Рішення № 37540536, 06.03.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2014 р. Справа № 926/105/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ-АГРО», м. Київ

до фермерського господарства «Відродження 2007», с. Ворничани Хотинського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості - 103469,90 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Сидора І.Ю., довіреність від 25.02.2014.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ-АГРО» звернулось до фермерського господарства «Відродження 2007» з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 103469,90 грн., з яких 33006,38 грн. основної заборгованості, 18153,86 грн. пені, 6601,28 грн. 20% штрафу, 45455,87 грн. 36% річних та 252,51 грн. інфляційних, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №ЗР 59/12 від 26.06.2012.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.01.2014 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 11.02.2014.

28 січня 2014 через канцелярію господарського суду Чернівецької області (вх. №398) від позивача надійшло клопотання в якому він просить розглянути спір за наявними в справі документами без участі уповноваженого представника, оскільки позивач не має змоги забезпечити явку останнього в судове засідання.

Ухвалою від 11.02.2014 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 25.02.2014.

17 лютого 2014 через канцелярію господарського суду Чернівецької області (вх. №785) від позивача також надійшло клопотання в якому він просить розглянути спір за наявними в справі документами без участі уповноваженого представника, оскільки позивач не має змоги забезпечити явку останнього в судове засідання.

Представником відповідача у судовому засіданні 25.02.2014 подано клопотання в якому відповідач, повідомляючи про значні для нього нарахування з боку позивача штрафних санкцій, просить суд зменшити їх розмір. При цьому, в якості правового обґрунтування зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач посилається на п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, ч.3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України, пункт 4 інформаційного листа від 07.04.2008 №01-08/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», а в своїй довідці від 24.02.2014 відповідач повідомляє про власне скрутне фінансове становище з наявним у нього в 2013 році бухгалтерським збитком у розмірі 214700 грн., у зв'язку з дебіторською заборгованістю у розмірі 799500 грн.

Ухвалою від 25.02.2014 з метою з'ясування правової позиції позивача щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, розгляд справи відкладено на 06.03.2014.

03 березня 2014 року через канцелярію господарського суду Чернівецької області (вх.№1072) від позивача надійшло клопотання в якому він просить розглянути спір за наявними в справі документами без участі уповноваженого представника та відмовити у задоволенні заяви про зменшення розміру неустойки.

На день розгляду справи, 06.03.2014, представник позивача в судове засідання не з'явився, що з огляду на подане ним клопотання (вх.№1072), не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача, додавши до матеріалів справи фінансовий звіт відповідача за 2013 рік, поросить суд зменшити загальний розмір штрафних санкцій - 24755,14 грн., як надмірно великий порівняно з сумою основної заборгованості, яка становить 33006,38 грн. При цьому, представник відповідача вважає, що таке зменшення штрафних санкцій не порушить матеріальних інтересів позивача, оскільки, крім цього, ним заявлено до стягнення 45455,87 грн. річних та 252,51 грн. інфляційних, що значно перебільшує суму основної заборгованості.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

26 червня 2012 року між сторонами у справі укладено Договір поставки №ЗР 59/12 (далі - Договір), згідно з умовами якого, в терміни визначені Договором, позивач зобов'язався передати відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну) визначену Договором.

У відповідності до п.п. 2.1. Договору, за його умовами, постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначається Додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.п. 3.1. Договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного Договору.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 162963,68 грн., що підтверджується видатковою накладною №1206 від 27.06.2012 на суму 98386,43 грн., видатковою накладною №1309 від 11.07.2012 на суму 26780,00 грн. та видатковою накладною №1440 від 06.08.2012 на суму 24297,25 грн.

Згідно з додатками до Договору №1 від 26.06.2012, №2 від 11.07.2012, №3 від 06.08.2012, кінцевою датою оплати за поставлений товар є 01.11.2012.

Разом з тим, відповідач, в порушення умов Договору та додатків до нього, в обумовлені в цьому Договорі строки, вартість отриманого товару оплатив частково - всього на суму 129957,30 грн.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 33006,38 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання в узгоджений між сторонами Договору строк. Сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 33006,38 грн. і заявлена позивачем в межах даного позову правомірно.

Відповідно до п.п. 7.7. Договору, в разі невиконання покупцем зобов 'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору покупець, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним додатком до Договору.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем порушено свої зобов'язання за Договором, позивачем правомірно нараховано відповідачу 45455,87 грн., обумовлених сторонами у Договорі тридцять шість процентів річних за період з 02.11.2012 по 01.01.2014 та 252,51 грн. інфляційних за період з 02.11.2012 по 06.08.2013.

Згідно з п.п. 7.1.1. Договору, покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожен день прострочення, а також додатково штраф 20% від суми несплаченого боргу, що узгоджується з вимогами статті 549 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 18153,86 грн. пені, нарахованої за період з 02.11.2012 по 01.01.2003 та 6601,28 грн. штрафу.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з статтею 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій

Згідно п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам.

Позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції - пеню та штраф на загальну суму в розмірі 24755,14 грн., а також 45455,87 грн. річних та 252,51 грн. інфляційних, в той час як сума невиконаного відповідачем зобов'язання становить 33006,38 грн.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, такий розмір пені та штрафу є надмірно великий порівняно з сумою основної заборгованості, а тому суд, враховуючи, в тому числі, що зменшення штрафних санкцій не порушить матеріальних інтересів позивача, вважає можливим зменшити розмір пені на п'ятдесят відсотків - з 18153,86 грн. до 9076,93 грн. та штрафу - також на п'ятдесят відсотків - з 6601,28 до 3300,64 грн.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути 91092,33 грн., з яких 33006,38 грн. основної заборгованості, 9076,93 грн. пені, 3300,64 грн. штрафу, 45455,87 грн. річних та 252,51 грн. інфляційних.

Судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись, статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Зменшити розмір штрафу та пені на п'ятдесят відсотків.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з фермерського господарства «Відродження 2007» (с. Ворничани, Хотинського району Чернівецької області, код 34907686) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ-АГРО» (м. Київ, вул. Ямська, 28А, код 35472893) 91092,33 грн., з яких 33006,38 грн. основної заборгованості, 9076,93 грн. пені, 3300,64 грн. штрафу, 45455,87 грн. річних, 252,51 грн. інфляційних та 2070 грн. судового збору.

4. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення підписано 07.03.2014.

Суддя О.В. Гончарук