ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" березня 2014 р.
Справа № 915/2426/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А.
При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.
Представники сторін в судове засідання не з’явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ім. КЛ. Петровського”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.01.2014р.
по справі № 915/2426/13
за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Злагода”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ім. КЛ. Петровського”
про стягнення 107 177,66 грн.,
Встановив:
У грудні 2013 року, Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство “Злагода” (Далі – ПП „Злагода”) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ім. КЛ. Петровського” (Далі – ТОВ “Ім. КЛ. Петровського”) про стягнення заборгованості в сумі 107 177,66 грн., яка складається з основного боргу – 101 610,00 грн., пені - 4 523,73 грн. за період з 28.08.13 р. по 30.12.13 р., та 3% річних - 1 043,93 грн. за період з 28.08.13 р. по 30.12.13 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП „Злагода” посилається на те, що 22.06.2013р. між ним та ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” було укладено договір № 22/06/13 (Далі – Договір) про надання послуг, предметом якого, згідно п.1.1. є надання послуг по збиранню урожаю 2013 року зернових, технічних та масляних культур 1 (одним) комбайном позивача марки John Deer 9780 (2006 року випуску) на площах Замовника, що розташовані на території Березанського району Миколаївської області (а.с. 10 – 13).
22 червня 2013 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, якою домовилися про збирання пшениці озимої на площі 300 га, за ціною 300 грн. за 1 га, на загальну суму 90 000,00 грн. (а.с. 14).
ПП „Злагода” вказує, що на виконання умов Договору він виконав роботи. Сторонами складено та підписано акти надання послуг від 01.07.2013 р. на суму 10 650,00 грн. (а.с. 18) та від 15.07.2013 р. на суму 90 960,00 грн. (а.с. 22), згідно яких ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” прийняв без претензій, а ПП „Злагода” передав надані по договору послуги на загальну суму 101 610,00 грн.
На оплату вищезазначених послуг ПП „Злагода” було виставлено ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” відповідні рахунки, наявні в матеріалах справи (а.с. 17, 21).
ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” не здійснив оплату по факту виконання наданих ПП „Злагода” послуг, що і стало причиною звернення до господарського суду Миколаївської області.
14.01.2014р. до суду надійшов відзив на позов, в якому ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” визнає факт наявності заборгованості перед ПП „Злагода”, зазначивши що позовні в частині стягнення пені та 3 % річних є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (а.с. 25).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.01.2014р. (Суддя – Дубова Т.М.) позов задоволено повністю. Суд стягнув з ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” на користь ПП “Злагода” заборгованість в сумі 107 177,66 грн. з яких: 101 610,00 грн. – основного боргу, 4 523,73 грн. – пені, 1 043,93 грн. – 3% річних та 2 143,56 грн. – судового збору.
Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд, посилаючись на норми статей 526, 625, 901, 903, 905 Цивільного Кодексу України, дійшов до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду 04.02.2014р., ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, вважаючи що рішення прийняте із порушенням норм процесуального права, є незаконним та необґрунтованим, а тому його слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 3 % річних.
В апеляційній скарзі ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” посилається на приписи ст.ст. 91-95, 99, 102, 104 ГПК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. 530 ЦК України та зазначає, що ПП „Злагода” не надано доказів пред’явлення рахунку відповідно до п. 3.5 договору, а відмітка про отримання листів, в яких зазначається про направлення рахунків, не є належним доказом факту вручення саме цих рахунків.
04.03.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ПП „Злагода” не погоджується із твердженнями ТОВ “Ім. КЛ. Петровського”, та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Представники сторін для участі у розгляді справи у апеляційній інстанції не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце слухання справи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 22.06.2013р. був укладений договір № 22/06/13 про надання послуг.
Відповідно п.1.1 Договору, його предметом є надання послуг по збиранню урожаю 2013 року зернових, технічних та масляних культур 1 (одним) комбайном позивача марки John Deer 9780 (2006 року випуску) на площах Замовника, що розташовані на території Березанського району Миколаївської області
У пунктах 3.1. та 3.2. вказано, що вартість послуг за умовами цього Договору проводиться із розрахунку на 1 га площі збирання та встановлюється згідно Додаткової угоди, яка складається Сторонами не пізніше 25 червня 2013 року та є невід’ємною частиною цього Договору. Загальна (остаточна) вартість цього Договору складається з вартості усіх послуг, наданих за цим Договором.
22.06.2013 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг, якою домовилися про збирання пшениці озимої на площі 300 га, за ціною 300 грн. за 1 га, на загальну суму 90 000,00 грн. (а.с. 14).
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що „Замовник” проводить оплату по факту виконання послуг відповідно до рахунку „Виконавця” протягом 30 банківських днів з дня його отримання.
У пункті 1 ст.193 Господарського Кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
10 вересня 2013 року за вх.№241 ПП „Злагода” направило ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” претензію, в якій просило сплатити суму заборгованості (а.с. 23). Відповіді на претензію отримано не було.
31.10.2013р. сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків на суму 101 610,00 грн. (а.с. 30).
В п. 5.4 Договору зазначено, що сторона, яка прострочила виконання зобов’язання за цим договором, повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості невиконаного зобов’язання.
Частина 1 ст.230 ГК України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В частині 3 статті 549 ЦК України вказано, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судова колегія не погоджується із твердженнями скаржника про те, що ПП „Злагода” не надано доказів пред’явлення рахунку, а відмітка ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” про отримання листів від позивача, в яких зазначається про направлення рахунків відповідачу, не є належним доказом факту вручення саме цих рахунків, та вважає за потрібне зазначити, що в матеріалах справи наявні відповідні докази, а саме: виставлені ПП „Злагода” до ТОВ “Ім. КЛ. Петровського” рахунки № 1 від 01.07.2013р. на суму 10 650,00 грн. (а.с.17) та № 3 від 15.07.2013р. на суму 90 960,00 грн. (а.с. 21), які були направлені листами № 186 від 15.07.2013р., № 188 від 15.07.2013р. (а.с. 15, 16), № 185 від 15.07.2013р., № 187 від 15.07.2013р. (а.с. 19, 20).
Зазначені листи отримані ТОВ “Ім. КЛ. Петровського”, що підтверджується зробленими на них відмітками за вх. №№175/5, 175/6, 175/7, 175/8 від 15.07.13р. (а.с. 15, 16, 19, 20).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому правових підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99;101-105 ГПК України, суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ім. КЛ. Петровського” - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.01.2014р. по справі № 915/2426/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 07.03.2014р.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя П.Ф. Мацюра
Суддя В.А. Лисенко
Судове рішення № 37531822, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 04.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/2426/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: