Ухвала суду № 37541807, 25.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5612/13-ц Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.Провадження № 22-ц/780/1249/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 26 25.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24 вересня 2008 року, яка утворилася станом на 24 квітня 2013 року у розмірі 987 082 грн. 83 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Свої вимоги мотивувало тим, що 24 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно з яким банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 92 000 дол. США зі сплатою 12% річних на строк до 22 вересня 2038 року. У забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, 24 вересня 2008 року ОСОБА_2 уклала іпотечний договір, за умовами якого передала ПАТ «Сведбанк» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.

Зазначав, що 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс») був укладений договір факторингу, за умовами якого банк відступив ТОВ «ФК «Вектор Плюс» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі з ОСОБА_2, а також всі пов'язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Одночасно з відступленням права вимоги заборгованості згідно з цим договором ПАТ «Сведбанк» передало ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права вимоги за договорами забезпечення та того ж дня між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» був укладений договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно з яким ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права за іпотечними договорами, зокрема, укладеного із ОСОБА_2

Також позивач вказував, що 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та товариством з обмеженої відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи) був укладений договір факторингу, за умовами якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі з ОСОБА_2, а також всі пов'язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Одночасно з відступленням права вимоги заборгованості згідно з цим договором ТОВ «ФК «Вектор Плюс» передало ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за договорами забезпечення, у зв`язку з цим того ж дня між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 24 квітня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 987 082 грн. 83 коп. і ТОВ «Кредитні ініціативи» відповідно до умов договору має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач просив його позов задовольнити.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2013 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24 вересня 2008 року у розмірі 987 082 грн. 83 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підстав оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ТОВ «Кредитні ініціативи», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором від 24 вересня 2008 року належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 24 квітня 2013 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 987 082 грн. 83 коп. та позивач, який відповідно до договору факторингу від 28 листопада 2012 року та договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, набув право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, а тому згідно із Законом України «Про іпотеку» і умовами іпотечного договору має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2621/0908/71-198, за умовами якого відповідачка одержала кредит у сумі 92 000 дол. США зі сплатою 12% річних з терміном погашення кредиту до 22 вересня 2038 року.

У забезпечення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, 24 вересня 2008 року ОСОБА_2 уклала іпотечний договір № 2621/0908/71-198-Z-1, за умовами якого передала ПАТ «Сведбанк» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» був укладений договір факторингу (а.с.171-190).

Згідно з п. 2.1 договору факторингу ПАТ «Сведбанк» відступає ТОВ «ФК «Вектор Плюс» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває право вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти. Після переходу права вимоги заборгованості до фактору, останній має право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів.

Відповідно до п. 2.2 договору факторингу одночасно з відступленням права вимоги заборгованості згідно з цим договором, банк передає ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права за договорами забезпечення, на підставі договорів про передачу права вимоги за договорами забезпечення, що підлягають укладенню сторонами в дату укладання цього договору.

Згідно з п.2.3 договору факторингу перехід від ПАТ «Сведбанк» до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в дату відступлення, якою є дата укладання цього договору. Сторони також складають та скріплюють своїми печатками акт прийому - передачу реєстру заборгованості.

При апеляційному розгляді справи встановлено, що відповідно до реєстру заборгованостей боржників від 28 листопада 2012 року загальна сума боргу, зокрема, ОСОБА_2 за кредитним договором від 24 вересня 2008 року становить 111 975,69 дол. США. (а.с.194-195).

28 листопада 2012 року голова правління ПАТ «Сведбанк» та директор ТОВ «ФК «Вектор Плюс» склали акт прийому-передачі заборгованостей боржників за договором факторингу №15 від 28 листопада 2012 року, згідно з яким реєстр заборгованостей боржників передано фактору в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу (а.с.193).

На виконання вимог п.2.3 договору факторингу, 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вектор Плюс» був укладений договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно з яким ПАТ «Сведбанк» відступив ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права за іпотечними договорами, перелік яких наведено у додатку №1 (а.с.164-165).

Як вбачається з додатку №1 до договору відступлення прав за іпотечними договорами, до переліку іпотечних договорів, за якими ПАТ «Сведбанк» відступив права ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відноситься іпотечний договір від 24 вересня 2008 року, який був укладений між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 (а.с.166-168).

Також встановлено, що 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та позивачем ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір факторингу (а.с.17-25, 206-215).

Як вбачається з п. 2.1 договору факторингу ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступає ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів і договорів забезпечення, прав на вимогу якої належить ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває право вимоги такої заборгованості від боржників та передає ТОВ «ФК «Вектор Плюс» за плату грошові кошти. Після переходу права вимоги заборгованості до ТОВ «Кредитні ініціативи», останній має право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів.

У п. 2.2 договору факторингу зазначено, що одночасно з відступленням права вимоги заборгованості згідно з цим договором, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» передає ТОВ «Кредитні ініціативи» права за договорами забезпечення, на підставі договорів про передачу права вимоги за договорами забезпечення, що підлягають укладенню сторонами в дату укладання цього договору.

