Ухвала суду № 37551205, 05.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16714/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБабенка К.А., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії «УкрНДІгаз» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова пред'явило позов до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - ПАТ «Укргазвидобування») в особі Філії «УкрНДІгаз» ПАТ «Укргазвидобування», в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 155 505,01 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність дій та рішень відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Частинами 3 та 5 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», яке є правонаступником ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», зареєстроване як юридична особа 28.08.1998, присвоєно ідентифікаційний код 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, 26/28. Позивач має філію Український науково-дослідний інститут природних газів Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», ідентифікаційний код 00158764, місцезнаходження: 61010, м. Харків, вул. Набережна Красношкільна, 20, що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №545276 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №782290.

Як вбачається з матеріалів справи, Філія «УкрНДІгаз» Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі -Філія) зареєстрована в УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова як платник страхових внесків, знаходиться за адресою м. Харків, вул. Набережна Красношкільна, 20.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року з наступними змінами і доповненнями, держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

При цьому, статтею 24 Закону №1977-ХІІ закріплено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації -за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Отже, за рахунок державного бюджету фінансується різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для наукових працівників відповідних наукових установ, які фінансуються за рахунок державного бюджету. У випадку роботи наукового працівника на державному підприємстві, яке не фінансується з державного бюджету, то така різниця має фінансуватися на 50 відсотків з держбюджету та на 50 відсотків за рахунок такого підприємства (не бюджетної наукової установи).

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, регулює постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. (далі по тексту -Порядок №372).

Порядком №372 встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

У разі виявлення факту надміру сплачених сум, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, відповідні кошти за бажанням підприємства, установи, організації або закладу повертаються їм у 10-денний строк з дня виявлення переплати або зараховуються в рахунок фінансування різниці у розмірі пенсії у наступних періодах.

Таким чином, даний Порядок визначає процедуру фінансування різниці між сумою пенсій для наукових працівників небюджетних державних підприємств та установ.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (п.8 Порядку №372).

Так, за твердженням позивача в даному випадку пенсії громадянам призначені та виплачуються УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова, УПФУ в Ленінському районі м. Харкова, УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова, УПФУ в Київському районі м. Харкова, УПФУ в Харківському районі Харківської області, УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова, УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова, УПФУ в Жовтневому районі м. Полтава, УПФУ в Франківському районі м. Львова.

При цьому позивач посилається, що оскільки філія «УкрНДІгаз» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» знаходиться у Червонозаводському районі м. Харкова, то функція по збиранню спірних коштів покладені на УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова на підставі п.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р., №8-2.

У зв'язку з вищевикладеним на адресу Філії позивачем на виконання п.5 Порядку №372 були направлені повідомлення з розрахунками витрат на виплату пенсій, які разом із листом від 18.06.2012 № 4337/03-33 УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова були переправлені до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Не погоджуючись з діями позивача по направленню наведених повідомлень ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» оскаржила їх у судовому порядку.

Колегія суддів заначає, що Постановою ОАС м. Києва від 10.10.2012 по справі № 2а-11396/12/2670 за позовом Дочірнього підприємства «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дії протиправними адміністративний позов було задоволено частково.

Постановою КААС від 06.12.2012 постанову ОАС м. Києва від 10.10.2012 було скасовано та постановлено нову постанову, якою було визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова з направлення ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» супровідним листом від 18.06.2012 року №4337/03-33 повідомлень від 03.05.2012 р. вх.№В12-5348 від 23.05.2012 р., від 31.05.2012 р. вх.№В12-5915 від 11.06.2012р. про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на загальну суму 155 505 грн. 01 коп.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження; постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А.

Ключкович В.Ю.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Ключкович В.Ю.