Постанова № 37531838, 05.03.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа № 909/1247/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Костів Т.С., Кузь В.Л., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС", с. Клубівці, Тисменицький район, Івано-Франківської області (вих. № 1364 від 19.12.2013 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

від 05.12.2013 року у справі № 909/1247/13

за позовом Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Івано-Франківськ в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України, в особі Військової частини 1241 внутрішніх військ МВС України, м. Івано-Франківськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС", с. Клубівці

про стягнення заборгованості в сумі 21 960,37 грн.

за участю представників:

прокурор: Майорчак В.М. ;

від позивача: Бондаренко О.В.;

від відповідача: не з'явився.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

05.12.2013 року Господарським судом Івано-Франківської області (с. О. М. Круглова) винесено рішення у справі № 909/1247/13 за позовом Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Івано-Франківськ в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України, в особі Військової частини 1241 внутрішніх військ МВС України, м. Івано-Франківськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС", с. Клубівці про стягнення заборгованості в сумі 21 960,37 грн., у відповідності до якого, позов Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України, в особі Військової частини 1241 внутрішніх військ МВС України в сумі 21 960,37 грн. - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" на користь Військової частини 1241 внутрішніх військ МВС - 14320 (чотирнадцять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 1287 (одну тисячу двісті вісімдесят сім) грн. 97 коп. пені та 1352 (одну тисячу триста п"ятдесят дві) грн. 40 коп. - 7% штрафу; провадження у справі в частині стягнення 5000 грн. основного боргу припинено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" в дохід Державного бюджету України - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Господарського суду Івано-Франківської області Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС", подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати оскаржуване рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не взято до уваги те, що позивачем було порушено п. 7.5 Договору, внаслідок чого територія була залишена без охорони, а позивач про це дізнався лише 22.04.2013 року повідомленням (вих. №1/1-390 від 19.04.2013 року) про припинення виконання обов'язків з 20.04.2013 року. Також скаржник зазначає, що оскільки позивач порушив умови договору, невиконання ним своїх обов'язків в квітні місяці 2013 року то немає жодних підстав вважати про наявність обов'язку відповідача прийняти і оплатити вказані послуги.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 09.01.2014 року справу за № 909/1247/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року у склад колегії для розгляду справи № 909/1247/13 введено суддів Костів Т.С. та Кузя В.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 05.02.2014 року.

04.02.2014 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні

04.02.2014 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги від скаржника, в якому зазначає, що жодних підстав для розірвання Договору не було, позивач припинив виконання обов'язків всупереч п.7.4. та п.7.5 Договору. Також позивачем не було встановлено жодних грошових вимог щодо оплати послуг в квітні місяці, тобто до 15 травня 2013 року згідно умов договору, натомість 22 травня 2013 року скаржник отримав претензію по оплаті заборгованості.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року розгляд справи було відкладено на 19.02.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та на підставі поданого ним клопотання.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 року розгляд справи було відкладено на 05.03.2014 року у зв'язку з неявкою представника позивача.

У судовому засіданні 05.03.2014 року представник позивача та прокурор надали усні пояснення та просили суд залишити у силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2013 року у справі № 909/1247/13 без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Iз врахуванням положень ст. 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, відтак рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2013 року у справі № 909/1247/13 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, 29 жовтня 2012 року між військовою частиною 1241 внутрішніх військ МВС України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" укладено договір №8 від 29.10.2012 року про надання військовою частиною 1241 ВВ МВС України послуг по здійсненню перепускного режиму, забезпечення безпеки та охорони на територій Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС".

Згідно п. 4.1 Договору Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця щомісяця (на підставі наданих Виконавцем розрахунків) після підписання Сторонами Акту наданих послуг та Табелю робочого часу (на кожного військового службовця).

Однак, Відповідачем неналежно було виконано умови Договору чим порушив порядок розрахунків за надані послуги Позивачем, що спричинило до виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи з 01.03.13 по 19.04.13 позивачем надавалися, а відповідачем отримувалися надані позивачем послуги, але не оплачувалися, внаслідок чого заборгованість відповідача, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за березень 2013 року на суму 11978,4 грн. та квітень 2013 року на суму 7341,6 грн., які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачем за квітень місяць не був підписаний акт, про що позивачем зроблено відмітку "від погодження акту безпідставно відмовився ", однак у відзиві на позов та у своїй апеляційній скарзі відповідач визнає, що "з 20.04.2013 року територія залишилась без охорони", тобто, до 20.04.2013 послуги надавались. Також в табелі робочого часу за квітень 2013 року містяться відмітки про відпрацьовані дні з 01.04.13 по 19.04.13.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що при безпідставній відмові Замовника від погодження Акту наданих послуг або Табелю робочого часу, в Акті (Табелі) робиться про це відмітка, а послуги вважаються наданими Виконавцем належним чином, якісно та прийнятими Замовником у повному обсязі.

Суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що позивачем надано послуги зі здійснення перепускного режиму, забезпечення безпеки та охорони на території відповідача за період з 01.03.2013 року по 19.04.2013року.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, ч.6 ст. 231 ГК України передбачено, що що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках , розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Поняття неустойки визначено у статті 549 ЦК України. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.5. Договору у разі прострочення строку платежу Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення 1287,97 грн. пені та 1352,40грн. 7% штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, місцевим господарським судом з врахуванням фактичних матеріалів справи на підставі норм матеріального та процесуального права зроблено вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Керуючись ст.ст. . 99, 101, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС", с. Клубівці, Тисменицький район, Івано-Франківської області (вих. № 1364 від 19.12.2013 року) відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2013 року у справі № 909/1247/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 07.03.2014 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Кузь В.Л.