КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2260/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
при секретарі - Золотоверх І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «БАС-Сервіс» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
03 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м.Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 №0003082301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 40648 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, ДПІ у м.Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Електропромкомплекс», ТОВ «Вест Інтер'єр», ТОВ «Цс-Таб» в частині правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2009 до 30.10.2012. Під час перевірки встановила порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі -ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на 40648 грн (у т.ч. за 2 квартал 2011 року - 25361 грн та 3 квартал 2011 року - 15286 грн.), а також - вимог п.198.1, 198.6 ст.198 ПК України, що призвело заниження ПДВ в сумі 35346 грн (у т.ч. за червень 2011 року - 22053 грн та липень 2011 року - 13292 грн.). В результаті чого складено акт від 27.05.2013 №214/22-12/34863906.
На підставі вказаного акту відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 14.06.2013 №0003082301, яким позивачу збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 40648 грн.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт підприємницької діяльності ПП «БАС-Сервіс» звернувсь за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів факту формування позивачем витрат за господарськими правовідносинами з ТОВ «Вест Інтер'єр» та ТОВ «Електропромкомплекс» у періоді 2-3 квартали 2011 року, а висновки акту перевірки про завищення позивачем валових витрат щодо відносин із вказаними підприємствами та донарахування податку на прибуток за вказаний період є необґрунтованими.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Виходячи з приписів п. 75.1 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.75.1.2. п.75.1. ст. 75 ПК України).
За п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п. 44.6. ст.46 ПКУ).
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Пунктом 44.7 ст. 47 ПКУ визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7. ст.86 ПК України).
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмітити те, що платник податків міг скористатися положеннями п. 44.5.ст. 44 ПК України та таким чином відстрочити строк надання відповідних документів або надати їх в порядку адміністративного оскарження за наслідком отримання акту перевірки. Проте, з матеріалів справи слідує, що вказаними правами позивач не скористався.
Також, враховуючи те, що як до початку так і підчас проведення перевірки, від платника податків повідомлення про втрату документів, то такі документи вважаються відсутніми.
Вище наведені обставини є безпосереднім порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якої, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
За таких обставин висновки і обставини відображені в акті перевірки відповідають фактичним обставинам справи, адже на час перевірки платником податку не було подано жодного первинного документу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірні податкове повідомлення-рішення в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для скасування вказаного рішення податкового органу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим виникає необхідність у задоволені апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року - скасувати.
У задоволені адміністративного позову Приватного підприємства «БАС-Сервіс» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.
Судове рішення № 37544771, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/2260/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: