Постанова № 37546729, 04.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6750/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Фещенка І.О., Рудницької Л.М.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монолітбудкомплект" про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2001 року позивач ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" (далі за текстом - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ (ухвалою від 26 листопада 2013 року КОДПІ Полтавської області ДПС замінено правонаступником - КОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області, далі за текстом - відповідач, контролюючий орган), третя особа - ТОВ "Монолітбудкомплект" про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2012 року № 009022301/745, № 009042301/744, № 009062301/75, № 0009072301/76.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, позовні вимоги ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01 червня 2012 року № 0009022301/745, № 0009042301/744, № 0009062301/75, № 0009072301/76.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

05 березня 2014 року справу прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що встановлені актом перевірки порушення фактично не мали місця в його господарській діяльності та вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту та витрат на підставі податкових накладних та первинних документів, складених його контрагентами, зазначаючи, що ці документи та податкові накладні, отримані ним на виконання господарсько-правових угод, оформлені належним чином та дають усі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту та обліку витрат ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен". Крім того, посилався на Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01 листопада 2011 року відповідно до якого відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Зазначав, що оскільки факт здійснення між позивачем та його контрагентами фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, господарські операції з цими суб'єктами господарювання відповідали вимогам закону.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Монолітбудкомплект".

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, що полягає в урахуванні позивачем при формуванні своїх податкового кредиту та витрат господарських операцій з ТОВ "Тагос" та ТОВ "Монолітбудкомплект", діяльність яких носить ряд ознак фіктивності.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" (ідентифікаційний код 00382191) 20 квітня 1998 року зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області як юридична особа. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 27 квітня 2012 року по 07 травня 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Монолітбудоплект" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року та ТОВ "Тагос" за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року у зв'язку з неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запити Кременчуцької ОДПІ від 26 березня 2012 № 3915/10/22, від 14 березня 20122 № 1466/10/22-112.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 15 травня 2012 року № 1221/22-209/00382191 (том ІІ а.с. 86-93), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого: завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року в сумі 1738,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 92423,00 грн., в тому числі за 2010 рік на суму 250,00 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 80354,00 грн., ІІ-IV квартали 2011 року на суму 11819,00 грн.;

- пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2010 року у суму 1152,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 40,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 93,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 158,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на загальну суму 52803,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 42526,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 10277,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 15 травня 2012 року № 1221/22-209/00382191, контролюючим органом 01 червня 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0009062301/75 (том І а.с. 8), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 52803,00 грн.;

- № 0009022301/745 (том І а.с. 10), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за участю іноземних інвесторів на 92485,50 грн.;

- № 0009072301/76 (том І а.с. 12), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1738,00 грн.;

- № 0009042301/744 (том І а.с. 14), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 1765,25 грн.

Позивач, вважаючи висновки, викладені в акті перевірки від 15 травня 2012 року № 1221/22-209/00382191, упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходять за межі компетенції відповідача, не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірні податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, протиправними, такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, обмежують та порушують права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняті без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2012 року № 009022301/745, № 009042301/744, № 009062301/75, № 0009072301/76.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 10 січня 2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Монолітбудкомплект" (Підрядник) укладено договір на виконання робіт з ремонту побутових та виробничих приміщень ЗАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика" № 10/01 (том І а.с. 30-32), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати відповідно до умов договору роботи з ремонту виробничих та побутових приміщень позивача.

11 січня 2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Монолітбудкомплект" (Підрядник) укладено договір на виконання робіт щодо ремонту покрівлі будівель ЗАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика" № 11/01 (том І а.с. 33-35), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати відповідно до умов договору роботи з ремонту покрівель приміщень позивача.

12 січня 2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Монолітбудкомплект" (Підрядник) укладено договір на виконання робіт з ремонту фасадів будівель ЗАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика" № 12/01 (том І а.с. 36-38), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати відповідно до умов договору роботи щодо ремонту фасадів приміщень ЗАТ "Кременчуцької кондитерської фабрики".

Крім того, 03 листопада 2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Монолітбудкомплект" (Підрядник) укладено договір на виконання робіт з благоустрою території складів по вул. Ревенка ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" № 03/11 (том І а.с. 41-43), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати відповідно до умов договору роботи з благоустрою території складів по вул. Ревенка ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен".

