Ухвала суду № 37536048, 03.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мальцева Н.Г.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року справа №805/15370/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Іллінов О.Є.

за участі представника позивача Зверевої С.С.

представників відповідачів Руднєвої Н.Ф., Давиденко Г.І., Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. в справі № 805/15370/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Міністерства доходів і зборів України про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (далі - ПАТ «МЗВМ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ), Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог позивач просив визнати неправомірними дії Міндоходів щодо неприйняття для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних наступних податкових накладних: № 1000003402 від 29.04.2010 р., № 1000003391 від 28.04.2010 р., розрахунків коригувань № 428 від 26.06.2013 р., № 429 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003402 від 29.04.2010 р.; розрахунків коригувань № 419 від 26.06.2013 р., № 420 від 26.06.2013 р., № 421 від 26.06.2013 р., № 422 від 26.06.2013 р., № 423 від 26.06.2013 р., № 424 від 26.06.2013 р., № 425 від 26.06.2013 р., № 426 від 26.06.2013 р., № 427 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р.; визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли були надіслані ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» податкову накладну № 1000003402 від 29.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; податкову накладну № 1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 428 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003402 від 29.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 429 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003402 від 29.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 419 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 420 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 421 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 422 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 423 від 26.06.2013 р. до податкової накладної №1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 424 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 425 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 426 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; розрахунок коригувань № 427 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. - з 10.07.2013 р.; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 р. № 0000661501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за червень та липень 2013 р. в сумі 86848,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 43424,00 грн.; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 р. № 0000671501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18299608,00 грн. за червень 2013 р.; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 р. № 0000681501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8856570,00 грн., в тому числі за основним платежем - 5904380,00 грн., за штрафними санкціями - 2952190 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про відсутність реєстрації податкових накладних № 1000003402 від 29.04.2010 р., № 1000003391 від 28.04.2010 р., розрахунків коригувань № 428 від 26.06.2013 р., № 429 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003402 від 29.04.2010 р.; розрахунків коригувань № 419 від 26.06.2013 р., № 420 від 26.06.2013 р., № 421 від 26.06.2013 р., № 422 від 26.06.2013 р., № 423 від 26.06.2013 р., № 424 від 26.06.2013 р., № 425 від 26.06.2013 р., № 426 від 26.06.2013 р., № 427 від 26.06.2013 р. до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку позивача вказані податкові накладні та розрахунки коригувань повинні бути зареєстровані в реєстрі, а відповідачем необґрунтовано відмовлено у їх реєстрації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач Міндоходів просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а також Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2010 р. № 1246. Міндоходів отримано податкові накладні ПАТ «МЗВМ», за результатами автоматизованої обробки яких виявлена помилка - звітність за квітень 2010 р. не приймається, тобто причиною відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації є наявність помилок. Крім того, в ході перевірки встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного податкового періоду, у якому виникло від'ємного значення податку) є проведення коригування податкового зобов'язання - зменшення на суму 666667 грн., податку на додану вартість - 2333333 грн. до податкової накладної від 22.03.2010 р. № 2456, виписаної ПрАТ «Азовелектросталь», а також перевищення обсягів придбання товарно-матеріальних цінностей над обсягами поставки (травень 2013 р.); проведення коригування податкового зобов'язання - зменшення на суму 108861928 грн., податку на додану вартість - 21772386 грн. по покупцю ПрАТ «Азовелектросталь» (червень 2013 р.). Вказане коригування відбулось внаслідок повернення позивачем передплати ПрАТ «Азовелектросталь», проте, таке повернення відбулось в строк, що перевищує 1095 днів, що суперечить приписам Податкового кодексу України.

Відповідач Маріупольська ОДПІ в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, підстави апеляційного оскарження є тотожними підставам, викладеним в апеляційній скарзі Міндоходів.

В судовому засіданні представник відповідача Міндоходів апеляційні скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача Маріупольської ОДПІ в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційних скарг відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційних скарг матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 26.03.2003 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 20355550, перебуває на обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200023476.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Маріупольською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «МЗВМ» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2013 року; достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за червень та липень 2013 року, результати якої оформлені актом № 132/05-19-15-1/20355550 від 18.09.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «МЗВМ» вимог п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, п. 19 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем у червні 2013 р. суми податкових зобов'язань за червень 2013 р. на 21772386 грн., завищення розміру від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 18299608 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на 3472778 грн.; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 25751 грн.; завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, на 237998 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, за липень 2013 р. на 2431602 грн.; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на 61097 грн.; завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, на 16044907 грн.

На підставі акту перевірки № 132/05-19-15-1/20355550 від 18.09.2013 р. податковим органом 01.10.2013 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000661501 - про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість по деклараціям за червень та липень 2013 р. на суму 86848,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 43424,00 грн.; № 0000671501 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 18299608,00 грн. за червень 2013 р.; № 0000681501 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8856570,00 грн., в тому числі за основним платежем - 5904380,00 грн., за штрафними санкціями - 2952190,00 грн.

Крім того, встановлено, що ПАТ «МЗВМ» у березні 2010 р. отримано передплату від ПрАТ «Азовелектросталь» за виготовлення вагонів за договором № 2РСБ-01974/24АЭСсн від 01.02.2010 р. в розмірі 65000000,00 грн. за платіжним дорученням № 12 від 22.03.2010 р., податковою накладною № 2456 від 22.03.2010 р., сума податку на додану вартість за якою включена позивачем до складу податкових зобов'язань березня 2010 р. В квітні 2010 р. позивачем отримано передплату за тим самим договором від ПрАТ «Азовелектросталь» в розмірі 80000000 грн. за платіжним дорученням № 25 від 28.04.2010 р., податковою накладною № 1000003391 від 28.04.2010 р., сума податку на додану вартість за якою включена до складу податкових зобов'язань квітня 2010 р.

Також у квітні 2010 р. позивачем отримано передплату від ПрАТ «Азовелектросталь» за виготовлення вагонів за договором № 2РСБ-01993/48АЭСсн від 28.04.2010 р. в розмірі 10908800 грн. за платіжним дорученням № 196 від 29.04.2010 р., податковою накладною № 1000003402 від 29.04.2010 р., сума податку на додану вартість за якою включена до складу податкових зобов'язань квітня 2010 р.

26.06.2013 р. ПАТ «МЗВМ» на виконання умов додаткової угоди № 7 від 01.02.2013 р. до договору № 2РСБ-01974/24АЭСсн від 01.02.2010 р. та додаткової угоди № 5 від 01.02.2013 р. до договору № 2РСБ-01993/48АЭСсн від 28.04.2010 р. повернута отримана у березні-квітні 2010 р. передплата ПрАТ «Азовелектросталь», що підтверджується платіжними дорученнями № 553388, № 553385, № 553367, № 553384, № 553370, № 553357, № 553364, № 553354, № 553376, № 553373, № 553371, № 553387, № 553353, № 553361, № 553352 на загальну суму 130634313,48 грн., у тому числі податок на додану вартість - 21772385,58 грн.

26.06.2013 р. позивачем виписано розрахунки коригувань № 414, № 415, № 416, № 417, № 418 до податкової накладної № 2456 від 22.03.2010 р. на загальну суму 39725513,48 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7945102,70 грн.; розрахунки коригувань № 428, № 429 до податкової накладної № 1000003402 на загальну суму 10908800 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1818133,34 грн.; розрахунки коригувань № 419, № 420, № 421, № 422, № 423, № 424, № 425, № 426, № 427 до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. на загальну суму 80000000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -13333333,33 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є висновок органу державної податкової служби про правомірність відмовлення Міндоходів у реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до них, оскільки на час подання таких накладних звітність за 2010 рік не приймалася, а розрахунки коригувань не прийняті в зв'язку з відсутністю у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної, що відповідає нормам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Пунктом 201.1 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

За приписом п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться також відомості до податкової накладної, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв'язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструються після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складання.

Міндоходів 10.07.2013 р. позивачу відмовлено у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних № 1000003402 від 29.04.2010 р. та № 1000003391 від 28.04.2010 р. з підстави не прийняття звітності за квітень 2010 р., розрахунки коригувань № 428, № 429 до податкової накладної № 1000003402; № 419, № 420, № 421, № 422, № 423, № 424, № 425, № 426, № 427 до податкової накладної № 1000003391 від 28.04.2010 р. не прийняті до реєстрації в Єдиному реєстрі з підстав відсутності у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, до яких виписувалися розрахунки коригувань.

Оскільки Податковим кодексом України встановлений вичерпний перелік обставин, за яких податкові накладні та/або розрахунки коригувань не приймаються до Єдиного реєстру податкових накладних, такий перелік не містить обставин для відмови у прийнятті податкових накладних, визначених податковим органом в даному випадку, тому є правильним висновок суду першої інстанції, що дії Міндоходів з відмови у прийнятті зазначених податкових накладних та неприйняття розрахунків коригувань є протиправними.

Що стосується доводів апелянтів про порушення позивачем п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України через повернення передплати ПАТ «МЗВМ» на користь ПрАТ «Азовелектросталь» в строк, що перевищує 1095 днів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Вказана правова норма не регулює питання повернення суб'єктом господарювання-постачальником суми попередньої оплати за товар, оскільки предметом регулювання даної норми є строк подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування саме з Державного бюджету України внаслідок помилково та/або надміру сплаченої суми, а отже посилання податкового органу на виписку позивачем розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних та зменшення розміру податкових зобов'язань в деклараціях з податку на додану вартість та травень та червень 2013 р. з порушенням п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України є незмістовними.

Податковими повідомленнями-рішеннями № 0000671501 та № 0000681501 зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2013 р. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно, тобто ці податкові повідомлення-рішення не стосуються питання відшкодування податку на додану вартість, тому посилання відповідача на порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України як підставу для зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з цього податку є безпідставними.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000661501, колегія суддів зазначає наступне. Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даним податковим повідомленням-рішенням по податковій декларації за липень 2013 р. на 61097 грн. та по декларації за серпень 2013 р. на 25751 грн. податковим органом зазначено також п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Як зазначено вище, ця правова норма регулює строки давнини у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому, в останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування. Для застосування цієї норми встановленню підлягає дата виникнення права на відшкодування податку.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за приписами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу Українии: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відтак, право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніше формування від'ємного значення податку на додану вартість між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду. Саме від виникнення такого права, а не від дати виникнення податкових зобов'язань, які коригуються, повинен розпочинатися відлік строку на подання заяви про відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, в спростування доводів апелянта колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не містить приписів, які б обмежували позивача у проведенні коригувань сум податкових зобов'язань за результатами податкового періоду та надіслання отримувачу розрахунку коригування податку, а також відображення у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом, результатів перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. в справі № 805/15370/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. в справі № 805/15370/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Міністерства доходів і зборів України про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 04.03.2014 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.