 307; ч.2 ст. 309; ст.ст.70, 96 КК України на 5 років позбавлення волі; постановою Волинського обласного суду, від 17.06. 2003року, з вироку ст. 96 КК України виключено;

23 травня 2003 року вироком Луцького міського суду Волинської області за ч.2 ст. 140; ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі терміном на 5 років з конфіскацією майна. 01 серпня 2003 року постановою апеляційного суду Волинської області, у відповідності до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів по постановлених вироках, від 15 лютого 2001 року і від 08 квітня 2003 року, до відбуття призначеного покарання - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, зараховано період з 04 грудня 2000 року до 18 січня 2002 року, і виключено з вироку ст.96 КК України - примусове лікування від наркоманії;

28 листопада 2007 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч.3 ст. 185; ч.2 ст. 309; ст. 70; ст. 71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі з відбуттям строку покарання 18 листопада 2010 року,

засуджений:

за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженець м. Кузнецовська Рівненської області, громадянин України, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 раніше судимий:

31 березня 2004 року вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

25 березня 2005 року вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області за ч.2 ст.185; 71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

26 грудня 2008 року вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, згідно ухвали апеляційного суду Рівненської області, від 31 березня 2009 року, вирок Кузнецовського міського суду від 26 грудня 2008 року змінений і ОСОБА_3 засуджений за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 185 КК України, на 3 роки позбавлення волі;

09 лютого 2012 року вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за:

ч.2 ст. 317 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, вчинених за даним вироком суду і за вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 липня 2013 року, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 визначено рахувати з часу взяття їх під варту: ОСОБА_1 із 12 листопада 2012 року; ОСОБА_2. із 13 листопада 2012 року; ОСОБА_3 із 21 червня 2013року, зараховано йому в строк відбуття покарання, час перебування його під вартою за вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 липня 2013 року.

Вироком суду вирішено долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі постановлено стягнути з обвинувачених, пропорційно встановленим епізодам їх участі у злочинній діяльності: із ОСОБА_1 - 2 583 грн. 20 коп., із ОСОБА_2 - 740 грн. 20 коп., із ОСОБА_3- 735 грн. 60 коп.

Переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, апеляційний суд,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за незаконне придбання, виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК України, у великих розмірах, обвинувачений ОСОБА_1, крім того ж і у особливо великих розмірах, а ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за надання приміщення для незаконного виготовлення наркотичних засобів, вчинене повторно, з корисливих мотивів, групою осіб та за незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненене повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, повторно, в період з початку вересня до 27 жовтня 2012 року, при невстановлених обставинах, незаконно придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - висушену макову солому, обіг якої заборонено, а саме: в перших числах вересня 2012 року - за 2 500 гривень 50 стаканів макової соломи, кожен об'ємом у 250 мг; 30 вересня 2012 року - за 7 000 гривень 70 банок макової соломи, кожна ємністю 0,5 л; 20 жовтня 2012 року - за 5 000 гривень 100 стаканів макової соломи, кожен об'ємом 250 мг; 27 жовтня 2012 року - за 2 000 гривень 3, 5 кг макової соломи, які, зберігаючи при собі перевозив в салоні невстановленого автомобіля, а також тричі в салоні автомобіля «FIAT SCUDO», д.н.з. НОМЕР_1 до АДРЕСА_4, який ним орендувався у громадянина ОСОБА_7, де незаконно зберігав наркотичні засоби з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу - опію ацетильованого та подальшого збуту.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1, повторно, в першій декаді вересня і першій декаді жовтня 2012 року, двічі, незаконно придбав поблизу с. Гірка Полонка Луцького району неподалік автодороги Луцьк-Львів особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який незаконно, зберігаючи при собі, перевіз громадським транспортом в гараж АДРЕСА_4. Наркотичний засіб в подальшому обвинуваченим був виготовлений: висушений, подрібнений і розфасований у паперові згортки та поліетиленові пакети і зберігався з метою збуту.

В перших числах вересня 2012 року, 09, 11, 12, 14 і 23 вересня, 10, 20 і 29 жовтня, 12 листопада 2012 року ОСОБА_1 раніше незаконно придбаний наркотичний засіб - макову солому, зберігаючи при собі, переносив з гаража АДРЕСА_4 до приміщення квартири обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5, та у вказаному приміщенні виготовляв з неї, шляхом синтезу, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований в розмірах кожного разу у 40 смі, який переносив до місця свого проживання за адресою : АДРЕСА_1, де зберігав його для подальшого збуту наркозалежним особам.

У вищевказаний час ОСОБА_3 і ОСОБА_8, яка засуджена вироком Луцького міськрайонного суду від 15 квітня 2013 року, надали ОСОБА_1 приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_5 для виготовлення наркотичних засобів, а за це останній кожного разу незаконно збував на безоплатній основі першим по 2 смі особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено опію ацетильованого, а 12 листопада 2012 року в цьому ж приміщенні він же незаконно збув ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено опій ацетильований масою в перерахунку на висушену речовину 0, 038 г та ОСОБА_3 - особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено опій ацетильований масою в перерахунку на висушену речовину, відповідно 0, 029 і 0, 012 г, а обвинувачений ОСОБА_3 незаконно придбавав його для власного вживання без мети збуту.

За період з 03 вересня до 29 жовтня 2012 року ОСОБА_1 повторно, незаконно збув ОСОБА_9 в загальній кількості 117 смі раніше виготовленого особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - опію ацетильованого, а саме:

поблизу будинку №22, що на вул. Кравчука в м. Луцьку: 03 вересня 2012 року за 200 гривень 5 смі, 11 вересня і 10 жовтня 2012 року - кожного разу за 500 гривень по 15 смі, 13 вересня 2012 року - за 300 гривень 7 смі, 15 вересня 2012 року - за 300 гривень 7 смі;

в АДРЕСА_1: 07 вересня 2012 року за 100 гривень 2 смі;

в районі вул. Кравчука в м. Луцьку: 06 вересня 2012 року за 200 гривень 5 смі, 08 вересня 2012 року - безоплатно 3 смі, 15 вересня 2012 року - за 250 гривень 5 смі;

поблизу будинку №4 на вул. Воїнів Інтернаціоналістів в м. Луцьку - 09 вересня 2012 року за 500 гривень 13 смі;

поблизу будинку №22 на пр. Соборності в м. Луцьку: 12 вересня 2012 року за 500 гривень 17 смі, 23 вересня 2012 року - за 500 гривень 13 смі, 29 жовтня 2012 року - за 500 гривень 13 смі опію ацетильованого.

Крім того, 25 жовтня і 08 листопада 2012 року у вечірню пору доби поблизу будинку №22 на вул. Кравчука в м. Луцьку ОСОБА_1 повторно, незаконно збув ОСОБА_10 0, 151 г і 0, 1301 г, відповідно за 200 та 300 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований.

Крім того, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, на вул. Воїнів Інтернаціоналістів поблизу кафе «Славутич» у м. Луцьку, повторно, незаконно збули ОСОБА_11 03 і 05 вересня 2012 року кожного разу за 300 гривень по 5 смі, а 12 вересня 2012 року за 140 гривень 2 смі особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено -опію ацетильованого.

Крім того, 06 вересня 2012 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, на вул. Воїнів Інтернаціоналістів в подвір'ї будинку №4 в м. Луцьку, збули ОСОБА_12 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, опій ацетильований масою, в перерахунку на висушену речовину 0, 247 г за 300 гривень, і особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, масою, в перерахунку на висушену речовину 33, 97 г за 300 гривень, а 18 жовтня 2012 року близько 11 год. 50 хв., повторно, на вул. Воїнів Інтернаціоналістів біля будинку №2 в м. Луцьку, незаконно збули йому ж за 300 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, масою, в перерахунку на висушену речовину 20, 87 г.