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Монолітбудкомплект" з ремонту приміщень, покрівлі будівель, фасадів будівель, благоустрою території складів останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи (том І а.с. 44-165): довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за липень 2011 року № 4, № 5, № 6, серпень 2011 року № 5, вересень 2011 року № 7, № 8, № 9, листопад 2011 року № 12; акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2011 року № 4, № 5, № 6, за серпень 2011 року № 5, вересень 2011 року № 7, № 8, № 9, листопад 2011 року № 1; відомості ресурсів по актам виконаних робіт за липень 2011 року № 4, № 5, № 6, за серпень 2011 року № 5, за вересень 2011 року № 7, № 8, № 9, листопад 2011 року № 1; локальний кошторис з розрахунком договірної вартості; відомість ресурсів до локального кошторису, рахунки № 377 від 22 липня 2011 року, № 375 від 22 липня 2011 року, № 376 від 22 липня 2011 року, № 555 від 29 серпня 2011 року, № 671 від 29 вересня 2011 року, № 672 від 29 вересня 2011 року , № 585 від 12 вересня 2011 року, № 670 від 29 вересня 2011 року, № 747 від 30 листопада 2011 року, податкові накладні № 66 від 22 липня 2011 року, № 64 від 22 липня 2011 року, № 65 від 22 липня 2011 року, № 128 від 29 серпня 2011 року, № 197 від 29 вересня 2011 року, № 198 від 29 вересня 2011 року, № 196 від 29 вересня 2011 року, № 129 від 30 листопада 2011 року.

На підтвердження факту виконання вказаних робіт саме працівниками ТОВ "Монолітбудкомплект" до суду надано службові записки директора ТОВ "Монолітбудкомплект" на ім'я голови правління ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" з проханням надати тимчасові перепуски працівникам ТОВ "Монолітбудкомплект".

09 лютого 2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Тагос" (Продавець) укладено договір поставки № 09-02/11 (том І а.с. 165), за умовами якого продавець зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) товар за предметом, асортиментом, кількістю та за цінами, зазначеними у рахунках фактурах, а покупець прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

За результатами здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Тагос" по поставці товарів останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи (том І а.с. (173) видаткові накладні № РН-0000112 від 17 березня 2011 року, № РН-0000179 від 21 серпня 2010 року, № РН - 0000193 від 01 вересня 2010 року, № РН - 0000373 від 22 грудня 2010 року; рахунки-фактури № СФ-0000110 від 10 лютого 2011 року, № СФ-0000210 від 14 червня 2010 року, № СФ-0000358 від 25 серпня 2010 року, № СФ-0000461 від 11 жовтня 2010 року; податкові накладні № 34 від 15 лютого 2011 року, № 119 від 08 липня 2010 року, № 197 від 27 серпня 2010 року, № 272 від 14 жовтня 2010 року.

На підтвердження придбання товару у ТОВ "Тагос" позивачем суду надано лист від 01 листопада 2012 року № 001 (том І а.с. 172-207) згідно якого придбаний у вказаного товариства товар був направлений на адресу позивача експедиційною службою доставки "Інтайм"; прибуткові накладні № 331 від 22 березня 2011 року, № 923 від 30 серпня 2010 року, № 959 від 30 вересня 2010 року, № 1468 від 27 грудня 2010 року; витяги з журналів обліку ввозу товарно-матеріальних цінностей на територію товариства та журналу обліку виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

На підтвердження використання придбаних у ТОВ "Тагос" товарів у власній господарській діяльності позивачем суду надано наступні документи (том І а.с. 212-251, том ІІ а.с. 1-50): накладні на внутрішнє переміщення № 1706/201 від 06 вересня 2010 року, № 2433/2010 від 29 грудня 2010 року, № 1606/2011 від 28 вересня 2011 року, № 1684/2010 від 01 вересня 2010 року, № 1675/2010 від 30 серпня 2010 року, № 1676/2010 від 30 серпня 2010 року; акти списання запасних частин та матеріалів на поточний ремонт: по ремонтно-механічній дільниці за вересень 2010 року, по Цеху № 3 за вересень 2010 року, за жовтень 2010 року, за литий 2011 року та за листопад 2011 року, по Цеху № 2 за серпень 2010 року.

