Рішення № 37546443, 03.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.03.2014 Справа № 41/152пн

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТІКА», м. Київ

про визнання права власності.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТІКА», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», м. Київ

про визнання права власності.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача (за первісним позовом) - Теплюк В.В. - довіреність №6 від 06.01.2014;

від відповідача (за первісним позовом) - Гойдик Т.Л. - довіреність №31 від 13.02.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТІКА» (далі - відповідач за первісним позовом) про визнання права власності на 100% загальних площ торгівельно-сервісного центру (в редакції клопотання про уточнення позовних вимог від 03.03.2014 №26/03-юр).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем за первісним позовом 07.08.2007 був укладений інвестиційний договір №07-08/2007-И, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом набуває у власність 99%, а відповідач за первісним позовом набуває у власність 1% від загальної площі об'єкту інвестування. З огляду на те, що позивач за первісним позовом здійснив майже 100% витрат на будівництво та прийняття в експлуатацію спірного майна, а відповідач за первісним позовом ухиляється від оформлення та реєстрації права власності у частках, визначених інвестиційним договором, позивач за первісним позовом звернувся до суду за захистом свого права та просить визнати право власності на 100% торгівельно-сервісного центру.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2012 провадження у справі було зупинено до закінчення експертного провадження та отримання судом експертного висновку та ухвалою суду від 16.01.2014 провадження у справі було поновлено.

03.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЛТІКА» звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» про визнання права власності на 1,5% загальних площ торгівельно-сервісного центру, який був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, відповідач за первісним позовом зазначив, що між позивачем та відповідачем за первісним позовом 07.08.2007 був укладений інвестиційний договір №07-08/2007-И, відповідно до умов якого відповідач за первісним позовом набуває у власність визначену частку від загальної площі об'єкту інвестування, яка залежить від понесених ним витрат при будівництві об'єкту.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 03.03.2014 проти задоволення первісного позову в частині визнання права власності за позивачем за первісним позовом на 98,5% загальних площ торгівельно-сервісного центру не заперечував.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

07.08.2007 між відповідачем за первісним позовом та позивачем за первісним позовом був укладений інвестиційний договір №07-08/2007-И (далі - договір), відповідно до умов якого позивач та відповідач за первісним позовом своїми силами, засобами, за рахунок власних і залучених коштів та матеріальних ресурсів здійснюють інвестування в будівництво об'єкту інвестування з метою проектування, будівництва, введення в експлуатацію та отримання у власність завершеного будівництвом об'єкту інвестування в частках, визначених договором (т.1 а.с.6-10).

Відповідно до п.4.1 договору, об'єкт інвестування являє собою будівництво об'єкту нерухомості, а саме торговельно-сервісногокомплексу, орієнтовною загальною площею 6 035 кв.м. на земельній ділянці площею 1,2285 га за адресою м. Костянтинівка, вул. Громова.

Згідно з п.п.6.1.1 та 6.1.2 п.6.1 договору, за виконання обов'язків визначених договором: відповідач за первісним позовом набуває у власність 1% від загальної площі об'єкту інвестування, а позивач за первісним позовом набуває у власність 99% від загальної площі об'єкту інвестування.

Відповідно до п.6.3 договору, позивач та відповідач за первісним позовом після затвердження акту введення об'єкту інвестування в експлуатацію згідно із чинним законодавством України, підписують акт розподілу площі об'єкту інвестування у відповідності до п.6.1 договору, який буде невід'ємною частиною договору.

На виконання умов інвестиційного договору, позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом були укладені договори підряду з третіми особами та здійснені за ними витрати (інвестиції), що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт тощо (т.1 а.с.41-112, т.2 а.с.142-156).

30.12.2008 Державною приймальною комісією було підписано акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за адресою: 85113, м. Костянтинівка, вул. Громова, 55, затвердженого рішенням виконавчого комітету Костянтинівської міської ради №81 від 21.01.2009 (т.1 а.с.11-15).

Відповідно до п.5.11 договору, сторони зобов'язані зареєструвати у Бюро технічної інвентаризації закінчений будівництвом об'єкт інвестування та оформити право власності на нього протягом 10 днів після здачі об'єкта інвестування.

Позивачем за первісним позовом в адресу відповідача за первісним позовом були надіслані листи від 20.05.2009 №20/05, від 30.12.2009 №30/12 та від 12.08.2010 №12/1, в яких останній, у зв'язку із ухиленням відповідача за первісним позовом від оформлення та реєстрації права власності відповідно до умов договору, вимагав про належне виконання відповідачем за первісним позовом свого обов'язку щодо оформлення та реєстрації права власності (т.1 а.с.38-40).

Згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.03.2011, яке було оглянуто судом в судовому засіданні, відповідач за первісним позовом є власником (частка 1/1) будівлі торгівельно-сервісного центру за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 55 на підставі рішення виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 16.03.2011 №154 (т.1 а.с.16).

30.11.2011 між позивачем та відповідачем за первісним позовом був підписаний акт розподілу площ об'єкту інвестування, відповідно до якого, зокрема, сторони розподілили об'єкт інвестування наступним чином, 99% загальних площ торгівельно-сервісного центру за позивачем за первісним позовом, а 1% загальних площ торгівельно-сервісного центру за відповідачем за первісним позовом (т.1 а.с.137-138).

Відповідно до акту фіксації понесених (зроблених) витрат (інвестицій) при будівництві об'єкту нерухомого майна, складеного між позивачем та відповідачем за первісним позовом від 28.12.2011, витрати позивача за первісним позовом складають 22 258 145грн. 75 коп., витрати відповідача за первісним позовом складають 183 539 грн. 12 коп. (т.2 а.с.129).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Інвестиційний договір №07-08/2007-И від 07.08.2007, станом на час вирішення даної справи, недійсним судом не визнаний та не розірваний, крім того, будівництво об'єкту інвестування завершено та зазначений об'єкт введений в експлуатацію.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а саме підлягає визнанню право власності на 99% загальних площ торгівельно-сервісного центру, зустрічні вимоги відповідача за первісним позовом також підлягають задоволенню частково, а саме підлягає визнанню право власності на 1% загальних площ торгівельно-сервісного центру.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТІКА» про визнання права власності задовольнити частково.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (код ЄДРПОУ 32104254) на 99% загальних площ торгівельно-сервісного центру, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 55.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТІКА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» про визнання права власності задовольнити частково.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЛТІКА» (код ЄДРОУ 32525004) на 1% загальних площ торгівельно-сервісного центру, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 55.

В задоволенні інших зустрічних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 07 березня 2014 року.

Суддя О.В. Говорун