Ухвала суду № 37549582, 20.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 року м. Київ К/9991/88821/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011

у справі № 2а-1870/3062/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство виробничо-енергетична компанія «Сумигазмаш» (далі по тексту - позивач, ВАТ ВЕК «Сумигазмаш») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2011 №0001102306/0/38058, №0001092306/0/38060.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 18.04.2011 №2627/23-620/04542778.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0001102306/0/38058, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі: 980,00 грн. за грудень 2010 року та 98,00 грн. за січень 2011 року, а також накладено штраф у розмірі 1,00 грн.; від 13.05.2011 №0001092306/0/38060, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 7830,00 грн., дана сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 10.2 ст. 10 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР) та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: позивачем занижено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за січень 2011 року на 7830,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.22.2) податкової декларації по ПДВ за грудень 2010 року на 980,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.22.2) податкової декларації по ПДВ за січень 2011 року на суму 98,00 грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що внаслідок формування податкового кредиту за податковими накладними виданими ДП «Антаріум» з огляду на відсутність факту придбання товарів (робіт, послуг) у ДП «Антаріум» та підтвердження неможливості їх фактичного отримання ВАТ ВЕК «Сумигазмаш». Крім того, на думку податкового органу, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (грудень 2010 року) має від'ємне значення і складає згідно декларації - 51511,00 грн., а згідно перевірки - 50531,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути сформований за наслідками реального здійснення господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника, та підтверджений первинними бухгалтерськими документами, складенням яких опосередковується даний вид господарської операції.

При цьому слід враховувати, що змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника.

В процесі розгляду даної справи, з достатньою повнотою дослідивши первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних операцій з поставки товару, суди дійшли висновку про відсутність факту реального виконання операції.

Так, судами встановлено, що між ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» та ДП «Антаріум» укладено усний договір на поставку товару. На підставі рахунку від 26.11.2010 №261110, виписаного ДП «Антаріум» (м.Вишгород Київської області), ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» сплачено грошові кошти в сумі 5880,00 грн., в т.ч. ПДВ 980,00 грн. за контролер управління АПКИ 422102.002 в кількості - 2 шт. 03.12.2010 ДП «Антаріум» виписано податкову накладну №31271 на оплачений товар. ДП «Антаріум» виписано 06.12.2010 видаткову накладну №31271.

З пояснень позивача вбачається, що операції щодо отримання товару відображено в бухгалтерському обліку підприємства, поставлено на облік по рах.20.2. Суму податку на додану вартість, сплаченої у вартості товару, позивачем відображено в податковому обліку, а 980,00 грн. включено до складу податкового кредиту грудня 2010 року.

Крім того, в день прибуття товару 06.12.2010 до м.Суми було направлено на сервісне та гарантійне обслуговування до ТОВ ВКФ «Сенс Лтд» (м.Вінниця), на підтвердження чого надано протокол №26 від 06.12.2010 та з якого вбачається, що комісією вирішено замінити по гарантії плату управління та індикації - 2 шт. Актом приймання передачі №0002279 від 06.12.2010 ТОВ ВКФ «Сенс Лтд» (м.Вінниця) прийняло матеріальні цінності від ВАТ ВЕК «Сумигазмаш», в т.ч. і плату управління та індикації (контролер).

З матеріалів справи вбачається, що надано копії сторінок журналу реєстрації довіреностей та письмові пояснення ОСОБА_2, з яких вбачається, що у даної особи, яка уповноважена отримувати товар, відсутні будь-які документи, які б засвідчували факт отримання від уповноваженої особи ДП «Антаріум» матеріальних цінностей через службу «Нічний експрес».

Також вбачається, що отриманий товар не був повернутий з ТОВ ВКФ «Сенс Лтд» (м.Вінниця) після гарантійного обслуговування, а тому в господарській діяльності ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» не використовується.

Отже, враховуючи, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання товару від ДП «Антаріум», не надано до суду жодного належного доказу, якій би свідчив, яким чином відбулося постачання товару, не надано доказів отримання та належного приймання товару.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0001102306/0/38058 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 980,00 грн. за грудень 2010 року є правомірним.

Крім того, як свідчить акт перевірки, податковий орган посилається на те, що при перевірці дод.5 «Розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року з базою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено розбіжність податкового кредиту з контрагентом ДП «Антаріум» в сумі податку на додану вартість 980,00 грн.

Із акту №627/23-1/32304897 від 22.03.2011 ДПІ у Вишгородському районі Київської області вбачається, що провести зустрічні звірки щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, якими сформовано податкове зобов'язання та податковий кредит за грудень 2010 року по січень 2011 рік неможливо, в зв'язку із тим, що ДП «Антаріум» не знаходиться за місцем реєстрації. Також зазначено, що на письмові запити управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Вишгородському районі від 18.02.2011 №861/10/15-202/324 та від 17.03.2011 №1541/10/15-202/607 дане підприємство не надано жодних підтверджуючих документів. У ДП «Антаріум» відсутні трудові ресурси для здійснення об'єму робіт, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товару (робіт, послуг) - працює за штатом 1 особа, сумісників 7 осіб, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, не мають реального товарного характеру, зазначено, що господарські операції з ДП «Антаріум» не підтверджуються, виходячи із врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна та наявність трудових ресурсів.

Як встановлено судами, розбіжність податкових зобов'язань та податкового кредиту усунута в зв'язку із прийнятим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та зняттям податкового кредиту в сумі 980,00 грн. ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» за грудень 2010 року.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0001102306/0/38058 в частині зменшення позивачу суми податку на додану вартість в сумі 98,00 грн., оскільки дане податкове повідомлення - рішення в цій частині позивачем не оспорюється.

Фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0001092306/0/38060, яким позивачу збільшено суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року та зарахування даної суми у зменшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, слугувало те, що різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (грудень 2010 року) має від'ємне значення і складає згідно декларації - 51511,00 грн., а згідно перевірки - 50531,00 грн.

Встановлена різниця складає 980,00 грн. - сума зменшеного розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року вищезазначеним спірним податковим повідомленням-рішення №0001102306/0/38058 за січень 2011 року.

З огляду на зазначене, показники рядка 22.2 декларації за грудень 2010 року переносяться до рядка 23.1 декларації за січень 2011 року та повинні становити 50531,00 грн.

Також перевіркою встановлено, що у звітному періоді ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» до складу податкового кредиту було включено податок на додану вартість у розмірі 2610,00 грн. з вартості загальногосподарських витрат по ПАТ «Сумигаз» (природний газ).

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Отже, в декларації за січень 2011 року в рядку 24 повинна міститься сума зазначена в рядку 23 за даними перевірки 52559,00 грн. (за мінусом 980,00 грн.) та яка повинна бути перенесена до рядка 25 декларації за січень 2011 року.

Тобто, позивач самостійно визначив суму, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів, але неправильно заповнив показники рядка 25.

З огляду на зазначене, сума бюджетного відшкодування повинна становити 52559,00 грн., тобто на 7830,00 грн. більше ніж зазначено в декларації за січень 2011 року - 44729,00 грн.

За приписами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо за результатами перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.

У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з ст. 200.6 Податкового Кодексу України у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах (п. 200.14 ст. 200 Податкового Кодексу України).

Таким чином, відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7830,00 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш» відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров