Постанова № 37544292, 04.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3915/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Іванюк Є.В.,

представника позивача - Тарасенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2013 року Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу розмірі 23 573,13 грн.

У судовому засіданні в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснено заміну первинного позивача належним позивачем Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - позивач, Полтавська МДПІ).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, разом з тим поштове направлення повернуто на адресу суду без виконання.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За викладених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки та на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

08.07.2011 між відповідачем та Терешківською сільською радою укладено договір оренди землі за умовами якого відповідач є орендарем землі комерційного призначення, що знаходиться на території Терешківської сільської ради по АДРЕСА_1

Згідно з розміру орендної плати, що є невід'ємною частиною договору оренди землі від 08.07.2011, розмір орендної плати склав 37 697,80 грн.

Відповідно до пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України органи місцевої влади та місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися значні зміни.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

На виконання вимог пункту 286.5. статті 285 Податкового кодексу України Полтавською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0230931930 від 01.07.2012 про внесення податку у розмірі 37 697,80 грн.

Відповідач суму зобов'язання у добровільному порядку не сплатив, тому з 30.08.2012 зазначена сума набрала статус податкового боргу.

Вказане рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу від 28.03.2013 №5 №50-17 на суму податкового боргу 37 697,80 грн, яка вручена відповідачеві 11.04.2013 /арк. с. 15/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Станом на день розгляду справи з урахуванням часткового погашення суми боргу сума податкового боргу ОСОБА_3 становить 23 573,13 грн.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд вважає вимоги позовної заяви обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 23 573,13 грн (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят три гривні двадцять три копійки) на р/р 33215815700417, банк ГУДКСУ у Полтавському районі, МФО 831019, код ЄДРПОУ 38019526, код платежу 13050500.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 березня 2014 року.

Суддя К.І. Клочко