Рішення № 3753951, 02.06.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/1042

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача –Мунько Е.Є. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1042

за позовом

закритого акціонерного товариства «Золотоніський маслоробний комбінат»

до

відкритого акціонерного товариства «Черкаський будинок торгівлі»

про

стягнення 13 511,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Золотоніський маслоробний комбінат»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Черкаський будинок торгівлі»(далі-відповідач) 13 511,41 грн. заборгованості, з яких: 12 384,05 грн. основної заборгованості, 185,76 грн. інфляційних, 99,45 грн. річних, 842,15 грн. пені.

В судовому засіданні 12.05.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити з урахуванням поданої ним заяви від 12.05.2009 року про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 12 569,80 грн., з яких: 12 384,05 грн. основної заборгованості та 185,76 грн. інфляційних.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 12.05.2009 року представника відповідача суд зобов’язав позивача надати Витяг з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент розгляду справи.

На вимогу суду 02.06.2009 року позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 27.05.2009 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 207).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 10.04.2009 року про порушення провадження у справі, від 12.05.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 12.05.2009 року та 02.06.2009 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог від 12.05.2009 року, задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на реалізацію продукції № 26/343-08 від 01 січня 2008 року (а.с.5), за умовами якого позивач (Продавець) зобов’язався передати у власність (Покупця), а відповідач як (Покупець) зобов’язався прийняти та оплатити на умовах і у порядку, зазначених у даному договорі, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця покупцю (пункт 1.1 договору).

Сторони в пунктах 3.1, 3.2, 4.1 договору встановили, ціни на товар вказуються у накладних, і покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару по мірі її реалізації, не пізніше 10 банківських днів з дня її реалізації, але у будь-якому випадку не раніше моменту надання продавцем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам; поставка товару здійснюється продавцем окремими партіями, за цінами і у строк визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з продавцем.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання по договору на реалізацію продукції від 01.01.2008 року № 26/343-08 виконав, передавши у власність відповідачу товар на загальну суму 14 918,80 грн., що підтверджується накладними (а.с.10-41): № 30 від 21.10.2008 року, № 32 від 21.10.2008 року, № 31 від 21.10.2008 року, № 04 від 21.10.2008 року, № 25 від 23.10.2008 року, № 26 від 23.10.2008 року, № 06 від 23.10.2008 року, № 05 від 25.10.2008 року, № 27 від 25.10.2008 року, № 26 від 25.10.2008 року, № 28 від 28.10.2008 року, № 05 від 28.10.2008 року, № 27 від 28.10.2008 року, № 24 від 30.10.2008 року, № 26 від 30.10.2008 року, № 27 від 30.10.2008 року, № 05 від 30.10.2008 року, № 25 від 30.10.2008 року, № 20 від 01.11.2008 року, № 04 від 01.11.2008 року, № 28 від 04.11.2008 року, № 29 від 04.11.2008 року, № 03 від 04.11.2008 року, № 27 від 04.11.2008 року, № 24 від 06.11.2008 року, № 08 від 06.11.2008 року, № 26 від 06.11.2008 року, № 32 від 06.11.2008 року, № 05 від 08.11.2008 року, № 25 від 08.11.2008 року, № 16 від 11.11.2008 року, № 26 від 11.11.2008 року, № 25 від 11.11.2008 року, № 24 від 13.11.2008 року, № 25 від 13.11.2008 року, № 23 від 13.11.2008 року, № 26 від 13.11.2008 року, № 06 від 13.11.2008 року, № 04 від 15.11.2008 року, № 20 від 15.11.2008 року, № 26 від 18.11.2008 року, № 27 від 18.11.2008 року, № 06 від 18.11.2008 року, № 05 від 20.11.2008 року, № 24 від 20.11.2008 року, № 22 від 20.11.2008 року, № 23 від 20.11.2008 року, № 05 від 22.11.2008 року, № 27 від 22.11.2008 року, № 24 від 22.11.2008 року, № 26 від 25.11.2008 року, № 25 від 25.11.2008 року, № 24 від 25.11.2008 року, № 05 від 25.11.2008 року, № 24 від 27.11.2008 року, № 23 від 27.11.2008 року, № 25 від 27.11.2008 року, № 35 від 27.11.2008 року, № 06 від 27.11.2008 року, № 22 від 29.11.2008 року, № 21 від 29.11.2008 року, № 30 від 29.11.2008 року, № 03 від 29.11.2008 року, та податковими накладними (а.с.42-43): № 5821 від 30.11.2008 року, № 2629 від 31.10.2008 року на загальну суму 20 011,78 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання по договору виконав частково, сплативши позивачу лише 2 534,75 грн., і станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 12 384,05 грн. (14 918,80-2 534,75), що підтверджується Актом звірки заборгованості від 02.06.2009 року, тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Оскільки сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати інфляційні за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Сторони в пункті 3.2 договору встановили, що покупець здійснює оплату за отриманий товар не пізніше 10 банківських днів з дня її реалізації.

Тому суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті позивачу за поставлений товар наставав через кожні 10 банківських днів з моменту передачі товару відповідачу по накладних, і враховуючи дату останньої поставки товару –30.11.2008 року, позивач правомірно користуючись своїм правом нараховує інфляційні за лютий 2009 року.

Щодо нарахування позивачем інфляційних в сумі 185,76 грн., суд встановив правильність їх нарахування за відповідний період, тому задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

01.02.2009 - 28.02.2009

12 384,05

1.015

185,76

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 12 569,81 грн., з яких: 12 384,05 грн. основної заборгованості та 185,76 грн. інфляційних за невиконання зобов’язань по договору на реалізацію продукції № 26/343-08 від 01 січня 2008 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 125,69 грн. та 109,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Черкаський будинок торгівлі»(м. Черкаси, бульвар Шевченко, 207, р/р 260041828500001 в ЧФ КБ «Приватбанк», МФО 354347, код ЄДРПОУ 01564161) на користь закритого акціонерного товариства «Золотоніський маслоробний комбінат»(Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Г. Лисенко, буд. 18, р/р 2600152 в ВАТ «Ерсте Банк»м. Київ, МФО 380009, код ОКПО: 00447824) –12 384,05 грн. основної заборгованості, 185,76 грн. інфляційних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 125,69 грн. та 109,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 02.06.2009 року.