Ухвала суду № 37536052, 04.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року справа №812/9759/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Шишова О.О., Попова В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 812/9759/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №1470 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2013 Державне підприємство (далі - ДП) «Антрацит» звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (далі - Управління), у якому зазначило, що рішенням відповідача № 1470 від 30.07.2013 до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню.

Позивач вважає вказане рішення незаконним з огляду на наступне. 09.01.2013 ДП «Антрацит» до Управління подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску за грудень 2012 року, яким нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 540437,50 грн.

Платіжними дорученнями №№ 1911 від 19.12.2012, №1938 від 24.12.2012, №№ 51-58 від 17.01.2013, №№79,80 від 31.01.2013 на загальну суму 540422,50 грн. ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за грудень 2012 року, про що вказано у розділі зазначених платіжних доручень «Призначення платежу».

09 січня 2013 року ухвалою Господарського суду Луганської області по справі №913/124/13-г було порушено провадження у справі про банкрутство відносно ДП «Антрацит». Зазначеною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Отже, станом на 29.04.2013 заборгованість з єдиного внеску, яка підлягає сплаті, в умовах дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень ст.19 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-ХІІ) за відповідачем була відсутня.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року позов задоволено повністю. Скасовано рішення Управління № 1470 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Не погодившись з таким рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ДП «Антрацит» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 січня 2011 року.

ДП «Антрацит» 09.01.2013 подано до Управління звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 року, відповідно до якого самостійно нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 540437,50 грн. (рядок 8 звіту) (а.с.9-12).

Платіжними дорученнями №1938 від 24 грудня 2012 року, №№1911 від 19 грудня 2012 року, №54 від 17 січня 2013 року, №79 від 31 січня 2013 року, №80 від 31 січня 2013 року, №56 від 17 січня 2013 року, №91 від 31 січня 2013 року, №52 від 17 січня 2013 року, №53 від 17 січня року, №55 від 17 січня 2013 року, №57 від 17 січня 2013 року, №58 від 17 січня 2013 року на загальну суму 540437,50 грн. ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за грудень 2012 року відповідно до призначення платежу (а.с.13-24).

Рішенням Управління № 1470 від 30.07.2013 до ДП «Антрацит» застосовано штрафні санкцій у сумі 54043,75 грн. та нараховано пеню - 15967,44 грн. за період з 28.01.2013 по 14.03.2013 (а.с.6).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, позивач оскаржив його до Пенсійного фонду України.

Рішенням Пенсійного фонду України № 27494/09-10 від 16.10.2013 скарга ДП «Антрацит» на рішення Управління № 1470 від 30.07.2013 залишена без задоволення (а.с.7-8).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ч.8 ст.9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Позивач відноситься до категорії гірничих підприємств, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, а тому граничним строком сплати самостійно нарахованого єдиного внеску за лютий 2013 року є 28 березня 2013 року.

Відповідно до ч.11 ст.9 Закону № 2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VІ встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно частини 2 статті 25 Закону № 2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 11 та частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464-VІ).

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 у справі № 13-б/913/124/13-г за заявою ТОВ «Ставр» порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На час розгляду судом першої інстанції даної справи провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» не припинено (а.с.25).

Доводи апеляційної скарги про припинення провадження в справі про банкрутство ДП «Антрацит» не заслуговують на увагу, оскільки такого припинення не було на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Особливість цієї справи полягає у тому, що стосовно позивача порушено справу про банкрутство.

Відповідно до ст.1 Закону № 2343-ХІІ кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Порушення справи про банкрутство розділило заборгованість позивача по сплаті єдиного внеску на два різновиди конкурсну та поточну заборгованість.

З огляду на зазначене, суддею встановлено, що починаючи з 9 січня 2013 року погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою.

Відповідно до положень ч.1 ст. 19 Закону № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частини третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Аналізом вищенаведених положень встановлено, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Відповідно до ч.5 ст. 19 Закону № 2343-ХІІ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Частиною шостою статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Враховуючи вищевказане, для з'ясування питання щодо законності рішення Управління № 1470 від 30.07.2013 необхідно встановити, чи своєчасно та у повному обсязі відповідачем сплачувався єдиний внесок за грудень 2012 року.

Згідно звіту ВП «Антрацитвантажтранс» ДП «Антрацит» за грудень 2012 року позивачем самостійно нараховано єдиний внесок у сумі 540437,50 грн.

Вказана сума сплачена ВП «Антрацитвантажтранс» ДП «Антрацит» платіжними дорученнями №1938 від 24 грудня 2012 року, №№1911 від 19 грудня 2012 року, №54 від 17 січня 2013 року, №79 від 31 січня 2013 року, №80 від 31 січня 2013 року, №56 від 17 січня 2013 року, №91 від 31 січня 2013 року, №52 від 17 січня 2013 року, №53 від 17 січня року, №55 від 17 січня 2013 року, №57 від 17 січня 2013 року, №58 від 17 січня 2013 року на загальну суму 540437,50 грн., тобто у повному обсязі

Оскаржуваним рішенням застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 28.01.2013 по 14.03.2013, тому несвоєчасна сплата єдиного внеску за грудень 2012 року не має правового значення для даної справи.

Відповідно до п.7.2.2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Одночасно, судом встановлено, що ВП «Антрацитвантажтранс» ДП «Антрацит» єдиний внесок за грудень 2012 року частково сплачено з порушенням строку, встановленим ч.8 ст.9 Закону № 2464-VІ, тобто 31 січня 2013 року замість граничного строку сплати - 28 січня 2013 року.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій мав виходити із суми несвоєчасно сплаченого єдиного внеску та кількості днів прострочення.

Таким чином, рішення Управління №1470 від 30.07.2013 містить недостовірні відомості, а відтак, відповідачем розрахунок штрафної санкції та пені здійснено не вірно.

З огляду на вищевикладене, не зважаючи на порушення позивачем строку сплати єдиного соціального внеску, суд першої інстанції вірно вважав за необхідне рішення Управління №1470 від 30.07.2013 скасувати у повному обсязі, оскільки обов'язок відповідача щодо визначення розміру штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску та нарахування пені є дискреційним, а адміністративний суд не повноважений підміняти відповідача у виконанні покладених на нього обов'язків.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 812/9759/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №1470 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

В.В.Попов