Рішення № 37541209, 11.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Болтунової Л.М., Петренко І.О.,

при секретарі - Завідоновій К.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за

апеляційною скаргою Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго»

на рішення Нікопольського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2014 року по справі

за позовом Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року Нікопольське КП «Нікопольтеплоенерго» звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, посилаючись на те, що відповідач є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 та разом з членами сім'ї проживає в ній і користується послугами централізованого теплопостачання, у зв'язку з чим між сторонами встановилися зобов'язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, відповідно до яких позивач надає відповідачу послуги з теплопостачання, а відповідач неналежним чином зобов'язана оплачувати їх.

Проте відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 01 жовтня 2013 року виникла заборгованість в сумі 15060 грн. 54 коп., яку й просили стягнути з відповідача.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2014 року в задоволенні позову Нікопольського КП «Нікопольтеплоенерго» відмовлено (а.с. 48).

В апеляційній скарзі Нікопольське КП «Нікопольтеплоенерго» посилається на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі .

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого суду скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову Нікопольського КП «Нікопольтеплоенерго» місцевий суд виходив з того, що відповідач не користується послугами з цетралізованого теплопотачання, а тому немає підстав для задоволення позову, а також позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.

Проте з такими висновками погодитися не можна, виходячи з натупного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, якій Нікопольське КП «Нікопольтеплоенерго» забезпечує постачання теплової енергії відповідно тарифів на послуги з центрального опалення.

Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктами 3, 9-23, 29, 31 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, передбачена плата за використання теплової енергії, водопостачання, яка вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки начальника КП «ЖЕК-8» від 22 вересня 2008 року та дозволу на реконструкцію централізованої системи опалення житлового будинку в зв'язку з встановленням в квартирі АДРЕСА_1 автономного опалення, квартира відповідача відключена від централізованого теплового постачання у зв'язкуз встановленням індивідуального опалення (а.с.37, 39).

Відповідно до п.п.25, 26 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» №630 від 21 липня 2007 року Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

А згідно Наказу Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» від 22 листопада 2005 року № 4 в п.2.1 передбачено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження, а після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (п.п. 2.6, 2.7).

Крім того згідно рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради №18 від 17 січня 2007 року «Про затвердження порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого опалення» було затверджено процедуру такого відключення та створено постійно діючу комісію міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від централізованого опалення (а.с. 33).

Таким чином, відключення приміщення, яке займає відповідач, від централізованої системи опалення на автономне можливо лише при наявності технічних умов та узгодженої проектної документації, оскільки проведення таких робіт може призвести до зміни показників вологості, температири як в прибудові, так і в суміжних з ним житлових приміщеннях та вплинути на технологічну цілісність конструкцій житлового будинку.

Разом з цим відповідач самовільно відключила опалення в квартирі та нею не було дотримано установленого законом порядку відключення її від теплопостачання. Із заявою про дозвіл на відключення від центрального теплопостачання в комісію з відключення від центрального теплопостачання ОСОБА_1 не зверталася і дане питання не вирішувалося органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Крім того, про отримання технічних умов та проектної документації вона повідомлялася позивачем листами за № 970 від 07 серпня 2008 року та №1132 від 27 вересня 2008 року (а.с. 31, 32), у зв'язку з чим між сторонами продовжують діяти зобов'язальні правовідносини з приводу постачання теплової енергії та сплати за нею.

Крім того відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України, при цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у 2008 році звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3254 грн. та за заявою відповідача ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2008 року судовий наказ від 06 червня 2008 року було скасовано (а.с.3). Таким чином строк позовної давності був перерваний, але після цього позивач лише 10 жовтня 2013 року звернувся до суду з позовом, а відповідачем під час розгляду справи було зазначено про застосування строків позовної давності.

Згідно розрахунку заборгованості за відповідачем числиться заборгованість з 01 лютого 2001 року, яка станом на 01 жовтня 2013 року складає 15060 грн. 54 коп. (а.с.4), яку й просив позивач стягнути з відповідача, що є порушенням вимог ст. 257 ЦК України.

Зазначеного суд першої інстанції не врахував.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з теплопостачання з 10 жовтня 2010 року по 10 жовтня 2013 року, тобто за три останні роки, яка складається із суми 10913 грн. 14 коп., яка й підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. (а.с. 1), яка відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» задовольнити частково.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05472525) заборгованість за надані послуги за теплову енергію в сумі 10913 грн. 14 коп. та судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді