Ухвала суду № 3753129, 22.04.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

22.04.2009 Справа № 5020-6/126                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді          Курапової З.І.,

суддів           Дугаренко О.В. , Санакоєвої М.А.                      секретар судового засідання          Колб Т.П. за участю представників сторін:

представник позивача Відкритого акціонерного товариства "Кримського електротехнічного заводу "Сатурн" - Єзерська Оксана Володимирівна довіреність № б/н від 14.01.08 ; представник відповідача Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя- Чистякова Вікторія Вікторівна довіреність № 3/10-011/2007 від 12.02.07 ; представник відповідача Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя - Шамрей Дмитро В'ячеславович довіреність № 8/10-013 від 11.03.08 ; прокурор Прокуратури м. Севастополя - Цуркан Сергій Анатолійович, посвідчення № 505 від 13.06.2007 р. розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Господарський суд мiста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 02.12.08 по справі №5020-6/126 за позовом           Відкритого акціонерного товариства "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" (вул. Маяковського, 8,Севастополь,99011) до           Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

за участю прокуратури міста Севастополя (вул. Павліченко, 1 м.Севастополь, 99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000001100/0 від18 вересня 2007 року

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 02 грудня 2008 року (суддя Лазарев С.Г.) у справі № 5020-6/126 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, за участю Прокурора міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000001100/0 від 18 вересня 2007 року, задоволені повністю.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 000001100/0 від 18.09.2007.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 02 грудня 2008 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме: п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.1, 7.7.2., 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість»від 18.08.2005. № 350.

Апелянт зазначає, що у порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «КЕТЗ «Сатурн» включило до составу податкового кредиту суми, яки не були підтверджені необхідними розрахунковими документами (актами виконаних робіт та податковими накладними) до кінцевого виробника будівельно - монтажних робіт, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 509021 грн., проведення зустрічних перевірок постачальників підприємства по ланцюзі постачання до виробника обумовлено необхідністю установлення факту відображення постачальником – виробником податкових зобов’язань у декларації по ПДВ і, відповідно, сплати ПДВ у Державний бюджет України.

В судовому засідання 22 квітня 2009 року представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача у судовому засіданні 22 квітня 2009 року доводи апеляційної скарги не визнав, просив постанову суду від 02 грудня 2008 р. залишити без змін.

Прокурор міста Севастополя підтримав апеляційну скаргу ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи позивача та відповідача, висновок прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, позивач - Відкрите акціонерне товариство «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовної заявою до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000001100/0 від 18.09.2007. та зобов’язати відповідача збільшити у картці особового рахунку позивача, яка ведеться в податковому органі, суму бюджетного відшкодування на 509021 грн.

Заявою від 01.12.2008. позивач зменшив позовні вимоги, просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 000001100/0 від 18 вересня 2007 р. (т.4 а. с. 138).

ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя проведена позапланова документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»за період з листопада по грудень 2006 р. і з січня по травень 2007 р., про що складений акт № 4367/10/23-211/05751292/21 від 18.09.2007. (а. с. 11-18).

Відповідно до висновків Акту перевірки в порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997. № 168/97-ВР (з змінами та доповненнями) ВАТ «КЕТЗ Сатурн»включило до составу податкового кредиту суми, які не були підтверджені необхідними розрахунковими документами (актами виконаних робіт та податковими накладними) до кінцевого виробника будівельно-монтажних робіт, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі висновків акту позивачу пред’явлено податкове повідомлення-рішення від 18.09.2007. № 00001100/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 509021 грн. (т.1 а. с. 19).

Актом перевірки встановлено, що для будівництва комплексу між позивачем та ТОВ ««Будівельна компанія Форум Крим»(генпідрядник) 18 липня 2006 р. був укладений договір підряду на капітальне будівництво № 2-0/06, умовами якого передбачено, що ТОВ «Будівельна компанія Форум Крим»зобов’язується побудувати та здати у встановлений строк та відповідно до проектно - кошторисної документації об’єкт будівництва «Оздоровчий комплекс зі спеціалізованим парком «Аквопарк»у парку Перемоги в м. Севастополі, а ВАТ «КЕТЗ Сатурн»зобов’язується надати будівельні майданчики відповідно до умов договору, прийняти об’єкт та оплатити вартість робіт генпідряднику (т.2 а. с. 19-25).

