Ухвала суду № 37549553, 04.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2014 р. м. Київ К/800/19352/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Приходько І.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Іскрова К.М.

відповідача: Маісурадзе З.А.

прокуратури: Чубенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року

у справі № 1570/227/2012

за позовомПриватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби за участюПрокуратури м. Одесипроскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Українське Дунайське пароплавство») звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ) за участю Прокуратури м. Одеси (далі по тексту - прокуратура) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Крім того, прокуратура звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про приєднання до касаційної скарги СДПІ, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Українське Дунайське пароплавство», посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

В судовому засіданні, відповідач заявив усне клопотання про заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості заявленого клопотання та наявності підстав для його задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін та прокуратури, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» за липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 16.09.2011 року № 377/15-3/01125821/8.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» в податковій декларації за липень 2011 року не враховано висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 21.06.2011 року № 273/16-3/01125821/35 з питань правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, в якому зафіксовано завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду по р. 24 Декларації звітного періоду в сумі 1 709 558 грн., а також висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 21.06.2011 року № 274/16-3/01125821/36 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки встановлено завищення залишку від'ємного значення по рядку 20.2 декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 23549 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по р.24 декларації в сумі 503904 грн. у березні 2011 року.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.10.2011 року № 00001221530, яким ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 131 598,00 грн., у т.ч. за основним платежем -87732 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 43 866 грн. та № 00001231530, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у розмірі 2089468 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» щодо скасування податкових повідомлень-рішень, виходив з того, що позивач повинен був неузгоджену суму податкового зобов'язання за результатами перевірки включити у рядок 21.3 Декларації.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» виходив з того, що сума грошового зобов'язання, що оскаржується, є неузгодженою та відповідно не підлягає включенню у розрахунок наступного звітного періоду.

Колегія суду не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, згідно Наказу ДПА України № 985 від 21.12.2010 року «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків» суми які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку є неузгодженими і виводяться з реєстру повідомлень рішень та обліковуються в окремому реєстрі до дня набрання рішення суду законної сили.

Частиною 5 ст. 11 КАС України передбачено, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» суд апеляційної інстанції посилався на неузгодженість суми податкового зобов'язання, що зазначені в актах перевірки від 21.06.2011 року № 273/16-3/01125821/35 та № 274/16-3/01125821/36.

При цьому, судами як першої так і апеляційної інстанції зазначалось, що вищевказані акти перевірки оскаржувались позивачем в адміністративному порядку та відповідні податкові повідомлення - рішення, винесені ДПІ, оскаржено в суді.

В свою чергу слід зазначити, що в матеріалах справи наявні лише копії повторних скарг на податкові повідомлення - рішення від 14.07.2011 року № 0000561630, № 0000541630, № 0000591630, № 0000601630, № 0000531630 від 05.10.2011 року, які надіслані до ДПА України після проведення перевірки від 16.09.2011 року.

Однак, суди попередніх інстанцій не дослідили матеріали справи, та не з'ясували, чи оскаржувалися податкові повідомлення - рішення від 14.07.2011 року № 0000561630, № 0000541630, № 0000591630, № 0000601630, № 0000531630 від 05.10.2011 року, які були прийняті на підставі висновків викладених в актах перевірки від 21.06.2011 року № 273/16-3/01125821/35 та № 274/16-3/01125821/36, в судовому порядку, не з'ясували результати судового розгляду вищевказаних податкових повідомлень-рішень, а також не дослідили коли позивачем були направлені первинні скарги в адміністративному порядку до ДПІ та наслідки їх розгляду.

Отже, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи, порушили та невірно застосували норми матеріального права, та, як наслідок, прийняли незаконні рішення.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак І.В. Приходько