Ухвала суду № 37551483, 04.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16564/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Реєстраційної служби Шевченківської районного управління юстиції Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09 квітня 2013 року №1511063 та від 10 квітня 2013 року №1520126, №1519510 та зобов'язати відповідача вчинити дії з державної реєстрації та видачі свідоцтва про право приватної власності ПАТ «Укргазвидобування».

В обґрунтування адміністративного позову, позивач вказує на те, що рішення відповідача про відмову у здійсненні державної реєстрації права приватної власності є протиправними, оскільки в даному випадку реєстрація прав приватної власності проводиться у зв'язку з реорганізацією юридичної особи на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно відповідно до п.51 Порядку державної реєстрації, а не на підставі, зокрема, рішення власника майна про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у приватну власність згідно п.32 Порядку державної реєстрації.

Позивач вказує на те, що відповідно до положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач вказує на те, що у разі відсутності в передавальному акті інформації щодо передачі конкретного нерухомого майна державний реєстратор з огляду на положення ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зобов'язаний зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію. Вказані вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідачем виконано не було та протиправно прийняті рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09 квітня 2013 року №1511063 та від 10 квітня 2013 року №1520126, №1519510.

Також, апелянт вказав на те, що реєстрація права приватної власності в даному випадку ним проводиться відповідно до п.51 Порядку державної реєстрації, для проведення державної реєстрації прав у зв'язку з реорганізацією юридичної особи ДК «Укрнафтогазвидобування» НАК «Нафтогаз України» шляхом перетворення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 360-р та наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 18 липня 2012 року № 529 прийнято рішення про реорганізацію ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" шляхом перетворення в ПАТ "Укргазвидобування".

Згідно з пунктом 1.2. Статуту ПАТ "Укргазвидобування", затвердженого установчими зборами ПАТ "Укргазвидобування" (рішення від 25 грудня 2012 року), товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

ПАТ "Укргазвидобування", як правонаступником Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", подано до Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- №590914 для проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлову будівлю - на будівлю операторної з КІП Іскрівська ГКР, що розташована за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с/рада Борівська, 53 км автодороги Чугуєв-Мілове Р-09;

- №589609 для проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлову будівлю - на будівлю операторної з КІП Борисівського ГКР, що розташована за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с/рада Семенівська, 9 км автодороги Р-09-Семенівка;

- №590518 для проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлову будівлю - на операторну Шевченківського ГКР, що розташована за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с/рада Петропільська, 6 км автодороги шевченкове-Нурове.

Рішеннями державного реєстратора Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області за результатами поданих позивачем заяв прийняті рішення про відмову в проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень від 09 квітня 2013 року №1511063 та від 10 квітня 2013 року №1520126, №1519510.

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції вказав на правомірність оскаржуваних рішень відповідача. Позивачем подано для проведення державної реєстрації права власності не вказані в заявах позивача об'єкти нерухомості як майно приватної власності, в той час як в свідоцтвах на дані об'єкти нерухомості в графі «Форма власності» вказано «загальнодержавна».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації права на речових та інших прав передбачена положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Стаття 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав, до яких, зокрема, відноситься подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (далі - «Порядок №703»).

Відповідно до положень п.16 Порядку №703 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 27 Порядку № 703 визначено перелік документів для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідні для виникнення, переходу або припинення права власності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем подано документи для проведення державної реєстрації права власності на вказані вище об'єкти нерухомого майна як приватної форми власності.

Проте, як вбачається зі свідоцтв про право власності на нерухоме майно у графі "Форма власності" зазначено "загальнодержавна" та у витягах про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копії яких долучено до матеріалів справи, у графі "Форма власності" зазначено "загальнодержавна".

Відповідно до ст.325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління державної власності є: Кабінет Міністрів України, уповноважені Кабінетом Міністрів України центральні і місцеві органи виконавчої влади, рада міністрів Автономної республіки Крим, юридичні особи у формі об'єднань державних підприємств та державних холдингових компаній, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів України і здійснюють функції управління державними підприємствами та державними акціонерними товариствами на умовах господарського розрахунку; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління державними корпоративними правами.

Враховуючи вищевикладене, ПАТ "Укргазвидобування" не являється суб'єктом управління державною власністю та не може бути власником державного майна.

Докази приватизації вказаних об'єктів нерухомого майна, а також наявності судових рішень, відповідно до яких за позивачем було б визнано право власності на вказані об'єкти матеріали справи не містять.

Заявлене позивачем право власності на вказані вище об'єкти нерухомого майна як "приватна", не відповідає відомостям про дане нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах, а саме, тим фактам, що відповідно до Свідоцтв про право власності на нерухоме майно у графі "Форма власності" зазначено "загальнодержавна".

Матеріали справи не містять належних доказів надання позивачем розшифровки до передавального акту, в якому зазначено актив: І - необоротні активи, ІІ - оборотні активи, ІІІ - довгострокові зобов'язання, IV - поточні зобов'язання, V - доходи майбутніх періодів, тобто з поданого позивачем передавального акту не було можливості встановити чи входять зазначені вище об'єкти до даного передавального акту.

Також, слід зазначити, що вказаний передавальний акт є одностороннім та був складений 30 вересня 2012 року, затверджений 21 грудня 2012 року, а ПАТ "Укргазвидобування" як юридичну особу було зареєстровано 27 грудня 2012 року.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту прийняття позивачем зазначеного в передавальному акті майна, а саме акт приймання-передавання майна, який є двостороннім документом та свідчить про передачу та прийом майна від однієї особи до іншої. Поданий позивачем передавальний акт не є документом, що підтверджує перехід права власності на майно в розумінні п. 27 Порядку, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 06.03.14 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.