На виконання вказаного договору генпідрядником в період з жовтня 2006 року по травень 2007 року був виконаний обсяг робіт, включених до податкового кредиту позивача на загальну суму 15437429,16 грн., у т.ч. ПДВ 2282904,86 грн.

Обсяг робіт та їх вартість були підтверджені відповідними актами виконаних робіт та податковими накладними, які були оформлені належним чином (т. 1 а. с. 21-60, т.2 а. сю 26-137, т.3 а. с. 1-46).

Відповідачем були проведені зустрічні перевірки постачальників Позивача по ланцюгу постачання до виробника, за результатами яких встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія Форум Крим»у зазначений період не було виробником будівельно-монтажних робіт, ці послуги надавалися субпідрядниками, а саме ПП «Авенсис-25»та ТОВ «Укрмас». В свою чергу субпідрядниками у ТОВ «Укрмас»були підприємства ПП «Авенсис-25»та ПП «Акситал». Підприємства ПП «Авенсис-25»та ПП «Акситал»за юридичними адресами не знаходяться, про свою діяльність не звітують, податки систематично не сплачують. Відповідач інформацію про вказані підприємства не отримав та порахував неможливим встановлення факту надходження ПДВ до Державного бюджету та зробив висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 509021 грн.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997. № 168/97-ВР (далі Закон) об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Відповідно до п.1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування з ПДВ здійснюється на підставі п.7.7. ст.. 7 Закону.

Згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

При цьому Закон не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум ПДВ до бюджету третіми особами, у тому числі контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування. Крім того, під час тлумачення норм Закону, що регулюють порядок визначення сум бюджетного відшкодування, пріоритетне застосування мають спеціальні норми п.7.7. статті 7 Закону, а не сама по собі термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в п. 1.8 статті 8 Закону.

Таким чином, приписи п.1.8 ст.1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону, так і сплату сум ПДЛВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбаченому п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.. 7 Закону.

Що стосується подальшої сплати ПДВ до бюджету постачальниками товарів та послуг, придбаних платником податку, то Закон не пов’язує виникнення права на бюджетне відшкодування у платника податку з фактом виконання податкових зобов’язань перед бюджетом третіми особами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлення факту сплати або не сплати до Державного бюджету податку з ПДВ підприємствами ПП «Аксітал»та ПП «Авенсіс-25»не може вплинути на наявність підстав для бюджетного відшкодування позивача за договором, укладеним з ТОВ «Будівельна компанія Форум Крим».

Несплата постачальниками платника податку сум ПДВ, включеного таким платником ПДВ до сум бюджетного відшкодування, може бути підставою для не визначення права такого платника податків на відшкодування чи податковий кредит у разі доведення протиправного характеру дій, вчинених учасниками відповідних операцій. При цьому відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок доказування обставин, що свідчать про незаконність операцій, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування, покладається на податкові органи.

ДПІ не було доведено, що протиправна діяльність ПП «Аксітал»та ПП «Авенсіс-25»будь-яким чином вплинула на операції, які були здійснені відповідно до договору підряду на капітальне будівництво № 2-0/06. Зазначені підприємства не були контрагентами позивача за вказаним договором.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та обґрунтовано досліджені матеріали справи, постанова суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції здійснений вірний висновок про обґрунтованість вимог позивача.

При таких обставинах, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Господарського суду міста Севастополь від 02 грудня 2008 р. у справі № 5020-6/126 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Господарського суду міста Севастополь від 02 грудня 2008 року у справі № 5020-6/126 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду міста Севастополь від 02 грудня 2008 року у справі № 5020-6/126 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя          підпис                              З.І.Курапова

Судді           підпис                               О.В.Дугаренко підпис                               М.А.Санакоєва З оригіналом згідно Суддя                                                             З.І.Курапова