Ухвала суду № 37535882, 03.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 р.Справа № 820/12247/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі № 820/12247/13-а

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Товариства з додатковою відповідальністю "ТОМА"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "ТОМА", в якому просить суд:

- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію адміністративної будівлі ТДВ "ТОМА", за адресою: м. Харків, вул. Іванівська, 1, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок), у зв'язку з чим зобов'язати ТДВ "ТОМА" негайно припинити використання цієї будівлі знеструмивши її (або надати можливість її знеструмити);

- обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на ГУ ДСУНС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в ході перевірки приміщень ТДВ "ТОМА", за адресою: м. Харків, вул. Іванівська, 1, було виявлено ряд порушень, які, за твердженням перевіряючого органу, створюють загрозу життю і здоров'ю працівників підприємства, а тому є підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача шляхом повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства експлуатації адміністративної будівлі ТДВ "ТОМА" за адресою: м. Харків, вул. Іванівська, 1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про відсутність встановлених законом підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за наслідком проведеної у період з 12.09.2013 року по 24.09.2013 року планової перевірки приміщень ТДВ "ТОМА" за адресою: м. Харків, вул. Іванівська, 1, ГУ ДСУНС у Харківській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту №185 від 24.09.2013 року (а.с. 21-23).

На підставі наказу від 18.11.2013 року №253 «Про проведення позапланової перевірки об'єкту», з метою перевірки виконання ТДВ "ТОМА" вимог припису №185 від 24.09.2013 року та постанови про застосування запобіжних заходів №73 від 18.07.2012 року, співробітниками ГУ ДСУНС у Харківській області у період з 18.11.2013 року по 19.11.2013 року проведено позапланову перевірку приміщення та території ТДВ "ТОМА" за адресою: м. Харків, вул. Іванівська, 1, на предмет додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, за наслідком якої складено Акт №29 від 19.11.2013 року (а.с. 10-20).

Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог діючого законодавства, а саме:

- робота підприємства та орендарів здійснюється без зареєстрованої у встановленому порядку декларації відповідності матеріально - технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- на підприємстві відповідальна особа за протипожежний стан (керівник) не пройшла навчання та перевірку знань питань пожежної безпеки;

- в адміністративній будівлі евакуаційні виходи не забезпечені світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеним до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або таким, що переключається на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

- на шляхах евакуації з приміщень коридорів на 2-му, 3-му, 4-му поверхах та 2-го евакуаційного виходу на 1-му поверсі адміністративної будівлі улаштовано пороги, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- на шляхах евакуації застосовують горючі матеріали (лінолеум);

- запасний евакуаційний вихід на 1-му поверсі адміністративної будівлі замкнено на запори, що важко відчиняються зсередини;

- кількість евакуаційних виходів з 2-го, 3-го та 4-го поверхні адміністративної будівлі не відповідають протипожежним вимогам будівельних норм;

- на підприємстві з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо);

- приміщення електрощитової не відділено від приміщень іншого призначення (загальні приміщення будівлі) протипожежними перешкодами (перегородками 1-го типу) або огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них із заповненням прорізів в цих перешкодах (протипожежними дверима 2-го типу), що мають пристрої для самозачинення та ущільнення в притулах, проти поширення вогню та продуктів горіння;

- приміщення адміністративної будівлі та складські приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку відповідно до вимог та норм;

- приміщення адміністративної будівлі та складу не дообладнанні сертифікованою в Україні автоматичною установкою пожежної сигналізації;

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір";

- з усіма працівникам при прийнятті на роботу і за місцем роботи не проведено інструктажі з питань пожежної безпеки;

- адміністративна будівля та приміщення не обладнано системами оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей;

- на підприємстві не опрацьована загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх пожежонебезпечних приміщень;

- адміністрацією підприємства не визначені і не обладнані спеціальні місця для паління, не позначені знаком або написом, не встановлені урни або попільниці з негорючих матеріалів;

- для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових тощо) не розроблена інструкція, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, а також зазначенням, хто з посадових осіб адміністрації має бути викликаний в нічний час у разі пожежі;

- біля місця розташування пожежних гідрантів відсутні покажчики (об'ємні зі світильниками або плоскі із застосування світло відбивних покриттів) з нанесеним на них - літерним індексом "ПГ", цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранту, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);

- територія підприємства, а також адміністративна будівля, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір";

- в об'ємі сходового маршу прибудови під сходовою кліткою розташоване та експлуатується підсобне приміщення;

