Ухвала суду № 37540158, 04.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 р.Справа № 820/10747/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Промтранспоставка" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. по справі № 820/10747/13-а

за позовом Приватного підприємства "Промтранспоставка"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватного підприємства "Промтранспоставка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд визнати не чинним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002232210 від 21 червня 2013 р. та №0002242210 від 21 червня 2013 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції при прийняття постанови норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання (пояснення представника позивача або представника відповідача), перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Промтранспоставка" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 10.05.2006р. , що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 072783 та перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі у м.Харкові , що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Відповідачем на підставі наказу №1021 від 21.05.13 р. проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Промтранспоставка" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Техцентр "Вектор" за період жовтень 2010 року , ТОВ "Спарта-10" за період січень 2011 року та ТОВ "НВФ" Електросервіс" за період серпень, вересень 2012 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 2114/22-10/34330452 від 01.06.2013р.

Перевіркою встановлені порушення вимог:

- п.п. 7.4.1 , п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " , внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість , яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 2700 грн. за жовтень 2010 р.

- п.п. 20.1.24, п.20.1 ст.20, п. 44.1, п.44.3, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI щодо не надання до перевірки первинних документів.

На підставі акту перевірки № 2114/22-10/34330452 від 01.06.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року №0002232210 про збільшення суми з ПДВ в сумі 2700грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 675 грн. та №0002242210 про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 510,0грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскільки позивачем не було надано у встановлений відповідачем строк копій витребуваних документів, що є обов'язком платника податків відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ, податкове повідомлення - рішення №0002242210 відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби визначені як контролюючі, які наділені повноваженнями на проведення перевірок.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні).

Судом встановлено, на адресу позивача ДПІ у Дзержинському районі у м.Харкові направлено лист №7194/10/22.3-11 від 19.04.2013р. на підставі п.п.20.16,п.п.20.1.23 п. 20.1 ст. 20 , п.73.3 ст. 73 ПКУ про надання пояснень та їх документального підтвердження у зв'язку з надходженням інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Техцентр "Вектор" за період жовтень 2010 року , ТОВ "Спарта-10" за період січень 2011 року та ТОВ "НВФ" Електросервіс" за період серпень, вересень 2012 року, який отримано позивачем 30.04.13 р., що не заперечується сторонами у справі.

Листом від 30.04.2013р. №13/04-13/ПП позивач звернувся з запитом про доступ до публічної інформації , яким просив відповідача повідомити в чому полягає порушення податкового законодавства, зазначені у запиті від 19.04.13р.

Листом від 14.05.13р. № 2471/10/22.1-22 відповідачем надано відповідь , яким повідомлено позивача , що на підставі п.п.20.1.6,п.п.20.1.23 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право надсилати платникам податків письмові запити та отримувати інформацію та копії документів. Також повідомлено, що запит від 19.04.13р.складено з дотриманням всіх вимог щодо оформлення запиту, а саме: запит містить підставу: у зв"язку з надходженням інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Техцентр "Вектор" за період жовтень 2010 року , ТОВ "Спарта-10" за період січень 2011 року та ТОВ "НВФ" Електросервіс" за період серпень, вересень 2012 року (на підставі отриманих актів перевірок по цим контрагентам від інших ДПІ), запит містить вичерпний перелік запитуваної інформації, запит підписаний керівником органу ДПС та скріплений печаткою, складений на фірмовому бланку ДПІ.

15.05.13р. позивачем надано відповідь ДПІ у Дзержинському районі у м.Харкові з повідомленням про те, що перевірки взаємовідносин з ТОВ "Техцентр "Вектор" за період жовтень 2010 року , ТОВ "Спарта-10" за період січень 2011 року та ТОВ "НВФ" Електросервіс"за період серпень, вересень 2012 року вже перевірялись в ході інших перевірок (акт від 17.06.11р. № 2552/2305/34330452, від 04.12.12р. № 2/2201/34330452) .

Згідно до п.73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 10 Постанови КМ України від 27.12.2010 № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Судовим розглядом встановлено, що в запиті від 19.04.2013р. зазначено підставу для його прийняття - у зв'язку з надходженням інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Техцентр "Вектор" за період жовтень 2010 року , ТОВ "Спарта-10" за період січень 2011 року та ТОВ "НВФ" Електросервіс" за період серпень, вересень 2012 року ( на підставі отриманих актів перевірок по цим контрагентам від інших ДПІ). Крім того, суд зазначає, що законодавством не передбачено обов'язку податкового органу розширено чи звужено вказувати підстави, а лише зазначено, що така підстава має відповідати визначеним в абз. 3 п. 73.3 ПК України.

Зазначений запит також відповідає іншим вимогам , закріпленим законодавством .

Відповідно до п.73.3. ст. 73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки запит №7194/10/22.3-11 від 19.04.2013р. відповідає вимогам чинного законодавства, у позивача були відсутні підстави для не надання документів та інформації по зазначеному запиту.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що він правомірно відмовив у наданні документів та пояснень, через те, що запитувані документи та інформація вже були предметом розгляду під час попередніх перевірок, що підтверджується актами від 17.06.11р. № 2552/2305/34330452, від 04.12.12р. № 2/2201/34330452, виходячи з наступного.

З акту перевірки від 17.06.11р. № 2552/2305/34330452 вбачається, що перевірка була проведена позивача за період з 01.04.08р. по 31.03.11р., але у зазначеній перевірці досліджувались та перевірялись взаємовідносини позивача з ПП "Світ Кассандри - 350" та ФОП ОСОБА_1

З рішення про результати розгляду заперечень № 11244/10/22-10 від 20.06.13р. ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова вбачається , що із переліку контрагентів, який зазначено й в акті перевірки від 01.06.13р. зазначено - ТОВ "Спарта-10" , але за інший перевіряємий період. Крім того, зазначеним рішенням повідомлено, що при проведенні цих перевірок відповідач не мав інформації щодо порушень податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Техцентр "Вектор" за період жовтень 2010 року , ТОВ "Спарта-10" за період січень 2011 року та ТОВ "НВФ" Електросервіс" за період серпень, вересень 2012 року.

01.06.13 року для підписання акту перевірки № 2114/22-10/34330452 фахівцями інспекції здійснено вихід за адресою позивача, але на робочих місцях посадові особи позивача були відсутні, про що складено акт . Судом встановлено, що акт перевірки було надіслано позивачу поштою, про що свідчить опис вкладення до цінного листа та поштове повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи.

Підставою для винесення спірного рішення №0002232210 слугував висновок, відображений в акті перевірки № 2114/22-10/34330452 від 01.06.2013р. , про заниження сум податку на додану вартість у жовтні 2010р. на суму 2700 грн. по взаємовідносинам ТОВ "Техцентр "Вектор".

До матеріалів справи позивачем надано копію договору перевезення вантажів від 01.10.10р., укладеного між ним та ТОВ "Техцентр "Вектор".

Також позивачем надано акт здачі - прийняття робіт №301002 , з якого вбачається, що було здійснено 4 маршрути , також надано податкову накладну №301006 від 30.10.10р. та платіжне доручення №1062 від 12.11.10р.

З п. 3.1 договору від 01.10.10р. вбачається, що вартість послуг визначається в Замовленні, яке на вимогу суду не надано позивачем. Також п.2.4.2 зазначеного договору закріплено, що перевізник зобов"язаний виконувати міжміські автомобільні послуги перевезення справним транспортом, устаткованим належним чином з усіма необхідними документами (ТТН, шляховий лист, ліцензія, технічний паспорт на авто, посвідчення водія з відповідною категорією).

Однак, позивачем не надано зазначених документів , які стосуються виконання договору з ТОВ "Техцентр "Вектор".

В товарно - транспортних накладних № 5001472395 та №5001475796 не зазначено вантажоодержувача та не вбачається, що зазначені накладні виписані на виконання договору , укладеного з ТОВ "Техцентр "Вектор" від 01.10.10р.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України також визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

За змістом абзацу 1 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України факт ненадання документів, що підтверджують показники податкової звітності, до закінчення перевірки, слід кваліфікувати як відсутність таких документів на час складання податкової звітності. Вказане кореспондується із положеннями абзацу 2 п. 44.6 ст. 44 та п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, в котрих наведено виключні випадки, за яких ненадані при проведенні перевірки документи мають бути враховані органом державної податкової служби при прийнятті рішення та можуть впливати на його правомірність. В інших, не визначених законодавством, випадках, в тому числі у випадку надання первинних документів лише в ході судового оскарження, факт наявності таких документів не може свідчити про неправомірність прийнятого органом державної податкової служби рішення, що оскаржується. Документи, які не надавались в ході проведення перевірки та до винесення податкового повідомлення-рішення за висновками такої перевірки не є допустимими доказами в розумінні ст. 70 КАС України.

З акту перевірки № 2114/22-10/34330452 від 01.06.2013р. (а.с.40) вбачається, що позивачем не надано пояснення та документи на запит від 19.04.2013 № 4209/10/22.1-15 щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Техцентр "Вектор" за жовтень 2010 року . Зазначених документів не було надано позивачем й під час перевірки (42).

Таким чином, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки на момент перевірки ПП "ПРОМТРАНСПОСТАВКА" відповідачем суми податку, які попередньо включені до складу податкового кредиту, не були підтверджені позивачем документами у відповідності до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", то дії відповідача щодо прийняття, на підставі акту № 2114/22-10/34330452 від 01.06.2013р. податкового повідомлення-рішення № 0002232210 за формою "Р", відповідають ч. 3 ст. 2 КАС України.

Судом також встановлено, що під час перевірки відповідачем було складено лист від 22.05.2013 р. №9149/10/2210, щодо надання документів до перевірки стосовно взаємовідносин з ТОВ "Техцентр "Вектор" за період жовтень 2010 року , ТОВ "Спарта-10" за період січень 2011 року та ТОВ "НВФ" Електросервіс"за період серпень, вересень 2012 року (а.с.42). Зазначений лист отримано позивачем, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується листом позивача від 22.05.13р. №18/05-13/ПП.

Згідно п. 20.1.2 та п. 20.1.8 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

У зв"язку з не отриманням документів, які витребовувались листом від 22.05.2013 р. , відповідачем 27.05.13р. складено акт про не надання документів при проведенні позапланової виїзної перевірки позивача №872/2210/34330452 .

Згідно п. 85.4 ст. 85 ПКУ при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 85.6 ст. 85 ПКУ у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

П.85.7 ст. 85 ПКУ закріплено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Згідно п. 121.1 ст. 121 ПКУ не забезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не було надано у встановлений відповідачем строк копій витребуваних документів, що є обов"язком платника податків відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для скасування податкового повідомлення - рішення №0002242210 немає.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень , через що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року по справі № 820/10747/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Промтранспоставка" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. по справі № 820/10747/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П.