Згідно з п.2.3 договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до ТОВ «Кредитні ініціативи» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в дату відступлення, якою є дата укладання цього договору. Сторони також складають та скріплюють своїми печатками акт прийому - передачу реєстру заборгованості.

Як вбачається з п.2.5 договору факторингу, ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язалося надіслати письмові повідомлення боржникам про відступлення йому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прав вимоги заборгованості, підготовлені за формою, встановленою в додатку №3 до цього договору.

При апеляційному розгляді справи встановлено, що відповідно до реєстру заборгованостей боржників від 28 листопада 2012 року загальна сума боргу, зокрема, ОСОБА_2 за кредитним договором від 24 вересня 2008 року становить 111 975,69 дол. США (а.с.217-219).

28 листопада 2012 року директор ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та директор ТОВ «Кредитні ініціативи» склали акт прийому-передачі заборгованостей боржників за договором факторингу від 28 листопада 2012 року, згідно з яким реєстр заборгованостей боржників передано ТОВ «Кредитні ініціативи» в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу.

Встановлено, що 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про передачу прав за іпотечним договором, згідно яким ТОВ «ФК «Вектор Плюс» передав ТОВ «Кредитні ініціативи» права за іпотечними договорами, зокрема, за іпотечним договором від 24 вересня 2008 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 (а.с.26, 231-232).

При апеляційному розгляді справи встановлено, що на виконання п.2.5 договору факторингу ТОВ «Кредитні ініціативи» письмово повідомило відповідачку ОСОБА_2 про те, що 28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» відступило право вимоги за кредитним договором від 24 вересня 2008 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс». Між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір факторингу від 28 листопада 2012 року, за яким ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступило своє право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Кредитні ініціативи». Заборгованість ОСОБА_2 у розмірі 111 975,69 дол. США підлягає сплаті на рахунок ТОВ «Кредитні ініціативи», здійснюючи платежі безпосередньо у відділеннях ПАТ «Альфа Банк», відділеннях банків партнерів ПАТ «Альфа Банк» або інших банків. Дане повідомлення про відступлення направлене відповідачу ТОВ «Франко Пак» рекомендованим листом 22 грудня 2012 року (а.с.227-230).

Зазначені обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме, копіями двох договорів факторингу від 28 листопада 2012 року та додатками до них, даними реєстру заборгованості боржників від 28 листопада 2012 року, даними акта прийому -передачі реєстру заборгованості боржників від 28 листопада 2012 року, даними акта прийому - передачі документації від 28 листопада 2012 року, даними переліку кредитних договорів, договором про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, договором про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року та повідомленням ОСОБА_2 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 24 вересня 2008 року.

Тому доводи апеляційної скарги про відсутність у ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24 вересня 2008 року є неспроможними.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Разом з тим, відповідачка не надала суду доказів виконання нею обов`язків первісному кредиторові, що є неналежним виконанням обов`язків за кредитним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Кредитні ініціативи, яка станом на 24 квітня 2013 року становить 123 493,41 дол. США, що еквівалентно 987 082 грн. 83 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 88 826,28 дол. США, що еквівалентно 709 988 грн. 46 коп., заборгованість по відсотках у розмірі 19 709,11 дол. США, що еквівалентно 157 534 грн. 92 коп. та пеня у розмірі 119 559 грн. 45 коп. (а.с.44)

Судом встановлено, що 30 травня 2012 року ТОВ «Кредитні ініціативи» надіслало на адресу ОСОБА_2 вимогу про усунення порушень кредитного договору та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.45, 46). Однак відповідачка дану вимогу не виконала.

Згідно з п.11 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання повністю або частково. При настанні даних випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень основного зобов'язання у строк, що не перевищує 30 календарних днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, встановивши, що ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором від 24 вересня 2008 року належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 24 квітня 2013 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 987 082 грн. 83 коп. та позивач, який відповідно до договору факторингу від 28 листопада 2012 року та договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, набув право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.39 Закону України «Про іпотеку» щодо визначення початкової ціни предмети іпотеки, є безпідставними, оскільки як вбачається з резолютивної частини оскаржуваного рішення судом зазначено, що початкова ціна предмета іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підстав оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, що відповідає положенням п.42 (абз.1) постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не залучив до участі у справі в якості третіх осіб: ПАТ «Сведбанк», ТОВ «ФК «Вектор Плюс», ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є необґрунтованими, оскільки заяв про залучення даних осіб до участі у справі до суду не надходило. Залучення судом з власної ініціативи третіх осіб до участі справі чинним цивільним процесуальним кодексом України не передбачено.

Посилання відповідачки на порушення судом норм процесуального права на думку суду є безпідставними, оскільки зазначені апелянтом процесуальні порушення, а саме, порушення вимог ч.4 ст.74, ч.4 ст.169 ЦПК України - відповідно до вимог ч.3 ст.309 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, оскільки такі порушення не призвели до неправильного вирішення справи.

Таким чином висновки суду першої інстанції грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які передбачені ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог ст.308 ЦПК України відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л ИЛ А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді