Ухвала суду № 37529125, 04.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/22325/13 04.03.14

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Тарасової Катерини Ігорівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг»

про стягнення 6 249 457, 16 грн.

Суддя Ломака В.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Ємельянова К.А. за довіреністю № 273 від 10.04.2013 р.;

від відповідача: Торлопова В.О. за довіреністю 02/12-2013 від 02.12.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Тарасова Катерина Ігорівна (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» (далі - відповідач) про стягнення 6 249 457, 16 грн., в тому числі 6 101 679, 50 грн. основного боргу, 113 675, 12 грн. пені, 34 102, 54 грн. 3 % річних. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 68 820, 00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 17.04.2013 р. між ним та відповідачем було укладено Договір про надання юридичних послуг № 17/04-2013, згідно з умовами позивачем було надано відповідачу послуги у формі вивчення документів, надання консультацій та складання процесуальних документів під час вирішення судових спорів за позовом ТОВ «Саноіл Торг» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії (справи № 826/5853/13-а та № 826/5797/13-а Окружного адміністративного суду міста Києва). Як зазначає позивач, умовами Договору та Додаткової угоди № 1 від 19.04.2013 р. до нього, зважаючи на значний об'єм первинної документації, яка підлягала вивченню, складністю спору в частині доказування правової позиції, а також на те, що за наслідками проведених податкових перевірок відповідачу було визначено додаткові податкові зобов'язання на суму більше ніж півмільярда гривень, сторонами було погоджено, що відповідач сплачує позивачу фіксовану суму для покриття поточних витрат у розмірі 20 000, 00 грн. щомісячно, а основний гонорар у розмірі 1 % у першій та 0, 5 % в апеляційній інстанції від сум, нарахованих згідно з актами, складеними під час податкових перевірок. Згідно з поясненнями позивача, наведеними в позовній заяві та доданими до неї матеріалами за наслідками розгляду справ № 826/5853/13-а та № 826/5797/13-а Окружним адміністративним судом міста Києва було винесено постанови від 23.05.2013 р. та від 22.05.2013 р. відповідно, якими позовні вимоги задоволено частково. При цьому, Київським апеляційним адміністративним судом вказані постанови залишено без змін. 29.07.2013 р. сторони, згідно з твердженням позивача, підписали Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої вирішили достроково припинити дію Договору та визначили остаточні умови розрахунків. Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовився оплатити виставлені позивачем рахунки на суму 6 101 679, 50 грн., граничний строк сплати яких було визначено 30.08.2013 р., позивач вирішив звернутись до з даним позовом з метою захисту власних прав та законних інтересів.

Також, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить: накласти арешт на грошові кошти відповідача, що обліковуються на рахунках у банківських установах та/або в інших кредитно-фінансових установах, на суму 6 249 457, 16 грн.

Зазначена заява обґрунтована тим, що відповідач недобросовісно ставиться до виконання взятих на себе зобов'язань, не визнає наявності боргу перед позивачем, що в тому числі, підтверджується листуванням сторін та актом звірки, в якому відповідачем відображено відсутність заборгованості станом на 31.08.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/22325/13, розгляд справи призначено на 03.12.2013 р.

Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2013 р. було задоволено заяву позивача та з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» (01025, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Велика Житомирська, будинок 20; код ЄДРПОУ 37269136), що обліковуються на рахунках у банківських установах та/або в інших кредитно-фінансових установах, в межах суми 6 249 457, 16 грн.

03.12.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю ознайомитись з матеріалами справи.

Від позивача 03.12.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 03.12.2013 р. від представників сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2013 р. на підставі клопотання представників сторін судом було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 21.01.2014 р.

15.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказую чи на те, що він виконав у повному обсязі свої зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг у відповідності до підписаних сторонами актів надання послуг, проте як актів на суму 6 101 679, 50 грн. щодо представництва інтересів відповідача у справах № 826/5853/13а та № 826/5797/13а позивач відповідачу не направляв. Також, відповідач звертає увагу на те, що позивач необґрунтовано нараховує йому плату за надані послуги, як за представництво інтересів у майновому спорі, оскільки спори, які були розглянуті в межах провадження у справах № 826/5853/13а та № 826/5797/13а були немайновими, так як за наслідками податкових перевірок відповідачу не виносились податкові повідомлення - рішення, у зв'язку з чим відповідач оскаржував саме дії податкової інспекції під час перевірок. Крім того, відповідач зауважує, що сплачувані ним щомісячно платежі в розмірі 20 000, 00 грн. є не фіксованою сумою для покриття поточних витрат позивача, а щомісячним гонораром. Також, відповідач стверджує, що він не має жодного відношення до Додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 р., на яку посилається позивач, як на доказ визнання відповідачем спірного боргу, оскільки директор ТОВ «Саноіл Торг» заперечив підписання вказаної угоди. Таким чином, відповідач наголошує на тому, що вказана Додаткова угода є підробленим документом.

21.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Зокрема, відповідач просить суд призначити судову технічну експертизу Додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 р. до Договору про надання юридичних послуг № 17/04-2013 від 17.04.2013 р., укладеного між Суб'єктом підприємницької діяльності Тарасовою Катериною Ігорівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг», на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Саноіл Торг» у Додатковій угоді № 2 від 29.07.2013 р. у той час, яким датований документ (29 липня 2013 року)?

- Чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Саноіл Торг» у Додатковій угоді № 2 від 29.07.2013 р. протягом квітня-травня 2013 року?

- Чи виконаний підпис директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В. у той час, яким датований документ (29 липня 2013 року)?

- Чи виконаний підпис директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В. протягом квітня-травня 2013 року?

- Чи належать аркуші паперу у Додатковій угоді № 2 від 29.07.2013 р. до різних партій випуску?

- Чи виготовлені машинописний текст у Додатковій угоді № 2 від 29.07.2013 р. з одного боку та підпис директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В. разом з відтиском печатки ТОВ «Саноіл Торг» з іншого боку у різний час?

- Строчка для підпису Клієнта на другому аркуші Додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 р. надрукована «під» відтиском печатки та підписом директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В. або «на» відтиску печатки та підпису директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В.?

Також, 21.01.2014 р. від відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання про витребування у позивача доказів направлення на адресу відповідача Додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 р. до Договору про надання юридичних послуг № 17/04-2013 від 17.04.2013 р. для підписання та доказів отримання позивачем від відповідача підписаного екземпляру вказаної Додаткової угоди.

У судовому засіданні 21.01.2014 р. від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він вказує на те, що складені за наслідками податкових перевірок акти відносно відповідача могли мати наслідком зміну складу майна відповідача, а тому позивач, надаючи послуги щодо представництва інтересів відповідача у відповідних судових спорах, правомірно розрахував вартість таких послуг. При цьому, позивач відзначає, що Додаткова угода № 2 від 29.07.2013 р. була отримана підписаною з боку відповідача 12.08.2013 р. простою кореспонденцією, та при цьому відрізняється стилістично від попередніх двосторонніх документів, підписаних сторонами, лише завдяки тому, що її проект готувався різними помічниками позивача. Також, позивач вказує на те, що така Додаткова угода містить підпис та відбиток печатки, аналогічний тим, що містять в інших документах відповідача.

У судовому засіданні 21.01.2014 р. судом було оголошено перерву до 04.02.2013 р. Розгляд клопотань відповідача про призначення судової експертизи, зупинення провадження у справі та витребування доказів у справі судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

30.01.2014 р. від відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення у справі, відповідно до яких він повторно наголошує на тому, що він виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання з оплати послуг, наданих позивачем, а також, що спірні послуги стосувались немайнових спорів, а тому їх вартість позивачем розрахована невірно. Також, відповідач звертає увагу на те, що на адресу позивача він направляв акти надання послуг, а не Додаткову угоду № 2 від 29.07.2013 р., а також на те, що проект такої угоди йому з боку позивача не направлявся, а посилання на здійснення відправки простою кореспонденцією є безпідставними, оскільки не підтверджують обставин, на які посилається позивач. Крім того, відповідач зазначає про необґрунтованість твердження позивача про те, що відповідач не заперечив проти спірної суми заборгованості, оскільки сам позивач разом з позовом представив суду лист відповідача від 04.09.2013 р. за № 1043-09, яким відповідач заперечив свою участь у підписанні спірної Додаткової угоди.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 910/22325/13 було передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. суддею Любченко М.О. було прийнято до свого провадження справу № 910/22325/13 та призначено її до розгляду на 04.03.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. справу № 910/22325/13 передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято до свого провадження справу № 910/22325/13 та призначено її до розгляду на 04.03.2014 р.

У судовому засіданні 04.03.2014 р. судом було розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі і вирішено їх задовольнити, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 ГПК України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Також, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує те, що він приймав участь у підписанні Додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 р. та стверджує про підробку вказаного документу.

Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що вказаний документ складено на двох аркушах, на першому з яких розміщено текст угоди, а на другому реквізити та підписи сторін, скріплені печатками, що створює сумніви відносно цілісності таких складових документу.

Враховуючи зазначене, та зважаючи на те, що положеннями вказаної Додаткової угоди позивач в тому числі обґрунтовує заявлені позовні вимоги, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та призначити у справі судову технічну експертизу з метою перевірки обставин автентичності вказаного документу.

Так, відповідно до ч. 1-3 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Відповідно до роз'яснень, які надав Пленум Вищого господарського суду України в п. 23 своєї Постанови від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Оскільки саме відповідачем оспорюється автентичність спірної Додаткової угоди, на даному етапі провадження у справі суд покладає судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, на відповідача.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі судово-технічну експертизу Додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 р. до Договору про надання юридичних послуг № 17/04-2013 від 17.04.2013 р., укладеного між Суб'єктом підприємницької діяльності Тарасовою Катериною Ігорівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг», проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. Поставити на вирішення експертів наступні питання:

1) Чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Саноіл Торг» у Додатковій угоді № 2 від 29.07.2013 р. у той час, яким датований документ (29 липня 2013 року)?

2) Чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Саноіл Торг» у Додатковій угоді № 2 від 29.07.2013 р. протягом квітня-травня 2013 року?

3) Чи виконаний підпис директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В. у той час, яким датований документ (29 липня 2013 року)?

4) Чи виконаний підпис директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В. протягом квітня-травня 2013 року?

5) Чи належать аркуші паперу у Додатковій угоді № 2 від 29.07.2013 р. до різних партій випуску?

6) Чи виготовлені машинописний текст у Додатковій угоді № 2 від 29.07.2013 р. з одного боку та підпис директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В. разом з відтиском печатки ТОВ «Саноіл Торг» з іншого боку у різний час?

7) Строчка для підпису Клієнта на другому аркуші Додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 р. надрукована «під» відтиском печатки та підписом директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В. або «на» відтиску печатки та підпису директора ТОВ «Саноіл Торг» Кусткова В.В.?

8) Чи виготовлені перший та другий аркуш (сторінка) Додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 р. на одному або різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях)?

3. Попередити експертів, які будуть здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність згідно з ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов'язати сторони надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

5. Оплату витрат по проведенню судово-технічної експертизи документів на даному етапі провадження у справі покласти на відповідача.

6. Зобов'язати сторони повідомити господарський суд міста Києва про закінчення експертизи.

Суддя В.С. Ломака