Крім того, 12 листопада 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 у вечірній час незаконно зберігав при собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину відповідно 0,852г та 0,770г, а загальною масою -1,622г, що являється великим розміром, який переніс до місця свого проживання, з метою наступного збуту наркозалежним особам, однак був затриманий працівниками міліції біля входу в під'їзд будинку № 22, що на вул. Кравчука м. Луцька.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1, повторно, в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_5 незаконно зберігав з метою збуту особливо небезпечні наркотичні засоби- макову солому, масою в перерахунку на висушену речовину 147,98г, першо-початкова маса вилученої макової соломи у перерахунку на висушену речовину становила 149,89г; канабіс масою в перерахунку на висушену речовину, відповідно 3,12г і 0,69г, загальна маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становила 3,81г з метою збуту, які 12 листопада 2012 року були вилучені під час обшуку у вищезазначеному приміщенні. Вилучений у цьому приміщенні особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс приблизно в третій декаді жовтня 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 незаконно придбав поблизу с. Гірка Полонка Луцького району неподалік автодороги Луцьк-Львів, після чого, зберігаючи при собі, перевіз громадським транспортом в гараж АДРЕСА_4, де вказаний наркотичний засіб виготовив: висушив, подрібнив і розфасував у паперові згортки і поліетиленові пакети, з метою збуту.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1, повторно, в гаражі АДРЕСА_4 незаконно з метою збуту зберігав попередньо незаконно придбаний у невстановлений час, місці і обставинах, і перевезений автомобілем «FIAT SCUDO», д.н.з. НОМЕР_1 до вказаного гаражу особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, макову солому, маса якої в перерахунку на висушену речовину, складає відповідно 970,33г., 368,03г., 1682,26г, загальна маса макової соломи, у перерахунку на висушену речовину, складає 3020,62г, що являється великим розміром, і раніше незаконно придбаний неподалік автодороги Луцьк-Львів, поблизу с. Гірка Полонка Луцького району приблизно в третій декаді жовтня на початку листопада 2012 року та перевезений у вказаний гараж громадським транспортом канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину, складає 962,73г, що являється великим розміром, які 13 листопада 2012 року, в період часу з 08:05 до 08:25 години були вилучені під час проведення огляду гаража.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1, повторно, незаконно з метою збуту у гаражі за АДРЕСА_8 зберігав раніше незаконно придбаний приблизно в третій декаді жовтня-на початку листопада 2012 року неподалік автодороги Луцьк-Львів, поблизу с. Гірка Полонка Луцького району та незаконно перевезений громадським транспортом у вищевказаний гараж особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину, складає 5 092,41г, що являється особливо великим розміром, який 13 листопада 2012 року, в період часу з 08:45 до 09:15 години був вилучений під час огляду гаража.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2, повторно, незаконно з метою збуту зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_7 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину, відповідно, 747,21г та 9,95г, загальною масою 757,16г, що являється великим розміром, який 13 листопада 2012 року, в період з 12:00 до 13:00 год був вилучений під час огляду працівниками міліції.

Органом досудового розслідуваня обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачувався і у використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, та у вчиненні таких дій повторно, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1 і 2 ст.306 КК України. За цим обвинуваченням ОСОБА_1 був виправданий на підставі п.1 ч.1 ст. 373 КПК України. Суд обгрунтував своє рішення тим, що таке обвинувачення не знайшло свого доведення в суді, оскільки не було здобуто доказів, які б стверджували обставини щодо того, що саме кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів, і яка їх кількість, були використані з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, і такі докази відсутні в матеріалах кримінального провадження.

У своїй апеляції обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та захисники ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 вважають вирок суду незаконним, необґрунтованим, у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосування кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених. Стверджують, що стороною обвинувачення не було надано достатньої кількості доказів, які свідчили б про наявність у діях обвинувачених ознак інкримінованих їм злочинів.

Просять вирок суду першої інстанції: захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 - скасувати та ухвалити щодо ОСОБА_1 виправдувальний вирок; обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник ОСОБА_5 - змінити, перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_2 з ч.2 ст. 307 КК України на ч.1 ст. 309 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 - за ч.2 ст. 317 КК України виправдати його.

В своїх запереченнях на ці апеляційні скарги прокурор у кримінальному провадженні, вважає їх безпідставними. Стверджує, що висновки суду відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, призначені обвинуваченим покарання відповідають їх особам та тяжкості вчинених ними правопорушень, судове рішення є законним, а тому їх апеляції просить залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційних скарг, обвинувачених і їх захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які подані апеляції підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, міркування прокурора про підтримання судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляції обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення, апеляція обвинуваченого ОСОБА_3 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 25 жовтня і 08 листопада 2012 року, а також ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 06 вересня і 18 жовтня 2012 року повторного незаконного збуту наркотичних засобів повністю стверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколами оперативних закупівель наркотичних засобів у ОСОБА_1 від 25 жовтня та 08 листопада 2012 року, в ході таких ОСОБА_10. двічі у першого за грошові кошти було придбано особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, опій ацетильований, масою, в перерахунку на висушену речовину, відповідно 0,151 і 0,1301 грами та протоколами оперативних закупівель наркотичних засобів у ОСОБА_2 від 06 вересня і 18 жовтня 2012 року, в ході таких ОСОБА_12 двічі у обвинуваченого ОСОБА_2 за грошові кошти було придбано особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено, при першій оперативній закупівлі - опій ацетильований і канабіс, при другій - опій ацетильований.

Так, із матеріалів кримінального провадження убачається, що проведення оперативних закупівель наркотичних засобів в обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було санкціоноване в установленому законом порядку та здійснювалось у порядку, регламентованому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Допитані судом у якості свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, особи, що приймали участь у проведенні оперативних закупівель 25 жовтня і 08 листопада 2012 року, як поняті, послідовно та незмінно вказували про придбання ОСОБА_10. за грошові кошти у ОСОБА_1 наркотичних засобів, а також підтвердили складення процесуальних документів за їх результатами.

Висновками експертів від 28 та 30 листопада 2012 року підтверджується, що придбані в ході оперативної закупівлі у ОСОБА_1 речовини являють собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено ацетильований опій, масами, в перерахунку на суху речовину відповідно 0,151 і 0,1301 грама.

Неявка в судове засідання свідка ОСОБА_10, на думку апеляційного суду, не може свідчити про неповноту судового розгляду. Як свідчать матеріали кримінального провадження, цей свідок неодноразово викликався судом першої інстанції для допиту. До того ж в обгрунтуваня своїх висновків щодо винуватості ОСОБА_1 суд першої інстанції показання цього свідка не наводив.

Вищенаведені докази в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи повністю підтверджують зазначені факти збуту ОСОБА_1 наркотичних засобів.

Про те, що придбані в ході оперативної закупівлі у ОСОБА_2 речовини являють собою особливо-небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено - канабіс і опій ацетильований у відповідних об'ємах, стверджується висновками експертів від 23 і 29 листопада 2012 року.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не збував наркотичних засобів спростовані дослідженими судом доказами, зокрема, показаннями свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19. та ОСОБА_20

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_5 на суперечності у показаннях свідка ОСОБА_17 щодо об'єму придбаного 06 вересня 2012 року ОСОБА_12 наркотичного засобу у ОСОБА_2 під час оперативної закупівлі є безпідставними. Масу даного наркотичного засобу встановлено в результаті проведеної фізико-хімічної експертизи.

Суд першої інстанції дав вірну оцінку показанням свідків ОСОБА_19. і ОСОБА_20, а посилання обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_5 на суперечності у показаннях цих свідків є надуманими.

Доводи апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на те, що поняті безпосередньо не бачили факту передачі наркотичної речовини обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не свідчить про недоведеність винуватості обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, оскільки цим особам були відомі обставини, які відносяться до справи, і їх показання узгоджуються з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Посилання на відсутність у матеріалах кримінального провадження технічної фіксації оперативних закупок за допомогою аудіо- чи відеозаписів до уваги апеляційним судом не приймаються. Рішення про застосування технічних засобів при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій є правом слідчого, прокурора, який здійснює таку негласну слідчу (розшукову) дію, а матеріали справи не містять відповідних даних про фіксування оперативних закупівель наркотичних засобів технічними засобами.

Твердження захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на те, що під час проведених у обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обшуків помічені досудовим слідством купюри, які використовувались при проведенні оперативних закупівель наркотичних засобів не вилучались не спростовують винуватість у інкримінованих їм злочинах. Як свідчать матеріали кримінального провадження, затримання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і обшук у їх житлі проводились не відразу після проведення оперативних закупівель, а значно пізніше.

Викладені у апеляціях обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 обставини, які на їх думку свідчать про незаконність проведених оперативних закупівель у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 наркотичних засобів не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Дані слідчі дії проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального закону. Підстав сумніватись у їх законності апеляційний суд не вбачає.

Протоколами про проведення оперативно - розшукових заходів - зняття інформації з каналів зв'язку від 18 грудня 2012 року, речовими доказами - дисками із записами телефонних розмов, які були оглянуті досудовим слідством 25 січня 2013 року, та досліджені у судовому засіданні, шляхом прослуховування, безумовно підтверджуються факти вчинення обвинуваченими у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 злочинних діянь, які полягали у незаконному придбанні, виготовленні, перевезенні, зберіганні, з метою збуту та незаконному збуті ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, і ОСОБА_2 ОСОБА_12 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабісу і опію ацетильованого, вчинені, повторно, крім іншого, за попередньою змовою групою осіб.

Посилання захисника ОСОБА_4 щодо невстановлення приналежності голосів, зафіксованих записами телефонних розмов саме обвинуваченому ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.

З матеріалів кримінального провадждення, а саме з вищезазначеного протоколу вбачаються номери абонентів, з якими спілкувались обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2, тому доводи захисника ОСОБА_4 щодо неможливості встановити між ким відбуваються розмови є надуманими.

Про свої розмови з обвинуваченим ОСОБА_1 щодо збуту йому наркотичних засобів підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_9

Ці та інші фактичні дані, отримані в межах кримінального провадження в результаті проведення оперативних заходів з дотриманням конституційних положень та встановленому законом порядку відповідно до ухвал слідчих суддів, якими дано дозвіл на проведення негласних слідчих дій.

Посилання захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що стороною обвинувачення не надано доказів, що свідчили б про наявність у обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 мети збуту наркотичних засобів є непереконливими.

Вилучені за результатами огляду гаражів АДРЕСА_4 і АДРЕСА_8, якими користувався обвинувачений ОСОБА_1 канабіс, масою, в перерахунку на висушену речовину 962,73 грама; макову солому загальною масою, в перерахунку на висушену речовину 3020, 62 грамма, що є великим розміром та канабіс, масою, в перерахунку на висушену речовину 5 092, 41 грама, що є особливо великими розмірами, а за результатами обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 757, 16 грама, що являється великим розміром, на думку апеляційного суду, не були призначені для власного вживання обвинуваченими, а в сукупності з іншими доказами однозначно свідчать про умисел на збут наркотичних засобів.

Протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т.6. а.к.п. 211) вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник ОСОБА_21 з матеріалами досудового розслідування ознайомились в повному обсязі, заяв чи зауважень від останніх не поступало. Разом з тим, матеріали досудового розслідування не містять жодних заяв чи клопотань обвинуваченого ОСОБА_2 про його бажання ознайомитись з вилученими в нього наркотичними засобами, які визнані у справі як речові докази, або відмови слідчого у задоволенні таких заяв. Посилання апелянтів про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а відтак, і прав обвинуваченого, є надуманими.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 в своїй апеляції на істотні порушення кримінального процесуального закону в частині порушення його права на захист не знаходить свого підтвердження в ході перевірки матеріалів кримінального провадження.

Після проведеної наркологічної експертизи та встановлення у ОСОБА_2 психічних вад, до участі у захисті його інтересів було допущено захисника адвоката ОСОБА_21. Жодні процесуальні дії з обвинуваченим ОСОБА_2 без участі захисника органом досудового розслідування не проводились.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 про несвоєчасність повідомлення його органом досудового розслідування про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину є безпідставними.

Вручення слідчим копій постанов про порушення кримінальної справи обвинуваченому ОСОБА_2., а також повідомлення його про підозру у вчиненні злочину здійснювалось у визначені законом строки.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про невиправдану тяганину та порушення строків під час досудового розслідування даного кримінального провадження є надуманими.

Так, заступником прокурора Волинської області Невірцем В.П. 25 грудня 2012 року приймалось вмотивоване рішення про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012020020000010.

Санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_2 проведений з дотриманням процесуальних норм, за результатами якого складено протокол, а вилучені речі належним чином оформлені. Законність вказаної процесуальної дії підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_22, який був понятим при обшуку. Про те, що вилучені речовини являють собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, встановлено висновком експерта від 29 листопада 2012 року. Твердження обвинуваченого про можливі порушення під час проведення цієї слідчої дії є надуманими.

Висунення версій обвинуваченим ОСОБА_2 щодо можливого підкидання працівниками міліції наркотичних засобів є нічим іншим, як вибором способу захисту обвинуваченим від пред'явленого обвинувачення та його намагання уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про чинення на нього психологічного тиску з боку працівників міліції були предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013020000000002, за результатами якого 28 січня 2013 року було прийнято постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 317 КК України спростовуються матеріалами кримінального провадження. Так, ОСОБА_3 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_8, проживав з нею, користувався житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_5, та вчиняв активні дії з надання ОСОБА_1 протягом часу з вересня до 12 листопада 2012 року приміщення для виготовлення наркотичних засобів. Про те, що саме ОСОБА_3 домовлявся з ОСОБА_1 про надання приміщення ствердила в судовому засіданні ОСОБА_8, яка засуджена вироком Луцького міськрайонного суду від 15 квітня 2013 року. Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3 не заперечували про те, що вони домовлялися між собою про виготовлення наркотичних засобів саме в цій квартирі, для придбання наркотичних засобів разом складалися грошима.

Разом із тим, на думку апеляційного суду, з обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід виключити вчинення ними повторно, за попередньою змовою групою осіб, незаконного збуту ОСОБА_11 особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено опію ацетильованого 03, 05 і 12 вересня 2012 року, виходячи з того, що ні органом досудового розслідування, ні судом першої інстанції не здобуто достатніх доказів на підтвердження їх винуватості у вчиненні даних злочинів.

Вирок суду в цій частині підлягає зміні.

Виключення з обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 цих епізодів не впливає на кваліфікацію їх дій.

Дії обвинувачених ОСОБА_1 за ч.2 і ч.3 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, виготовлення, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, у великих і особливо великих розмірах, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, виготовлення, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України у великих розмірах, ОСОБА_3 за ч.2 ст. 317, ч.2 ст. 309 КК України, як надання приміщення для незаконного виготовлення наркотичних засобів, вчинене повторно, з корисливих мотивів, групою осіб та незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України кваліфіковано правильно.

На думку апеляційного суду, зменшення обсягу обвинувачення не впливає на покарання, призначене ОСОБА_1 і ОСОБА_2., та вважає, що виправлення і перевиховання обвинувачених можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а призначені покарання обвинуваченим ОСОБА_1, яке є ближчим до мінімальної межі санкції статті, ОСОБА_2., яке є мінімальним та ОСОБА_3 відповідають вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідними і достатніми для їх виправлення і попередження вчинення нових злочинів, як ними самими, так і іншими особами.

Підстав для скасування вироку за обставин, викладених в апеляціях, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 408 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляції захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково, а в задоволенні апеляції ОСОБА_3 відмовити.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 змінити.

Виключити з його мотивувальної частини обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинення повторно, за попередньою змовою незаконного збуту ОСОБА_11 особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено опію ацетильованого 03, 05 і 12 вересня 2012 року.

В решті вирок щодо них та вирок щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 протягом того ж строку з моменту отримання її копії, шляхом подачі касаційних скарг.

Головуючий

Судді