Постанова № 37528999, 25.02.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Житомир справа № 806/702/14

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ракаловича В.М.,

при секретарі Степанові П.В.,

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частин А 0281 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

У лютому 2014 року колишній військовослужбовець за контрактом ОСОБА_1 звернулась з позовом до військової частини А 0281, просила визнати протиправними дії військової частини А0281 при нарахуванні їй грошового забезпечення за період з 02.12. 2013 року про 31.01.2014 року включно без врахування суми щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення за останньою штатною посадою на день звільнення її з посади відповідно до Постанови КМ України від 22.09.2010 року№889, зобов'язати військову частину А0281 перерахувати та виплатити їй вказане грошове забезпечення. Також позивачка просила визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування їй грошової допомоги при звільненні, встановленої ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення за останньою штатною посадою на день звільнення з посади та зобов'язати військову частину А0281 здійснити перерахунок та доплатити їй грошову допомогу при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після звільнення її 2 грудня 2013 року з посади та зарахування у розпорядження командира бригади відповідач припинив виплачувати їй додаткову грошову винагороду у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови КМ України від 22.09.2010 року№889, не виплатив таку винагороду і за період відпустки з 9 по 31 січня 2014 року, а при звільненні її з військової служби не включив цієї винагороди до складу грошового забезпечення при обчисленні грошової допомоги.

Позивачка у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена у передбаченому законом порядку.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначав, що після звільнення з посади і зарахування у розпорядження командира бригади, а також за період відпустки позивачка не мала права на отримання грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови КМ України від 22.09.2010 року№889. Крім того, відповідно до пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, отримувана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 100% від грошового забезпечення не повинна включатись до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом у військовій частині А2081 на посаді старшого оператора взводу протитанкових керованих ракет батареї протитанкових керованих ракет. Має 14 років 06 місяців календарної вислуги.

Наказом командира 95 окремої аеромобільної бригади (по особовому складу ) № 161-пм від 02 грудня 2013 року старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з посади і зараховано у розпорядження командира 95 окремої аеромобільної бригади у зв'язку з проведенням організаційних заходів.

Наказом командира військової частини А 0281 ( по стройовій частині) №2 від 9 січня 2014 року, старшому солдату військової служби за контрактом ОСОБА_1 надано щорічну відпустку на 35 діб.

Наказом командира 95 окремої аеромобільної бригади (по особовому складу) від 30 січня 2014 року ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я.

Наказом командира військової частини А 2081 (по стройовій частині) від 31.01.2014 року № 22 встановлено прибуття ОСОБА_1 з щорічної відпустки та одночасно виключено її зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з направленням до Житомирського ОМВК Житомирської області для зарахування на військовий облік.

До звільнення з посади позивачка отримувала щомісячну грошову винагороду у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови КМ України від 22.09.2010 року№889. Винагорода у такому розмірі виплачувалась обмеженому колу військовослужбовців, перелік посад яких визначений самою Постановою.

Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року N 595, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 р. за N 1194/18489 затверджена Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України. Відповідно до пункту 4 вказаної Інструкції, виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно.

Тобто, після звільнення позивачки з посади, яка давала право на отримання додаткової винагороди, її виплата була правомірно припинена відповідачем.

Разом з тим, надавши позивачці з 9 січня 2014 року щорічну відпустку за період, протягом якого вона перебувала на посаді і отримувала вказану вище додаткову грошову винагороду, відповідач повинен був виплачувати за час відпустки грошове забезпечення з врахуванням такої додаткової грошової винагороди. Роблячи такий висновок, суд враховує, що відповідно до ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового забезпечення, а відповідно до п.4 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, військовослужбовцям в разі вибуття у відпустку зі збереженням грошового забезпечення виплата встановленої Постановою КМ України від 22.09.2010 року№889 винагороди не припиняється.

Отже, відповідач повинен перерахувати грошове забезпечення позивачки за період з 9 по 31 січня 2014 року та виплатити їй різницю.

Крім того, грошова допомога при звільненні також виплачена не у повному обсязі, оскільки при її обчисленні відповідач не включив до складу місячного грошового забезпечення передбачену Постановою КМ України від 22.09.2010 року№889 щомісячну додаткову грошову винагороду, яку позивачка отримувала під час проходження служби.

Так, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі звільнення з військової служби за віком, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби .

Згідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення (підвищення, надбавки, винагороди, забезпечення) був визначений у додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294.

Постановою КМ України від 22 вересня 2010 р. N 889 була встановлена ще одна щомісячна додаткова грошова винагорода. З 1 жовтня 2011 р. вона була встановлена позивачці у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329, військовослужбовцям, звільненим з посад, на які вони були призначені, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 і 38.2 цієї Інструкції ( в т.ч. за віком), до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Отже, до складу місячного грошового забезпечення позивачки, з якого їй нараховувалась одноразова грошова допомога при звільненні, необхідно було включити і щомісячну додаткову винагороду, яка була призначена позивачці у розмірі 100% місячного грошового забезпечення на підставі Постанови КМ України від 22 вересня 2010 року №889 .

Посилання відповідача в його запереченнях на пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (затверджена наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489) є помилковим. В зазначеному пункті Інструкції йдеться про обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога на початкове обзаведення, тощо), які дійсно обчислюються без врахування передбаченої Постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889 винагороди, а не про одноразову грошову допомогу при звільненні, яка в перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення не входить.

У зв'язку з викладеним, відповідач зобов'язаний перерахувати суму одноразової грошової допомоги при звільненні і виплатити позивачці різницю.

Та обставина, що перед звільненням з військової служби позивачка була звільнена з посади і нетривалий проміжок часу перебувала в розпорядженні командира бригади, в даному випадку правового значення не має, оскільки це не залежало від її волевиявлення а було обумовлено скороченням штату.

Керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889, ст.ст.158-163 КАС України суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини А0281 при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 09 січня по 31 січня 2014 року.

Зобов'язати військову частину А0281 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 09 січня по 31 січня 2014 року з урахуванням суми щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року№889 .

Визнати протиправними дії військової частини А0281 щодо нарахування ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.

Зобов'язати військову частину А0281 перерахувати ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та виплатити заборгованість.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.М. Ракалович