Факт здійснення оплати за придбаний товар та отримані послуги позивачем суду надано банківські виписки (том І а.с. 208-210).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Правові відносини з приводу формування валових витрат врегульовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

За приписами пункту 14.1.56 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі склад доходів та порядок їх визначення, так відповідно до п. 135.1 доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить поняття складу витрат та порядку їх визначення, так, відповідно пункту 138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзацу 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надані всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" з ТОВ "Тагос" та ТОВ "Монолітбудкомплект".

Разом із тим, доводи контролюючого органа, викладені в акті перевірки, відповідно до яких поставка товарів від ТОВ "Тагос" позивачу не відбулась з огляду на висновок про відсутність реального придбання ТМЦ у ТОВ "Саканто", ТОВ "Ерітаж", ТОВ "Промтехноопт" та ПП "Дефендо", а також відсутність доказів фактичного виконання робіт ТОВ "Монолітбудкомплект", через непідтвердження наявності у останнього трудових ресурсів, виробничного та транспортного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення такого виду господарської діяльності як будівництво будівель, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд вважає необхідним зазначити, що поставка товару (шнур, муфта, кардан) за договором з ТОВ "Тагос" підтверджується листом контрагента ТОВ "Тагос" № 001 від 01 листопада 2012 року (т.1 а.с. 172), відповідно до якого товар, відвантажений відповідно до договору № 010/0623 від 23 червня 2010 року та видатковим накладним №№ 179 від 21 серпня 2012 року, 193 від 01 вересня 2012 року, 373 від 22 грудня 2010 року, 112 від 17 березня 2011 року, був відправлений з м. Харкова в м. Кременчук експедиційною службою доставки "ІНТАЙМ" за рахунок постачальника.

Реальність здійснення ТОВ "Монолітбудкомплект" (Підрядник) робіт за договорами № 10/01 від 10 січня 2011 року, № 11/01 від 11 січня 2011 року, № 12/01 від 12 січня 2011 року, № 03/11 від 03 листопада 2011 року щодо виконання робіт з поточного ремонту об'єктів нерухомості, належних на праві приватної власності ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" підтверджується наступними документами:

- акт № 8 від 30 вересня 2011 року на суму 243585,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 40597,60 грн.) свідчить про виконання робіт з ремонту приміщень Головного виробничого корпусу /інвентарний № 1, м. Кременчук, вул. Жовтнева, буд. 57/, Будівлі адміністративно-виробничого корпусу /інвентарний № 3963, м. Кременчук, вул. Жовтнева, буд. 57/, Триповерхового допоміжного побутового корпусу /інвентарний № 2781, м. Кременчук, вул. Жовтнева, буд. 57/ (очистка, розмивка, обробка та шпаклівка стель та стін, їх покраска, цементна стяжка пола та покриття лінолеуму, облицювання каркасів стін гіпсокартоном та інше)

- акт № 7 від 30 вересня 2011 року на суму 7460,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 1243,40 грн.) свідчить про виконання робіт з ремонту приміщень Побутового п'ятиповерхового корпусу - /інвентарний № 1205/ (очистка, обробка та шпаклівка стель та стін, їх покраска, установка багетів та вентиляційних решіток, облицювання каркасів стін пластиком та інше);

- акт № 9 від 30 вересня 2011 року на суму 4110,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 685,00 грн.) свідчить про виконання робіт з ремонту покрівлі Головного виробничого корпусу /інвентарний № 1, м. Кременчук, вул. Жовтнева, буд. 57/ та Котельні газової /інвентарний - № 2868, м. Кременчук, вул. Жовтнева, буд. 57/.

- акт № 12 від 30 листопада 2011 року на суму 61660,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 10276,80 грн.) свідчить про виконання робіт з благоустрою території складів по вул. Ревенка 7-А, у м. Кременчук (навантаження ковшами екскаватора на автомобілі та перевезення сміття, розробка та планування ґрунту екскаваторами та інше). Сума грошових коштів за даним правочином у розмірі 51384,00 грн. відображена в бухгалтерському обліку за грудень 2011 року за рахунок прибутку підприємства і в звітному періоді не включалась до валових витрат в податковому обліку; так само і сума ПДВ в розмірі 10276,80 грн., згідно податкової накладної № 129 від 30 листопада 2011 року, не відносилась до податкового кредиту. Копії Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних позивача за вересень та грудень місяці 2011 року - наявні в матеріалах справи.

Документи, наявні в матеріалах справи, свідчать про придбання будівельних матеріалів, що в подальшому використовувались при виконання ремонтних робіт на об'єктах позивача, за рахунок Підрядника.

Зауваження представника відповідача про залучення ТОВ "Монолітбудкомплект" працівників до виконання робіт у кількості, яка відрізняється від відображеної вказаним підприємством в податковій звітності інформації про оформлення трудових правовідносин, спростовуються наступним.

З пояснень позивача встановлено, що на підприємстві позивача діє Система контролю та управління доступом (скорочено - "СКУД"), призначена для управління доступом на охороняємий об'єкт через двері, турнікети, шлюзи, шлагбауми, та є складовою частиною інтегрованого комплексу безпеки "КОДОС". Для доступу на територію підприємства передбачена система перепусток. Так, паперові тимчасові перепустки для сторонніх/тимчасових відвідувачів, які виконують тривалі за часом підрядні ремонтні та/або будівельні роботи на території товариства, видаються згідно службових записок керівництва таких осіб на ім'я керівництва підприємства. Особи, що перебувають на території ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен", за тимчасовим посвідченням не підлягають обов'язкову занесенню до Журналу обліку відвідувачів. Службові записки керівника ТОВ "Монолітбудкомплект" з приводу забезпечення доступу його працівників на територію позивача з метою виконання ремонтних робіт наявні в матеріалах справи (том І ас. 129-139).

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний головний інженер ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен", на якого був покладений обов'язок контролювати ремонтні роботи та який підтвердив факт виконання робіт саме працівниками ТОВ "Монолітбудкомплект", зазначивши, що для виконання вищезазначених робіт відсутня необхідність великої кількості працівників, оскільки виконувалися невеликі об'єми та об'єкти знаходилися в різних місцях. Дані ремонтні роботи виконувалися в кількості приблизно до 10 осіб. Таким чином, залучати інші організації або інших працівників не було необхідності.

Наказом ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" від 17 січня 2011 року № 42 "Про безпечну експлуатацію будівель та споруд" (том ІІІ а.с. 82) підтверджується факт призначення осіб, які здійснювали контроль за виконанням ремонтних робіт ТОВ "Монолітбудкомплект". З вищевказаного можна зробити висновок, що якість та вчасність виконання робіт підприємством підрядника додатково контролювалась комісією, призначеною з працівників підприємства-Замовника, що у свою чергу підтверджує факт реальності виконання ремонтних робіт на об'єкті ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен".

Факт наявності затвердженого графіку виконання робіт з поточного ремонту підтверджується наданою позивачем копією вказаного вище Графіка (том ІІІ а.с. 84), яка, крім реальності отримання робіт позивачем від свого контрагента, також підтверджує обумовлені сторонами граничні строки виконання робіт Підрядником.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних та інших первинних документів, складених його контрагентами на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту та формування витрат сум, передбачених цими документами, використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності Позивача та беручи до уваги вимоги статей 138-139 Податкового кодексу України, суд погоджується із правомірністю віднесення Позивачем до складу витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Монолітбудкомплект" та ТОВ "Тагос" в періоді, охопленому перевіркою.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 12958 від 31 січня 2014 року висновки акта перевірки щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року на загальну суму 1738,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 92423,00 грн.; заниження суми податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2010 року у суму 1152,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 40,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 93,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 158,00 грн. та зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 52803,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 42526,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 10277,00 грн. документально не підтверджуються (т.3 а.с. 172-180).

З урахуванням викладеного, судом спростовано висновки акта перевірки від 15 травня 2012 року № 1221/22-209/00382191 та доведено безпідставність спірних податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2012 року № 009022301/745, № 009042301/744, № 009062301/75, № 0009072301/76.

Згідно вимог частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2012 року № 009022301/745, № 009042301/744, № 009062301/75, № 0009072301/76 є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2012 року № 009022301/745, № 009042301/744, № 009062301/75, № 0009072301/76.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монолітбудкомплект" про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 01 червня 2012 року № 0009022301/745, № 0009042301/744, № 0009062301/75, № 0009072301/76.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" (ідентифікаційний код 00382191) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1487 (одна тисяча чотириста вісімдесят сім) грн. 92 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 березня 2014 року.

Суддя А.О. Чеснокова