Постанова № 37546727, 04.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/596/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2014 року позивач Полтавський МЦЗ (далі за текстом - позивач, центр зайнятості) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач) про стягнення коштів у сумі 2529,73 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на момент отримання статусу безробітного в Полтавському МЦЗ відповідач значився фізичною особою-підприємцем, чим порушено вимоги Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та безпідставно отримано за період з 07 лютого 2013 року по 30 липня 2013 року допомогу по безробіттю в сумі 2529,73 грн. З метою стягнення вищевказаної суми коштів центр зайнятості звернувся до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання в якому підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необізнаність з відомостями ЄДР щодо стану своєї підприємницької діяльності.

Судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 січня 2013 року гр. ОСОБА_2 звернулась до Полтавського МЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 12). У поданій заяві відповідач зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. Наказом Полтавського МЦЗ від 04 лютого 2013 року (а.с. 14-15) відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.

За результатами звірки з даними ЄДР виявлено, що відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що відображено в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 30 липня 2013 року № 291 (а.с. 17) та підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач значиться суб'єктом підприємницької діяльності з 24 листопада 2009 року, а з 06 жовтня 2011 року перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за власним бажанням. Разом із тим, матеріалах справи наявна копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 липня 2013 року, відповідно до якого відомості щодо внесення державним реєстратором запису про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Таким чином, відповідач не вважався безробітним і не мав права перебувати на обліку в Полтавському МЦЗ та одержувати допомогу по безробіттю протягом періоду з 07 лютого 2013 року по 30 липня 2013 року.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та ДПА України № 60/62 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечені вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що за період перебування на обліку (з 07 лютого 2013 року по 30 липня 2013 року) відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 2529,73 грн.

Згідно частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з неї з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На виконання приписів зазначеної норми позивачем 30 липня 2013 року винесено наказ № 233 (а.с. 18) про повернення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2, копія якого направлялась на адресу відповідача, проте не була вручена останньому через обставини, незалежні від Полтавського МЦЗ (за закінченням терміну зберігання) (а.с. 20).

На дату розгляду справи судом, заборгованість ОСОБА_2 перед центром зайнятості не погашена та становить 2529,73 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Полтавського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код 22534038) безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2529 (дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 73 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2014 року.

Суддя А.О. Чеснокова