- отвори у протипожежних стінах між приміщенням сходової клітки та виходом на покрівлю будівлі не обладнані захисними пристроями (протипожежними дверима 2-го типу) проти поширення вогню та продуктів горіння;

- для всіх приміщень виробничого та складського призначення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами НАПБ Б.03.002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони у відповідність за ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" з зазначенням їх на вхідних дверях до приміщень і в межах зон у середині приміщень та ззовні;

- допускається використання приміщення електрощитової для зберігання продукції, устаткування та інших предметів;

- допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, а також фіксація самозакривних дверей у відчиненому положенні;

- розмір (ширина) евакуаційного шляху по коридору на 2-му поверсі не виконано такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено на ширину дверного полотна - при розташуванні дверей з двох боків коридору;

- розмір (висота та ширина) евакуаційного виходу сходової клітин прибудови до тамбуру на 1-му поверсі не відповідає протипожежним вимогам будівельних норм;

- підприємство не обладнано внутрішнім протипожежним водогоном виходячи з вимог чинних будівельних норм, комплектацією пожежних кранів пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, кнопками дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелями для полегшення відкривання вентиля та вказанням на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку після літерного індексу "ПК" порядкового номеру крана та номеру телефону для виклику пожежної охорони;

- експлуатація і технічне обслуговування існуючих вогнегасників не здійснюється у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників, а саме: не мають облікових (інвентарних) номерів за прийнятою на об'єкті системою нумерації, бирок та маркувальних написів на корпусі;

- в адміністративній будівлі поверхах не розроблені і не вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

- не проведено ідентифікацію потенційного небезпечного об'єкту;

- керівний склад підприємства не пройшов підготовку у сфері цивільного захисту.

Вважаючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої виходив з того, що відповідачем було самостійно усунуто частину виявлених під час перевірки порушень, окрім тих, які неможливо усунути у зв'язку з технічними можливостями самої будівлі. Натомість, оскільки частина виявлених перевіряючими та не усунутих порушень не створюють безпосередню загрозу виникнення та розвитку пожежі, то вони не створюють загрозу та здоров'ю людей, то суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон України № 2694-XII), дія якого поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці належить до основних принципів, на яких базується державна політика в галузі охорони праці, що передбачено ч.1, абз. 2 ч.2 ст.4 Закону України № 2694-XII.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України № 2694-XII, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

При цьому, відповідно до ст.13 Закону України № 2694-XII, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877-V).

Відповідно до ст.1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено ч.1 ст.3 Закону України № 877-V.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 877-V, виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. Державна служба з надзвичайних ситуацій України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно Положенням про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, затвердженого Наказом ДСНС України від 04.02.2013 року №3, встановлено, що ГУ ДСУНС у Харківській області є територіальним органом ДСНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру. Управління підпорядковується ДСНС України.

Згідно п. 4 даного Положення, Управління відповідно покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Механізм здійснення органами Державної інспекції техногенної безпеки України заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту визначено Порядком проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.05.2012 р. №863, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.12 р. за № 1054/21366. (далі - Порядок № 863).

Відповідно до вказаного Порядку, для здійснення планової або позапланової перевірки суб'єктів господарювання орган Держтехногенбезпеки України видає наказ про проведення перевірки (п. 2.5.), на підставі наказу оформлюється посвідчення на проведення перевірки.(п.2.6.).

Відповідно до пунктів 3.10.-13.19. Порядку № 863 за результатами перевірки складається Акт, у якому зазначається стан додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту суб'єктом господарювання.

Якщо керівник суб'єкта господарювання, або його заступник, або уповноважена ним особа, яка була присутня під час здійснення перевірки, робить зауваження щодо здійснення перевірки, то вони є невід'ємною частиною акта, який підписується із зауваженнями.

На підставі Акта перевірки складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.

Припис може бути оскаржено до Держтехногенбезпеки України або до суду.

Право суб'єкта господарювання на оскарження до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду будь-якого розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства закріплене також ст. 7 Закону України №877-V.

Як свідчать письмові докази, Акт перевірки підписано посадовою особою відповідача без зауважень та заперечень.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач фактично погодився з правомірністю та обґрунтованістю виявлених за наслідком проведеної перевірки порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

В свою чергу, як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду, відповідач самостійно усунув частину виявлених під час перевірки порушень, окрім тих, які неможливо усунути у зв'язку з технічними можливостями самої будівлі.

Так, з приводу не забезпечення евакуаційних виходів адміністративної будівлі світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеним до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або таким, що переключається на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було придбано та встановлено світлові покажчики з написом "Вихід".

Щодо знаходження на шляхах евакуації з приміщень коридорів на 2, 3, 4 поверхах та 2 евакуаційного виходу на 1 поверсі будівлі порогів, які перешкоджають вільній евакуації людей, під час судового розгляду встановлено, що на всіх вказаних порогах було встановлено пандуси, які не перешкоджають вільній евакуації людей (а.с. 72-74).

Посилання перевіряючих щодо застосування відповідачем на шляхах евакуації горючих матеріалів (лінолеуму), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно наданої відповідачем копії сертифікату відповідності вбачається, що встановлений лінолеум має необхідний ступень протипожежного захисту (а.с. 41-42).

Крім того, відповідачем було зазначено та підтверджено під час розгляду справи у суді першої інстанції, що запори для замкнення запасного евакуаційного виходу, що важко відчиняються, було демонтовано; з'єднання відгалуження та окінцювання жил проводів було зроблено за допомогою спеціальних колодок; приміщення електрощитової від інших приміщень, відділені металевими дверима; вогнегасники було придбано та встановлено у відповідних місцях, що підтверджується паспортом і сертифікатом відповідності вогнегасників, рахунком - фактурою №1858 від 13.12.2013 року та накладною №872 від 27.09.2013 року про купівлю вогнегасників у кількості 12 штук (а.с. 34-35, 87-88); приміщення було обладнано системою оповіщення про пожежу; встановлено показчики на пожежних гідрантах; підсобне приміщення, розташоване під сходовою кліткою було звільнено; в отворах у протипожежних стінах встановлені протипожежні двері у відповідних місцях, пристрої самозачинення було відремонтовано та встановлено на необхідні місця.

З приводу не обладнання деяких приміщень пожежною сигналізацією, відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції зазначив, що 27.12.2013 року між ТДВ "ТОМА" та ДП "Харківспецналадка" КП "Харківспецсервіс" (Підрядник) укладено договір підряду №2/81С, відповідно до умов якого, Підрядник здійснює проект, монтаж, наладку установки автоматичної пожежної сигналізації та повідомлення про пожежу (а.с. 89-90).

Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було надано копію технічного паспорта на будівлю, що належить ТДВ "ТОМА" за адресою: м. Харків, вул. Іванівська, 1, наказу №6 від 20.11.2013 року про усунення недоліків відповідно до акту Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.11.2013 року, а також експертний висновок №02-В-20-25-00-685-РЕЦ від 04.11.2008 року, які підтверджують відповідність об'єкта нормативним актам з питань енергозбереження (а.с. 92-109).

Щодо не обладнання підприємства внутрішнім протипожежним водогоном, представник відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції пояснив, що пожежний гідрант встановлено у колодязі зовні будівлі, а встановити внутрішній гідрант немає технічної можливості.

З приводу виявленої під час проведеної перевірки невідповідності кількості евакуаційних виходів з 2, 3 та 4 поверхів протипожежним вимогам та те, що ширина евакуаційного шляху на 2 поверсі та розмір прибудови до тамбуру не відповідають протипожежним вимогам будівельних норм, колегія суддів зазначає, що адміністративну будівлю відповідача було збудовано понад 30 років. Згідно наданого відповідачем висновку акту технічного обстеження офісної будівлі ТДВ "ТОМА", який було складено ТОВ "СТБ Фасад-Сервіс" (яке має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серія АГ №576021), вказано, що об'ємно планові рішення не дозволяють зробити додаткові евакуаційні виходи, а планування будівлі не дозволяє розширити коридори, тому, що для цього необхідно демонтувати несучі стіни, що не припустимо (а.с. 84-86).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.

Так, колегія суддів зазначає, що позивачем під час судового розгляду справи було підтверджено належними та допустимими доказами факт самостійного усунення частини виявлених під час перевірки порушень, окрім тих, які неможливо усунути у зв'язку з технічними можливостями самої будівлі.

Натомість позивач, звертаючись із даним позовом та посилаючись на те, що виявлені під час проведеної перевірки порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не надав жодних доказів на підтвердження існування реальної життю та здоров`ю людей.

Згідно ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

А у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Відтак, враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності необхідності застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), шляхом зупинення діяльності підприємства.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року по справі №820/12247/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі №820/12247/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А.