Ухвала суду № 37531997, 27.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

27 лютого 2014 р. Справа № 814/1711/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського адміністративного суду від 26 вересня 2013 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 04.07.2012 р. №0002401702, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 35 782 , 25 грв., мотивуючи свої вимоги тим, що висновки відповідача при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними та не ґрунтується на нормах законодавства України.

Постановою Миколаївського адміністративного суду від 26 вересня 2013 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 04.07.2012 р. №0002401702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 35 782 , 25 грв.

В апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 28.10.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з ПП "Ферзь-Транс" (код ЄДРПОУ 36285433) за червень-липень 2011 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт №1091/17-2/НОМЕР_1 від 18.05.2012 р., згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1: п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього у сумі 30785,00 грн., у т.ч. за червень 2011 року у сумі 10800,00 грн., за липень 2011 року у сумі 19985,00 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем 04.07.2012 р. було винесено податкове повідомлення-рішення за №0002401702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 35782,25 грн. (основний платіж - 30785,00 грн., штраф - 4997,25 грн.).

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що правочини, здійснені між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Ферзь-Транс" мають ознаки нікчемності.

Судом також встановлено, що фактичною підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення стали висновки акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 10.11.2011 р. №1366/3-23-20-36285433 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ферзь-Транс" щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. Відповідно до даного акту ПП "Ферзь-Транс" відсутнє за місцезнаходженням, ПП подана декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року, яка має статус "не дійсна", в ході досудового слідства по кримінальній справі порушеній 03.02.1012 року прокуратурою м. Києва відносно службових осіб ПАТ КБ "Інтербанк" за фактом умисного ухилення від сплати податків встановлено, що ПП "Ферзь-Транс" має ознаки фіктивності, відповідно до висновку експерта встановлено, що підписи директора ПП "Ферзь-Транс" виконані іншою особою. Також в акті зазначено, що порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими особами ПП "Ферзь-Транс".

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з ПП "Ферзь-Транс", було укладено договір постачання №106 від 01.06.11 р., відповідно до якого ПП "Ферзь-Транс", постачає, а ФОП ОСОБА_1 придбаває овочі, фрукти, продовольчі товари в асортименті. На виконання умов договору ПП "Ферзь-Транс" на адресу позивача були виписані податкові та видаткові накладні. Оплата була здійснена в готівковій формі відповідно до квитанцій та прибуткових ордерів в повному обсязі.

Основним видом підприємницької діяльності позивача є реалізація овочів, фруктів, продовольчих товарів. Як було встановлено ДПІ та судом угоди з вищезазначеним контрагентом стосувались безпосередньо діяльності позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у його контрагента, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Актом перевірки не встановлено факту не належного оформлення даних документів передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88.

Суд вірно зазначив в постанові, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання сплати певних сум податку поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

А тому, якщо контрагент або його контрагенти по ланцюгу не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету або викликали сумнів у законності своєї діяльності чи мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності факту реального вчинення господарської операції та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Колегія суддів також погоджується з думкою суду, стосовно того, що посилання відповідача на наявність порушених кримінальних справ стосовно контрагента позивача, не можуть мати суттєвого значення для вирішення справи, так як відсутні вироки, що набрали законної сили по кримінальним справам, а це унеможливлює, при винесенні податкового повідомлення рішення, посилання на факти, що встановлені досудовим слідством, як такі, що доведені належно.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що податковим органом не доведені обставини, які б підтверджували намір сторін укладати угоди, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства. В матеріалах справи відсутні відповідні докази, які б свідчили про те, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського адміністративного суду від 26 вересня 2013 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: